Монтаж тролеїв. Тролейні провідники виконують з гнучких голих провідників круг- лого або профільного перерізу, зі сталі жорстких профілів (кутник, швелер, рейка і.т. п.) або у вигляді закритих тролейних шинопроводив. Тролейні проводи з гнучких провідників підвішують з жорстким або вільним кріпленням, з стальних жорстких профілів на опор -них конструкціях закріплюють жорстко. В якості опорних конструкцій використовують кронштейни різних типів і тролейні тримачі (рис.1.9.1).
Рис.1.9.1. Кронштейни для кріплення тролейних провідників.
Роботи по монтажу як головних, так і допоміжних тролейних провідників складаються з монтажних і підготовчих робіт і комплектації в майстерні.
Стальні тролеї вільної підвіски іноді комплектують з декількох стальних проводів круглого перерізу діаметром 6,8 або 10 мм. При такій конструкції повинно бути досягнуто однакове зусилля тяжіння кожного проводу в пучку для отримання надійного контакту між кожним проводом і струмознімачем. З’єднання кінців стальних круглих проводив слід виконувати електрозварюванням на стиковому зварювальному апараті. Одночасно ведуть комплектацію опорних конструкцій заводського виготовлення. Останньою операцією в майстерні є зборка блоків тролеїв. Розмір блоків визначається можливістю перевезення їх на монтаж. Звичайно блоки виготовляють довжиною 6 м.
Роботу по монтажу головних тролеїв починають з розмітки горизонтальної лінії траси, яка відбивається по відміткам підкранової рейки. Потім розмічають місця установки опорних конструкцій, а для тролеїв з гнучких провідників також і місця закріплення натяжних пристроїв.
Максимальна відстань між опорними конструкціями для жорстких тролейних провідників 2 – 3 м, для гнучких – 6 м. Опорні конструкції кріплять до металевих і залізобетонних підкрановим балкам приваркою, пристрілюванням пістолетом або за допомогою закладних кріпильних деталей балки.
Натяжні пристрої гнучких тролеїв до стін кріплять наскрізними болтами. Натягують тролеї до створення стріли провисання такої величини, при якій струмознімач може вільно переміщуватися між полками опорних конструкцій, а необхідний контакт між тролеєм і струмознімачем здійснюється за рахунок ваги тролею.
Для гнучких тролеїв вільної підвіски опорні конструкції, що прикріплені до підкрано -вих балок, служать лише як підтримуючі опори, на яких монтують деталі з ізоляційних матеріалів. Для гнучких тролеїв жорсткої підвіски використовують тролейний провід спеціального профілю і кріплять його жорстко на кожній, опорі до ізолятору (рис.1.9.2, а). Підвішують такі тролеї в такій послідовності: укладають тролей на опорні конструкції, закріплюють його кінці в натяжних пристроях і натягують до допустимого значення, тимчасово закріплюють на підтримуючих ізоляторах, потім, вибравши натяжною муфтою створений залишок довжини, провід закріплюють.
Проводи або кабелі живлення приєднують до гнучких тролеїв з вільною і жорсткою підвісками за допомогою контактного башмака (рис.1.9.2, б). При вільному підвішуванні живлення підводиться тільки до одного з кінців тролейної лінії. Проводи або кабелі до тролеїв жорсткої конструкції приєднують через планки живлення (рис.1.9.2, в).
Монтаж проводки. Монтаж електропроводки на кранах виконують в стальних трубах, або коробах, безпосередньо по крану проводом або кабелем марок, які відповідають умовам навколишнього середовища. Умови навколишнього середовища впливають також на вибір типу проводки, що визначається проектом. Труби і короба при підходах до затискачів контролера розташовують таким чином, щоб залишалося місце для вільного доступу до його частин. Кінці труб при підході до апаратури і проводи, що виходять з труб, надійно і жорстко закріплюють.
З метою попередження руйнування ізоляції проводив або кабелів від сильного нагріву в місцях приєднання їх до ящиків опорів, проводку виконують голими проводами або шинами, надійно закріпленими як в наконечниках, так і в місці з’єднання їх з ізольованим проводом або кабелем. Місця з’єднання проводів живлення з виводами обмоток електродвигунів ізолюють прогумованою стрічкою, стрічкою з лакотканини і потім повторно прогумованою стрічкою, кожна ізоляція при цьому укладається двома шарами.
3. Монтаж електричних машин и апаратів.
Апаратуру і електропроводку кабіни крана монтують або на заводі або в майстерні. Кабіну доставляють на будівельний майданчик, встановлюють на кран і підключають до електричної схеми крану.
Пускорегулювальні опори збираються у вигляді ящиків, які промисловість випускає у відкритому і захищеному виконаннях. На кранах їх розташову- ють або в кабіні керування або на мосту. Ящики опорів встановлюють таким чином, щоб їх елементи були розташовані «на ребро». Ящики опорів в кількості не більше трьох можуть бути укріплені безпосередньо один над другим. При більшій кількості (але не більше шести) для них виготовляють металевий каркас у вигляді етажерки. При монтажі необхідно слідкувати за тім, щоб виводи от елементів опорів знаходилися з одного боку ящиків опорів. Всі з’єднання між ящиками виконують голими стальними або мідними проводами і шинами. Ошиновку необхідно робити максимально короткою.
Гальмівні електромагніти встановлюють безпосередньо біля шківа електродвигуна (на місце, передбачене для цього при виготовленні агрегату на заводі) і закріплюють болтами. При монтажі необхідно забезпечувати строго вертикальне положення електромагніту і однаковий зазор між гальмівними колодками і барабаном по всій довжині колодок. Перекіс при цьому недопустимий. Не повинно бути також заїдань і перекосів якорю електромагніту, тому що вони викликають можливі перегріви і навіть згорання його обмотки. З’єднання якорю з гальмом роблять таким чином, щоб забезпечити плавний спуск і підйом гальмівних колодок.
Контролери встановлюють по виску і рівню. Для зручності користування і обслугову- вання висота штурвала контролерів над рівнем полу кабіни — не більше 1150 мм.
В кресленнях, що присилаються заводами-виробниками, вказують місце в кабіні, де повинні знаходитись барабанні або кулачкові контролери. Для усунення вібрацій частин контролера, запобігання поломок проводив і ослаблення контактних з’єднань контролери слід надійно кріпити або до полу, або до конструкцій.
Кінцеві вимикачі обмеження переміщення мостів кранів розміщують на спеціальних конструкціях по боках поперечної ферми крану, а вимикачі обмеження переміщення візків на кінцях їх направляючих. Обмежувальні рейки або упори відключення відносно важелю кінцевого вимикача повинні фіксуватися таким чином, щоб їх осі співпадали. Довжину обмежувальної рейки і місце установки упора відключення визначають в залежності від довжини гальмівного шляху при максимальній швидкості руху механізму.
Електрообладнання кранів в монтується індустріальним методом на заводах-виробниках або в МЕЗ.