Ортопедичне лікування хворих з частковою втратою зубів на щелепах, як свідчать дослідження деяких авторів (В.А. Лабунець, 2000; М.М. Рожко, 1993), має тенденцію до поширення. Постійно зростає кількість хворих, яким необхідно виготовляти знімні конструкції зубних протезів. Так, за даними В.А. Лабунця (2000), в Україні кількість хворих, яким необхідно проводити лікування знімними конструкціями, становить 53,8 % від 1000 обстежених.
У разі часткової втрати зубів, коли неможливо провести відновлення цілісності зубних рядів незнімними конструкціями, застосовують знімні зубні протези (часткові пластинкові та бюгельні). Вибір конструкції знімного протеза залежить від розташування та величини дефекту, кількості зубів, що збереглися на щелепах, стану їх твердих тканин і пародонта, ступеня вираженості анатомічної ретенції, стану коміркових відростка та частини, верхньощелепних горбів, стану склепіння твердого піднебіння.
Лікування хворих з частковою відсутністю зубів за допомогою незнімних зубних протезів, безумовно, дає профілактичний і лікувальний ефект, але водночас має низку серйозних недоліків. Серед них необхідність значного зпрепа-рування твердих тканин зубів, доцільність застосування незнімних зубних протезів тільки за наявності включених дефектів зубних рядів, неможливість ефективного гігієнічного догляду за ротовою порожниною та протезами. Певною мірою цих недоліків не мають знімні конструкції зубних протезів. У більшості випадків немає потреби у препаруванні опорних зубів. Крім того, в ділянці дефекту в разі застосування знімних зубних протезів можна використовувати штучні зуби на штучних яснах різних відтінків, що має естетичне значення, а за наявності хороших клінічних умов — і без штучних ясен (на при-точці). Знімні конструкції зубних протезів легко виймати з ротової порожнини для гігієнічного догляду за ними.
Часткові пластинкові протези відновлюють тільки невелику частку втраченої
жувальної ефективності, у більшості випадків лише на 10-15 %. Крім того, знімні зубні протези передають жувальний тиск переважно на слизову оболонку ротової порожнини та на кісткову основу. У цьому їх серйозний недолік порівнянно з незнімними, оскільки слизова оболонка філогенетично не пристосована до сприйняття жувального тиску, а застосування різних типів кламерів призводить до виникнення травматичної оклюзії, яка часто спричиняє втрату опорних зубів.
Функціональні відмінності цих лікувальних засобів зумовлені їхніми конструктивними особливостями.