Кабельним каналом називається закрита і заглиблена (частково або повністю) в ґрунт непроходима споруда, що призначена для розміщення кабелів, укладку, огляд і ремонт яких можна виконувати лише при знятому перекритті.
В каналах кабель укладають по дну або на опорних конструкціях, встановлених на його стінках (рис.1.3.6).. Кабельні канали виготовляють зі збірних залізобетонних елементів різної ширини і висоти. Габарити каналів розраховані на прокладання кабелів напругою до 35 кВ перерізом жил до 240 мм2 з радіусом вигину кабелів до 1500 мм.
Рис.1.3.6. Прокладання кабелів в каналах:
1 – основа; 2 – колекторний лоток; 3 – закладні деталі; 4 – перекриття каналу; 5 – підтримуюча конструкція.
При невеликій довжині каналу (50 – 100 м) кабель розкочують вручну. При довгих каналах кабель прокладають механізованим способом, за допомогою лебідок і розкочувальних роликів, як це робиться при прокладанні кабелів в траншеях.
Прокладання кабелів в тунелях і колекторах.
Кабельним тунелем називається закрита споруда (коридор) з розташованими в ньому опорними конструкціями для розміщення кабелів і кабельних муфт, з вільним проходом по всій довжині, що дозволяє виконувати прокладання кабелів, ремонти і огляди кабель -них ліній.
Для прокладання великої кількості кабелів, що ідуть в одному напрямку, споруджують підземні залізобетонні тунелі висотою Н= 1,8 – 2,1 м і шириною В = 1,5 – 1,9 м. В тунелях кабелі прокладають на кабельних конструкціях (рис.1.3.7).
Рис.1.3.7. Прокладання кабелів в тунелі зі збірних лоткових елементів:
1 – контрольні кабелі; 2 – вогнестійкі перего- родки; 3 – силові кабелі; 4 – з’єднувальні муфти; 5 – збірні кабельні конструкції; 6 – спеціальна зона; 7 – верхній лоток; 8 – нижній лоток; 9 – закладні деталі.
Ширина проходу в тунелі при двосторонньому розташуванні конструкцій не менше 1 м і при односторонньому – не менше 0,9 м. На случай пожежі кабельні тунелі відділяють від сусідніх приміщень негорючими перегородками, в самих тунелях на відстані не більше 150 м встановлюють розділювальні вогнестійкі перегородки. Для відво- ду тепла, що виділяють кабелі, тунелі обладновую- ють вентиляційними пристроями. Підземні тунелі заглиблюють на 0,5 м від перекриття.
В тунелях прокладають як броньовані, так і неброньовані кабелі зі свинцевою або алюмінієвою оболонками. Джутове покриття з броньованих кабелів видаляють.
Прокладання кабелів в тунелях мало відрізняється від прокладання їх в будівлях по стінам. Барабани з кабелями для прокладання встановлюють безпосередньо в тунель або в приміщення, що примикає до нього, або встановлюють над люками. В зв’язку з тим, що в тунелях, як правило прокладають велику кількість кабелів, то для механізації прокладки тимчасово закріплюють ролики, по яким переміщують кабелі.
Колектори являють собою підземні споруди, які будують головним чином під майданами, вулицями і тротуарами великих міст, для прокладання трубопроводів і електричних кабелів будують їх круглими (діаметром 2,8 – 3 м) і прямокутними (висота 2,4 – 3 м, ширина 2,15 – 2,5 м). При двохрядному розташуванні з одної сторони проходу прокладають кабелі зв’язку, під ними – теплопроводи, з другої сторони проходу – силові кабелі, які розташовують зверху над водопроводами. При однорядному розташуванні силові кабелі прокладають зверху, під ними кабелі зв’язку, ще нижче – водо-і тепло- проводи. Для вводу в колектори кабельних ліній і трубопроводів будують спеціальні камери. Прокладають кабелі в колекторах так же само, як і в тунелях. Сумісно з газо- проводами і трубопроводами, що вміщують горючі і легкозаймисті рідини, а також трубопроводами протипожежного водопостачання електричні кабелі не прокладають.
Блочна кабельна каналізація (рис.1.3.8) будується з залізобетонних панелей марки ПК-2, ПК-3 з внутрішнім діаметром отвору в панелі не менше 90 мм.
Рис.1.3.8. Блочна кабельна каналізація: 1 – кабельні блоки; 2 – прямий прохідний колодязь; 3 – відгалужувальний трійниковий колодязь; 4 – кутовий колодязь.
Глибину закладання блоків в землі приймають по місцевим умовам. Кабельні колодязі дозволяють здійснювати прокладання кабелів до 10 кВ з одно дротовими жилами перері- зом до 240 мм2 і установку кабельних муфт з захисними кожухами довжиною 1250 мм.
Висота колодязів не перевищує 2100 мм. Розрізняють прохідні прямі колодязі, кутові, відгалужувальні, - трійникові і хрестові.
Зовні кабельні колодязі закривають люками, всередині встановлюють металеві драбини або скоби для спуску людей. Відстань між колодязями приймають не більше 150 м.