Умови, в яких функціонує мостоподібний протез, не можна назвати стандартними. Адже в ротовій порожнині поєднані багатофакторні впливи як на тканини пародонта опорних зубів, так і на саму конструкцію протеза. У багатьох випадках пояснити ці впливи тільки з позиції механіки неможливо.
Отже, характер розподілу та величина жувального тиску, яка припадає на проміжну частину мостоподібного протеза і передається на пародонт опорних зубів, залежать від місця прикладання сили та напрямку, довжини і ширини проміжної частини протеза. Як уже зазначалося, для живих органів та тканин людського організму закони механіки не абсолютні. Так, стан тканин пародонта залежить від загального стану хворого, його віку, статі, стану нервової системи і багатьох інших чинників, які обумовлюють реактивність організму. Для лікаря стоматолога-ортопеда дуже важливо знати не тільки реакцію тканин пародонта на функціональне перевантаження опорних зубів, які є опорами мостоподібного протеза, але й шлях розподілу пружних натягів як у самому мостоподібному протезі, так і в тканинах пародонта опорних зубів.
| Мал. 69. Вплив функціонального навантаження на біомеханіку мостоподібного протеза: а — навантаження припадає на середину тіла проміжної частини; б — навантаження припадає на тіло довгої часини; в — навантаження припадає на один із опорних зубів |
Такі клінічні умови, на
жаль, бувають дуже рідко (мал. 69, а).
Водночас у разі збільшення довжини проміжної частини або недостатньо
виражених пружних властивостей
сплаву проміжна частина протеза може
прогинатися і зумовлювати додаткове
функціональне перевантаження у вигляді зустрічного, або конвергувального, нахилу опорних зубів (мал. 69, б).
У зв'язку з цим функціональне перевантаження нерівномірно розподіляється у тканинах пародонта і сприяє розвитку обмеженого дистрофічного процесу. Таким чином, з метою запобігання можливим змінам у тканинах пародонта опорних зубів під мостоподібними протезами проміжна частина повинна мати достатню товщину і не перевищувати граничної довжини, яка виключає прогин металу в ділянці зубного ряду.
Якщо жувальне навантаження припадає на один із опорних зубів, відбувається зміщення обох опор по колу, центром якого є протилежний, менш навантажений опорний зуб. Саме цим пояснюється тенденція опорних зубів до розходження, або дивергенції. За таких умов функціональне перевантаження також розподіляється у тканинах пародонта нерівномірно (мал. 69, б).
У разі використання мостоподібних протезів за наявності вираженої сагітальної оклюзійної кривої або значної деформації оклюзійних поверхонь зубних рядів, наприклад, на тлі часткової втрати зубів, частина вертикального навантаження трансформується в горизонтальне. Останнє зміщує протез сагітально, спричиняючи нахил опорних зубів у цьому напрямку (мал. 70).
| Мал. 70. Розподіл функціонального навонетаження мостоподібного протеза за наявності горизонтального компонента |
У тканинах пародонта буде відбуватися нерівномірне розподілення пружних навантажень, які за своєю величиною значно перевищують ті, що виникають у мостоподібних протезах з двобічною опорою. Під дією вертикального навантаження, яке
| Мал. 71. Розподіл навантаження на опорний зуб у разі використання консольного мостоподібного протеза. |
У разі бічних рухів нижньої щелепи під час жування виникає обертання опорного зуба, яке поглиблює функціональне перевантаження тканин пародонта. Моменти вивиху витка обумовлюються довжиною проміжної частини мостоподібного протеза, клінічною висотою коронки опорного зуба, довжиною кореня, наявністю або відсутністю рядом розміщених зубів, величиною зусилля, яке прикладається, та станом резервних сил пародонта. Небезпека виникнення функціонального перевантаження у стадії декомпенсації може бути значно знижена за рахунок збільшення опорних зубів консольного протеза (мал. 71).
Необхідно зазначити, що найбільша біда від подібних протезів для тканин пародонта є тоді, коли йде заміщення молярів. Патологічні зміни у такому разі ще більше виражені і ще швидше прогресують на тлі захворювань тканин пародонта.
Використання консольних мостоподібних протезів як виняток дозволяється для заміщення кінцевих дефектів тільки за наявності протипоказань до використання знімних конструкцій зубних протезів. Якщо через низку обставин все-таки є необхідність використання консольних мостоподібних протезів, тоді необхідно:
1) добре вирівняти оклюзійні співвідношення;
2) штучний зуб не моделювати ширшим від премоляра;
3) для опори використовувати два і більше зубів. Категорично протипоказано використання в якості проміжної частини двох штучних зубів.
У разі виправлення дефектів, які утворилися від втрати фронтальної групи зубів та премолярів, консольні мостоподібні протези застосовують, оскільки функціональне навантаження на опорний зуб у фронтальному відділі під час відкушування їжі розвивається по осі, тобто у вигіднішому для опорного зуба напрямку. У разі відновлення премоляра штучний зуб моделюється у вигляді ікла. Якщо втрачено другий різець, опорою служить ікло. За наявності дефекту, утвореного від втрати першого премоляра, фіксація мостоподібного протеза здійснюється на другому премолярі, тобто фіксація завжди здійснюється на міцнішому зубі. У фронтальній ділянці незалежно від кількості опор можна використовувати тільки один штучний зуб.