Зборка силового трансформатора,який поступає під монтаж в розібраному стані склада- ється з наступних операцій:
- монтаж радіаторів;
- монтаж перемикаючого пристрою;
- монтаж розширювача;
- монтаж газового реле;
- монтаж реле рівня масла;
- монтаж запобіжної (вихлопної) труби;
- монтаж осушувача повітря;
- монтаж термометрів і термосигналізаторів;
- монтаж термосифонного фільтра.
Монтаж радіаторів:
- випробування підвищеним тиском 50 кПа протягом 30 хвилин. Дефекти заводсько-
го зварення усуваються газовим зварюванням;
- промивання чистим трансформаторним маслом;
- навішування і кріплення;
- перевірка радіаторних кранів і заповнення маслом.
Монтаж маслонаповнених вводів:
- сушка бакелітових циліндрів при температурі 105 °С протягом 24 годин;
- встановлення нової прокладки з маслостійкої гуми. Болти затягуються рівномірно,
поки товщина прокладки не зменшиться вдвічі.
Монтаж перемикаючого пристрою:
- при монтажі необхідно слідкувати за збігом рисок дисків знімного валу і валу
контактів;
- перевірка роботи перемикаючого пристрою від руки;
- перевірка роботи від електроприводу.
Монтаж розширювача і газового реле:
- перевірка на герметичність розширювача залишковим тиском повітря 25 кПа;
- очищування внутрішньої поверхні від іржи і бруду, промивання гасом, знежирю –
вання і покриття гліфталевим лаком;
- промивання сухим і чистим трансформаторним маслом;
- перевірка газового реле в лабораторії і прийомка його під монтаж;
- покриття клінгеритових (пробкових) прокладок бакелітовим або гліфталевим
лаком;
- установка корпусу газового реле, оглядове віконце повинно знаходитися з сторони,
де буде зручним спостерігання, а верхній фланець встановлюється по ватерпасу;
- установка поплавкової системи (стрілка на кришці вказує рух масла від бака до
розширювача.
Проводка до газового реле прокладається в хлорвінілових трубах. Монтаж розширюва- ча і газового реле показано на рис.1.7.12.
Рис.1.7.12. Монтаж розширювача і газо- вого реле: 1 – кронштейн розширю- вача; 2 – газове реле; 3, 9 – патрубки; 4 – кран газового реле; 5 – фла-нець газового реле; 6 – трубка; 7 – запобіжна труба; 8 – розширювач; 10 – кришка бака транс -форматора.
Монтаж покажчика і реле рівня масла і запобіжної труби:
- установка реле рівня масла на фланець дна розширювача з використанням
ущільнюючої прокладки;
- перевірка роботи кранів покажчика рівня масла і установка його на фланці
бокової стінки бака з ущільнюючими прокладками,
- заповнення розширювача сухим трансформаторним маслом і перевірка на
герметичність з витримкою 3 години,
- установка вихлопної труби на нову ущільнюючу прокладку і рівномірне
затягування болтів,
- скріплення труби з розширювачем або кришкою бака спеціальною планкою.
Монтаж осушувача повітря:
- розібрання, очищування і просушування фільтра;
- установка скла в оглядове віконце і заповнення індикаторним силікагелем верхньої
частини циліндру;
- засипання в циліндр робочого силікагелю (до кришки повинен залишатися простір 15 ÷ 25 мм);
- приведення в робочій стан гідравлічного затвору і заливка його маслом до відміток нормального рівня;
- під’єднання осушувача до дихальної труби розширювача.
Монтаж термометрів і термосигналізаторів. Термометри і сигналізатори монтуються після перевірки їх в лабораторії.
Термометри і датчики термосигналізаторів поміщуються в спеціальний теплоприймач, який встановлюється на різьбі в гніздо на кришці бака з використанням свинцевої шайби. Допускається заміна шайби азбестовим шнуром, просоченим бакелітовим або гліфталевим лаком. Для запобігання скляного корпусу термометра від пошкодження дно теплоприй- мача необхідно вимостити клаптиком серветки або бавовни. Для кращого теплообміну термометра або датчика з маслом трансформатора теплоприймач заповнюється маслом.
Монтаж термосифонного фільтра:
- розібрання фільтра і фільтруючого елемента;
- очищування фільтра і з’єднувальних патронів від забруднень і промивання чистим
трансформаторним маслом. Масло подається знизу до верху до витікання його через верхній кран фільтра;
- встановлення фільтра з зовнішньої сторони бака у вертикальне положення.
Монтаж ошиновки трансформатора. Ошиновка трансформатора виконується по прави- лам монтажу ошиновки розподільчих пристроїв таким чином, щоб не створювалися механічні напруження в фарфорі та інших деталях вводів. Під’єднання до мідних шпильок або пластин вводів трансформатора здійснюється через мідно-алюмінієві наконечники або перехідні пластини.
Монтаж вторинної комутації. Вторинна комутація – це проводи і кабелі, які з’єднують між собою електрообладнання для дистанційного управління апаратурою первинних кіл, захисту електрообладнання, вимірювання електричних величин в первинних колах, здійснення різних видів оперативних сигналізацій та інших операцій.
Монтаж вторинної комутації підстанції виконують по схемам, що входять окремою частиною до складу проекту даного фідера або установки. Основні вузли вторинної комутації зосереджені на щитах управління, захисту і сигналізації.
Щити виготовляються у вигляді окремих панелей,які транспортують до місця монтажу, де їх встановлюють і приєднують в загальну схему підстанції.
Для вторинної комутації використовують проводи марок ПР, ПВ, АПР, АПВ і контрольні кабелі АКСРБ, АКБРБ, АКСБ і АКСБГ.
Кінцеві муфти для кабелів з гумовою ізоляцією показано на рис.1.7.13.
Рис.1.7.13. Способи окінцевання контрольних кабелів з гумовою ізоляцією:
а – з використанням захисного покриття гумової ізоляції: 1 – гола жила кабелю; 2 – гумова ізоляція з нанесеним захисним покриттям лаком марки ПКФ-130 або ПКФ-147; 3 – прогумована тканинна стрічка; 4 – оболонка кабелю; 5 – поясна обмотка липкою полівінілхлоридною стрічкою в чотири - п’ять шарів з 50%-м перекриттям; 6 – бандаж з дроту; 7 – броня кабелю.
б – з використанням полівінілхлоридних трубок і стрічки: 1 – жила в гумовій ізоляції; 2 – полівінілхлоридна трубка; 3 – поясна обмотка липкою полівінілхлоридною стрічкою; 4 – прогумована стрічка; 5 – вінілова, свинцева або гумова оболонка кабелю; 6 – бандаж з дроту; 7– броня кабелю.
Прокладання проводив вторинної комутації виконують з жорстким кріпленням до конструкцій споруд або щитів. При великій кількості проводів виконують прокладання скрито в коробах. Приклади прокладання проводок вторинної комутації приведено на рис. 1.7.14.
Рис.1. 7.14. Прокладання проводів вторинних кіл:
а - з жорстким кріпленням на струнах:
1– провід; 2 – «струна» (проволока діаметром 5 мм); 3 – смужка-пряжка; 4 – прокладка з лакотканини або електрокартону; 5 – корпус електроконструкції; 6 – скоба. Рис. 7.40. Прокладка проводов вторичных цепей с жестким креплением.
б - прокладання проводів в коробі:
1 короб; 2 – лицева сторона електроконструкції; 3 – зборка затискачів; 4 – пластмасова гребінка; 5 – знімна кришка короба; 6 – пучок проводив ; 7 – пучок жил контроль- них кабелів; 8 – перфорація для закріплення потоків проводів; 9 – «повітряний пакет» проводів до приладів.
а) б)
Вторинні кола, що виходять за межі панелі або щита, виводять на набірні затискачі.
З одного боку до затискачів приєднують проводи внутрішньої схеми, з другого – контрольні кабелі схем зовнішніх з’єднань.