Лікарю стоматологу-ортопеду часто доводиться у своїй практиці розрізати і знімати металеві штамповані коронки, як одиночні, та і в складі мостопо-дібних протезів. Причини можуть бути різні: протерлися коронки, виникли захворювання зуба (пульпіт, париодонтит), загострення гінгівіту (коронка стає перешкодою для доступу до тканин маргінального пародонта), функціональне перевантаження опорного зуба, заміна незнімної конструкції зубного протеза.
Коронку, яку треба зняти, звичайно розрізають із присінкового боку, після чого краї коронки відвертають шпателем і знімають її за допомогою шпателя або апарата Коппа. Розрізати золоту коронку можна за допомогою спеціальних щипців з ножем, колесоподібним або фісурним бором, карборундовим сепараційним диском.
Методика розрізання коронки спеціальними щипцями з ножем використовувалася раніше і її опис має більш історичний ракурс, ніж практичний. Отже, щипці, які мають ніж для розрізання, розкривають. Опорний кінець щипців установлюють на різальний край коронки, відсуваючи край ясен. Потім поступово стискають бранші щипців, дещо спрямовуючи їх донизу у разі розрізання коронки на нижній щелепі. Розрізавши коронку, її краї відгинають від лінії розрізу шпателем, після чого підводять кінець шпателя під край коронки і обережно знімають її із зуба. Для роботи зі щипцями необхідно мати великий досвід та добре володіти цією методикою, інакше можуть бути серйозні ускладнення, аж до перелому зуба.
Найчастіше нині для розрізання коронок застосовують колесоподібні бори. Ними розрізають штамповані металеві коронки. У такому разі правою рукою добре фіксують прямий наконечник бормашини зі вставленим у нього колесоподібним бором. Пальцями знаходять опору для руки на зубах або підборідді, підводять бор до коронки і, спрямовуючи його від ясен до різального краю або жувальної поверхні, обережно розрізають її. Рука має бути добре фіксованою, у протилежному разі існує загроза травмування м'яких тканин порожнини рота (ясен, язика, щоки). Коронку розрізають і, розвівши краї, обережно знімають за допомогою шпателя. Якщо процедура не призводить до успіху, використовують апарат Коппа. У тому разі, коли стінки коронки товсті і їх не вдається розвести у боки після розрізання, необхідно розрізати коронку додатково через жувальну поверхню або різальний край за допомогою карборундового або алмазного прорізного диска. Від того, на якому зубі необхідно розрізати коронку, залежить положення лікаря біля хворого та місце початку розрізання коронки й обертання колесоподібного бора.