Термітне зварювання жил використовується багатьма монтажними організаціями. Тер- мітне зварення має високу якість з’єднання, а також зручне тім, що при виконанні робіт немає необхідності в зварювальній апаратурі і відповідному джерелі струму.
При термітному зваренні використовують патрони різних конструкцій. З’єднання алюмінієвих жил перерізом 16—800 мм2 в стик і приварку наконечників ЛС на жилах перерізом 300— 800 мм2 виконують термітними патронами ПA. (рис.1.1.34).
Р и с.1.1.34. Патрон ПА (а) і деталі до нього для термітного зварювання:
б – алюмінієві ковпачки до патрону, в, г – алюмінієві шайби і втулки: 1 –термітний муфель, 2 –ливниковий отвір, 3– стальний кокіль, 4 – втулка, 5 – отвір в дні втулки для контролю глибини входження в нього жил кабелю.
Термітні патрони підбирають в залежності від перерізу жил, перед зварюванням знімають на необхідну довжину ізоляцію з жил. Технологічні операції, що виконуються при термітному зварюванні, показані на рис.1.1. 35.
Рис.1.1.35. Термітне зварювання жил: а – введення присадного прутка, б – ущільнення кокілів шнуровим азбестом. 1 – мішалка; 2 – присадний пруток; 3 – охолоджувач; 4 – тепловий екран; 5 – термітний патрон; 6 – штатив.
Жили зачищають, знежирюють і покривають тонким шаром флюсу ВАМІ (хлористий
калій — 50%, хлористий натрій — 30%, кріоліт —20% по масі). На кінці жил насаджують алюмінієві ковпачки або секторні втулки , які запобігають поверхню жил від безпосе -реднього торкання з кокілем патрону). Потім крейдою покривають внутрішню поверхню кокілю, встановлюють охолоджувачі і екрани, виконують ущільнення азбестовим шнуром. Для підпалювання термітних патронів використовують спеціальні сірники.
По мірі горіння муфелю в кокіль сплавляють присадний пруток, а створену зварюваль- ну масу ретельно перемішують. Після кристалізації розплавленого металу видаляють ливникове наплавлення і закругляють кромки монолітної циліндричної частини зварного з’єднання. Місце з’єднання зачищають стальною щіткою, протирають серветкою, змоче -ною в бензині або ацетоні, до повного видалення шлаків і ошурок.
Газове зварювання проводять в пропан-ацетиленовому, або бензин-кисневому полум’ї. Підготовку жил, зварювання і обробку місць з’єднання виконують так саме, як і при електричному зварюванні. Технологічний процес газового зварювання алюмінієвих жил перерізом до 35 мм2 показаний на рис.1.1. 36.
Рис.1.1.36. Газове зварювання алюмінієвих жил:
1 – вентилі пальника; 2 – пальник; 3 – скрутка проводив; 4 – відгалужувальна коробка.
При ацетилен-кисневому зварюванні вибирають наконечник для пальника, а при бензин-кисневій — мундштук. При пропан-кисневому зварюванні використо- вують теж саме обладнання і пристосування, що і при ацетилен-кисневому зварюванні. Для пропан-бутану використовують спеціальні балони.
В останні роки широко використовують пропан-кисневе
зварювання.
Технологічна послідовність виконання операцій: ножем або інструментом знімають ізоляцію жил на довжині 30—40 мм, кінці жил зачищають стальною щіткою і скручують. Кінці скрутки покривають тонким шаром флюсу ВАМІ, до кінця скрутки підводять ядро полум’я і нагрівають його до розплавлення. Створення на кінці скрутки краплі рідкого металу у вигляді кульки свідчіть про закінчення зварювання, а потім гасять пальник, закриваючі кисень. Залишки флюсу з місця зварювання видаляють стальною щіткою, з’єднання протирають чистою серветкою і ізолюють скрутки.
Види зварювальних з’єднань і відгалужень для прямокутних шин показано на рис.1.1.37.
Рис.1.1.37. Зварювальні з’єднання прямокутних шин і відгалужень: а – з’єднання в стик; б – з’єднання в стик під кутом; в – відгалуження; г – приєднання до апарату; д, е – відгалуження від шин; ж – температурний компенсатор. 1 – шина, 2 – шов, 3 – косинка, 4 – «заклепка», 5 – пакет гнучких стрічок.
Окінцевання, з’єднання і відгалуження мідних жил проводив і кабелів електричним, термітним або газовим зварюванням не виконують.