Тема: 5.1. Види конструкцій зубних протезів. Огляд клініко-лабораторних етапів виготовлення

Методична розробка лекції №15 з «Основ ортодонтії та ортопедичної стоматології.»

Тема: 5.1. Види конструкцій зубних протезів. Огляд клініко-лабораторних етапів виготовлення1.Науково-методичне обгрунтування теми: Класифікація дефектів зубних рядів за Кеннеді. Характеристика, види та конструктивні особливості знімних протезів. Переваги та недоліки знімних протезів. Показання та протипоказання до протезування дефектів зубних рядів знімними частковими, повними та бюгельними протезами. Огляд клінічних та лабораторних етапів виготовлення знімних часткових, повних та бюгельних протезів.

Базова тема для розуміння гігієністом зубним того, що в Україні серед основних видів стоматологічної допомоги ортопедична посідає чільне місце. Питома вага стоматологічної захворюваності в структурі загаль­ної захворюваності населення складає 20-25%. Кількість звернень за допомо­гою до лікарів-стоматологів посідає 2-ге місце після терапевтичної групи.

Особливістю ортопедичної стоматологічної служби є те, що вона утри­мується за рахунок госпрозрахункових чи спеціальних коштів. Крім*6юджетного ортопедичного підрозділу є стоматологічне стаціонарне відділення лікарні, де надається допомога хворим з ураженнями щелеино-лицевої ділянки.

Надання ортопедичної допомоги міському населенню здійснюється орто­педичним відділенням міської стоматологічної поліклініки. Потоки хворих для ортопедичного лікування формуються за рахунок самостійного звернення у поліклініку, а також шляхом направлення хворих, у тому числі диспансерних, лікарями-стоматологами інших спеціалізацій.

Правом безкоштовного та пільгового лікування і протезування користу­ються ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, інваліди другої світової війни, праці та особи, до них прирівняні, пенсіонери, діти та ін.

Ортопедичне лікування працівників промислових підприємств здійснюєть­ся в організованих там стоматологічних кабінетах (відділенях) медико-сані-тарних частин або в стоматологічних закладах за місцем проживання. Крім того, надання ортопедичної допомоги можна організувати за рахунок виїзних бри­гад лікарів стоматологів-ортопедів міської стоматологічної поліклініки на про­мислові підприємства. Прийом хворих ведеться безпосередньо у медико-сані-тарній частині, а зуботехнічну роботу виконують централізовано — в зубо-технічній лабораторії стоматологічної поліклініки. Промислові підприємства платять стоматологічній поліклініці за виконане ортопедичне лікування пра­цівників.

Центром надання ортопедичної лікувальної допомоги сільському населен­ню є центральна районна лікарня, до складу якої входить ортопедичне відділен­ня із зуботехнічною лабораторією. При ЦРЛ комплектуються пересувні сто­матологічні кабінети для надання стоматологічної допомоги населенню райо­ну. До складу такого кабінету обов'язково входить лікар стоматолог-ортопед. Насамперед такі кабінети надають допомогу населенню лікарських дільниць, де відсутні лікарі-стоматологи, а також організованим колективам у період масових сільськогосподарських робіт.

Гігієніст зубний також має усвідомлювати що згідно з "Основами законодавства України про охорону здоров'я" (1992) ортопедичні відділення міських, районних, обласних поліклінік мають право використовувати для підвищення якісного рівня своєї роботи кошти, добро­вільно передані підприємствами, установами, організаціями та окремими гро­мадянами, а також з дозволу власника або уповноваженого ним органу вста­новлювати плату за послуги в галузі охорони здоров'я. Перелік таких платних послуг затверджується Кабінетом Міністрів за поданням МОЗ України. Поза­бюджетні джерела фінансування, як уже згадувалося раніше, є основними в організації роботи ортопедичних відділень.

 

Завдання і функції кожного працівника ортодонтичного кабінету чи відділення (завідувача, лікаря-ортодонта, гігієніста зубного, зубного техніка, медичної сестри) встановлені відповідно до рівня їх кваліфікації і викладені в посадових інструкціях.

Значення даної теми при вивченні дисципліни полягає у тому,що гігієніст зубний не зможе надавати кваліфіковану допомогу населенню без знань та умінь з проведення методів діагностики у клініці ортодонтії та ортопедичної стоматології,та заповнення науково- медичних та юридичних документів.

 

2.Навчальні цілі лекції:

Зрозуміти та запамя’тати класифікацію зубних протезів, дефектів коронок зубів та зубних рядів. Конструктивні особливості незнімних протезів: вкладок, полукоронок, трьох четвертних та екваторних коронок, штифтових зубів, коронок і мостоподібних протезів (демонстрація готових робіт); Зрозуміти та запамя’тати класифікацію дефектів зубних рядів за Кеннеді. Конструктивні особливості знімних протезів. Порівняльну характеристику знімних і незнімних протезів. Визначення конструкції знімних протезів при часткових і повних дефектах зубних рядів. Огляд клінічних і лабораторних етапів виготовлення знімних часткових, повних і бюгельних протезів.

- сформувати уявлення про проведення первинної діагностики та визначення конструкції зубного протеза при огляді порожнини рота;

 

-охарактеризувати роль гігієніста зубного під час визначення конструктивних особливостей незнімних протезів: вкладок, полукоронок, трьохчетвертних та екваторних коронок, штифтових зубів, коронок і мостоподібних протезів;

-засвоїти методи підбору відбиткових ложок;

-знімання відбитків та виготовлення моделей з гіпсу;

-фіксування незнімних конструкцій протезів цементом у порожнині рота;

-надання рекомендацій пацієнтам щодо догляду за незнімними протезами і порожниною рота.

 

3.Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця (виховні цілі):Продовжувати формувати логічне мислення на основі вміння правильно виконувати функціональні обов’язки гігієніста зубного ортопедичного й ортодонтичного відділень та кабінету щелепно-лицевого протезування. Дотримуватися правил техніки безпеки під час прийому в лікувально-профілактичних установах ортодонтичного та ортопедичного профілю гігієністами зубними,

розвивати вміння робити висновки і узагальнення на основі вивченого матеріалу.

 

 

4.Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни	Знати	Вміти
І.Забезпечуючі:
1Анатомія з топографічною анатомією голови та шиї.	Функціональну анатомію та фізіологію жувального апарату.Онтогенез первинного та вторинного жувальних апаратів.	Порівнювати особливості анатомічної будови жувального апарату пацієнтів різних вікових груп. Аналізувати особливості еволюційних та інволюційних процесів жувального апарату.
2.Охорона праці в галузі.	Правила техніки безпеки при роботі з стоматологічним обладнанням та інструментарієм..	Використовувати засоби індивідуального та колективного захисту під час проведення стоматологічного прийому..
3.Стоматологічне матеріалознавство,інструменти та обладнання	Сучасне стоматологічне обладнання та апаратуру,інструменти і матеріали.	Користуватися сучасним стоматологічним обладнанням,інструментами та матеріалами.
ІІ.Забезпечувані:
Внутрішньопредметна інтеграція з наступними темами.	- класифікацію зубних протезів, дефектів коронок зубів та зубних рядів; -конструктивні особливості незнімних протезів: вкладок, полукоронок, трьох четвертних та екваторних коронок, штифтових зубів, коронок і мостоподібних протезів (демонстрація готових робіт);-клінічні і лабораторні етапи виготовлення незнімних зубних протезів. Види відбитків та етапи їх зняття; -техніку виготовлення моделей з гіпсу;-класифікацію дефектів зубних рядів за Кеннеді;-конструктивні особливості знімних протезів;-порівняльну характеристику знімних і незнімних протезів; -визначення конструкції знімних протезів при часткових і повних дефектах зубних рядів; -клінічні і лабораторні етапи виготовлення знімних часткових, повних і бюгельних протезів.	-проводити первинну діагностику та визначати конструкцію зубного протеза при огляді порожнини рота; -визначати конструктивні особливості незнімних протезів: вкладок, полукоронок, трьохчетвертних та екваторних коронок, штифтових зубів, коронок і мостоподібних протезів; -підбирати відбиткові ложки; -знімати відбитки та виготовляти моделі з гіпсу; -визначати показання та протипоказання до виготовлення протезів знімних конструкцій (часткових, повних, бюгельних); -визначати клініко-лабораторні етапи виготовлення знімних конструкцій зубних протезів; -проводити припасування готового знімного протеза на щелепах; -надавати рекомендації пацієнтам щодо догляду за знімними протезами і порожниною рота.

 

5.План та організаційна структура лекції:

№ п/п	Основні етапи лекції та їх зміст	Цілі в рівнях абстракції	Тип лекції. Засоби активізації студентів. Матеріали методичного забезпечення.	Розподіл часу
1.   2.     3.	Підготовчий етап Визначення актуальності теми, навчальних цілей лекції та мотивація Основний етап Викладення лекційного матеріалу за планом:1.Класифікація дефектів зубних рядів за Кеннеді. 2.Характеристика, види та конструктивні особливості знімних протезів. 3.Переваги та недоліки знімних протезів. 4.Показання та протипоказання до протезування дефектів зубних рядів знімними частковими, повними та бюгельними протезами. 5.Огляд клінічних та лабораторних етапів виготовлення знімних часткових, повних та бюгельних протезів. 1 Заключний етап Резюме лекції, загальні висновки. Відповіді на можливі запитання. Завдання для само- підготовки студентів.		Див. п.1 і 2   Тематична лекція. Питання, проблемні ситуації, задачі.     Навчальна література. Питання. Завдання.	3хв.   80хв     7хв.

 

6.Зміст лекційного матеріалу:

Відновлення цілісності зубних рядів знімними

Конструкціями зубних

Протезів у разі часткових дефектів.

У разі часткової втрати зубів, коли неможливо провести відновлення цілісності зубних рядів незнімними конструкціями, застосовують знімні зубні… Лікування хворих з частковою відсутністю зубів за допомогою незнімних зубних… Часткові пластинкові протези відновлюють тільки невелику частку втраченої

КОНСТРУКЦІЯ СУЧАСНОГО ЗНІМНОГО ПРОТЕЗА

Кожний знімний протез має свої конструктивні особливості, які визна­чаються положенням і величиною дефекту, кількістю зубів, що залишилися, станом слизової оболонки, яка вистеляє протезне ложе, збереженням комір­кових відростків та частин, вираженістю твердого піднебіння та іншими ана­томічними особливостями. Незважаючи на різноманіття наявних конструкцій, у них можна знайти деталі, які повторюються в усіх видах знімних протезів. До них належать: базис, утримувальні елементи (кламери), штучні зуби. У дуговому протезі крім базису та утримувальних елементів є дуга з відгалу­женнями (мал. 82).

 

БАЗИС ПРОТЕЗА

До загальномедичних протипоказань до застосування пластмасових належить алергія на пластмасу, епілепсія, бруксизм, особливості професії. Головним недоліком є неодноразові поломки пластмасових базисів. Доцільно… З базисом протеза пов'язана низка негативних явищ. Покриваючи тверде піднебіння, він спричиняє порушення тактильної,…

ШТУЧНІ ЗУБИ

Фарфорові зуби виготовляють фабричним шляхом. Вони можуть бути крам­понні і діаторичні; надходять до стоматологічного кабінету гарнітурами, які… Жувальні зуби мають діаторичні отвори, в які заходить пластмаса. Таким чином… Дирчасті зуби мають наскрізні отвори для штифтів. Останні на жувальній поверхні розклепують спеціальними щипцями, що…

ФІКСАЦІЯ ЧАСТКОВИХ ЗНІМНИХ ПРОТЕЗІВ

У плані ортопедичного лікування важливе місце посідає питання щодо способу фіксації будь-якого, в тому числі і часткового, знімного протеза. Раці­ональний спосіб фіксації є однією з умов, які забезпечують достатні функціо­нальні якості протеза, швидке пристосування до нього хворого, збереженість опорних зубів.

Для фіксації часткових знімних протезів використовують таке явище, як прилипання, що виникає на межі двох середовищ, анатомічну ретенцію і, на­решті, штучні механічні пристосування — кламери, пелоти, відростки протеза

тощо.

 

АНАТОМІЧНА РЕТЕНЦІЯ

Анатомічна ретенція створюється природними морфологічними утворен­нями на верхній і нижній щелепах, які завдяки своїй формі можуть обмежува­ти свободу рухів протеза під час розмови, жування або сміху. Так, добре збере­жені коміркові відростки верхньої щелепи, природні зуби і виражене склепін­ня твердого піднебіння протидіють горизонтальному зміщенню протеза. Гор­би верхньої щелепи перешкоджають ковзанню протеза вперед, діючи у співдружності з переднім відділом піднебінного склепіння.

Використання фізичних властивостей матеріалів та анатомічної ретенції не вирішує повністю завдань фіксації часткового знімного протеза. Умови ана­томічної ретенції у разі значної атрофії коміркового відростка та частини мо­жуть бути відсутні. Але наявність анатомічної ретенції значно допомогає під час фіксації протеза, і це слід завжди враховувати у разі вибору його конст­рукції і визначення меж.

 

МЕХАНІЧНІ ЗАСОБИ ФІКСАЦІЇ ПРОТЕЗІВ

Усі наявні різновиди кламерів мають як позитивні якості, так і негативні. Щоб знати, де і як використовувати той чи інший кламер, необхідно вивчити… Розглядаючи різні види кламерів, можна помітити в них спільні деталі: плече,… Плечем кламера називається пружна частина, що охоплює коронку зуба. Його положення визначається анатомічною формою…

ЗАМКОВІ І СУГЛОБОВІ КРІПЛЕННЯ

  Вона нерухома і називається матрицею. Друга частина замкового кріплення… (мал. 26, див. кольорову вклейку).

З'ЄДНАННЯ КЛАМЕРА З ПРОТЕЗОМ

Існує жорстке (стабільне), пружинисте і суглобове з'єднання кламера з ба­зисом протеза. У разі першого кламер з'єднаний з протезом нерухомо і… У разі третього способу (суглобове з'єднання) передбачено шарнірний пристрій.…  

ВИБІР ОПОРНИХ ЗУБІВ ДЛЯ КЛАМЕРНОЇ ФІКСАЦІЇ

По-перше, вони повинні бути стійкими. За наявності патологічної рухо­мості зубів їх слід об'єднувати у блок з поряд розміщеними для утворення… По-друге, коронки зубів повинні мати виражену анатомічну форму. Для кламерної… По-третє, потрібно враховувати взаємовідношення опорного зуба з анта­гоністом. Ці взаємовідношення можуть бути…

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ЕТАПИ ВИГОТОВЛЕННЯ

ЧАСТКОВИХ ЗНІМНИХ ПЛАСТИНКОВИХ ПРОТЕЗІВ

Зняття відбитків у разі виготовлення знімних зубних протезів відбуваєть­ся за загальновідомою методикою. Необхідно ретельно підібрати відбитковий… Використання густої відбиткової маси спричиняє надмірну компресію сли­зової… Перший клінічний етап закінчується отриманням відбитків. Під час пер­шого лабораторного етапу отримують гіпсові моделі…

ТЕХНІКА ПОСТАНОВКИ ШТУЧНИХ ЗУБІВ

У разі значної атрофії коміркового відростка постановку штучних зубів у фронтальному відділі проводять на штучні ясна, які у вигляді сідла… Постановку штучних зубів у бічному відділі у всіх випадках проводять на… Припасовувати фарфорові зуби потрібно дуже обережно, щоб не ослабити кріплення крампонів. Крім того, щоб запобігти…

ЧАСТКОВІ ЗНІМНІ ПЛАСТИНКОВІ ПРОТЕЗИ З МЕТАЛЕВИМ БАЗИСОМ

Часткові знімні пластинкові протези з металевими базисами використову­ються у клініці ортопедичної стоматології у разі частих поломок пластмасово­го… Протези з металевим базисом можуть бути виготовлені двома способами;… Показання до застосування протезів з металевим базисом можуть бути за-гальномедичні і спеціальні. До загальномедичних…

ВІДНОВЛЕННЯ ЗУБНИХ РЯДІВ БЮГЕЛЬНИМИ ПРОТЕЗАМИ У РАЗІ ЇХ ДЕФЕКТІВ

Необхідно зазначити, що серед усіх конструкцій знімних протезів бюгельні посідають особливе місце через характер передачі жувального тиску,… Основними елементами бюгельного (дугового) протеза є: дуга, опорні… Металеві елементи дугового протеза складають його каркас. Дуга (бюгель) знімного протеза є головним елементом і…

ПОКАЗАННЯ ТА ПРОТИПОКАЗАННЯ

ДО ВИКОРИСТАННЯ БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ

Важливим клінічним завданням для лікаря стоматолога-ортопеда є визначення показань та протипоказань до використання бюгельних протезів. Бюгельні… Необхідно зазначити, що топографія дефекту не відіграє основної ролі. Ве­лике…

БАЛКОВА СИСТЕМА ФІКСАЦІЇ БЮГЕЛЬНОГО ПРОТЕЗА

Балкова система фіксації використо­вується у разі протезування включених де-фектів зубних рядів. її суть полягає в наступ­ному: на опорні зуби… Названа конструкція складається із опорної незнімної частини у вигляді коронок… Таку конструкцію краще виготовляти су-цільнолитою з кобальто-хромового сплаву. Штанга повинна мати висоту не меншу ніж…

КЛАМЕРНА СИСТЕМА ФІКСАЦІЇ БЮГЕЛЬНОГО ПРОТЕЗА

Опорно-утримувальні кламери, що застосовують для виготовлення бюгель­них протезів, повинні відповідати таким вимогам:   1) забезпечувати фіксацію та стабілізацію бюгельного протеза в ротовій порожнині;

Кламер першого типу (Аккера).

Даний кламер використовується у разі типового розміщення межової лінії, коли вона проходить по щічній або язи-ковш поверхні зуба приблизно посере­дині коронки, в зоні, яка прилягає до де­фекту, та дещо наближаючись до ясен у пришийковій ділянці зуба.

Конструктивними особливостями його є те, що він складається із двох пле-чей з оклюзійною накладкою, що

з'єднані між собою монолітно, а також тіла, розташованого з боку дефекту зуб­ного ряду та відростка (мал. 109).

Плечі кламера охоплюють 3/4 поверхні зуба, виконують опорну, стабілі-зувальну та фіксувальну функції. Оклюзійна накладка міститься у фісурі і ви­конує опорну функцію.

Кламер Аккера застосовують у разі середнього розташування межової лінії. За такої умови опорні елементи кламера не заважатимуть оклюзійним співвідношенням, а утримувальні зони опорних зубів досить добре виражені з присінкової та ротової поверхні. Це можливо за відсутності чи мінімального нахилу опорних зубів.

За наявності дефектів зубного ряду наявність жорсткого з'єднання кламе­ра з базисом протеза сприяє передачі тиску під час жування переважно на опор­ний зуб, що наближує його до незнімних консольних протезів; це є причиною функціонального перевантаження тканин пародонта опорних зубів. У зв'язку з цим кламер Аккера найчастіше застосовують тоді, коли необхідно відновити обмежені дефекти зубного ряду та ненахилені чи з мінімальним нахилом (до 0,5 мм) моляри і премоляри з добре вираженим поясом.

Жорстка частина кламера становить 2/3, а еластична — 1/3 довжини плеча.

Опорні зуби, розміщені дистально, можна покривати штучними коронка­ми без небезпеки порушити зовнішній вигляд, а опорні зуби, які видно під час усмішки та розмови, за несприятливих умов для фіксації кламера першого типу не слід покривати коронками, а потрібно використовувати інші види кламерів. Для визначення ретенційної частини на опорному зубі використовують каліб­ри 1 та 2.

Кламер другого типу (Роуча) складається із оклюзійної накладки, яка з'єднана з тілом, та двох Т-подібних плечей, які прикріплені до сідла з боку язикової або піднебінної дуг. Цей кламер називають ще роздвоєним, або роз­щепленим (мал. ПО).

Відомо багато різних варіантів цього кламера.

 

Місце закінчення плеча утриму-вальної частини визначають за допо­могою калібру № 1.

Кламер четвертого типу одно-плечий, зворотної дії, з однією оклю-зійною накладкою (мал. 112).

Застосовують його на зубах з ати­повим розміщенням межової лінії, що спостерігається за наявності щічного або язикового нахилу премолярів, ікол, також у разі їх конічної форми або низьких

 

клінічних коронок.

У разі нахилу зуба межова лінія високо піднімається на боці нахилу (язи­ковому), одночасно опускаючись на протилежному (присінковому). У разі при-сінкового нахилу, навпаки, межова лінія високо піднімається на щічній поверхні й низько опускається на язиковій. Таким чином, на одному боці зуба створю­ються умови для розміщення жорсткої частини кламера і немає можливості и для розміщення ретенційної частини плеча.

У разі розміщення кламера на подібних зубах роблять так. Жорстку части­ну кламера розміщують вище межової лінії, наприклад, на щічній поверхні, де є більша опорна площина, яка дозволяє розміщувати цю частину без порушен­ня оклюзії. Потім кламер охоплює дистальну контактну поверхню зуба, його оклюзійна ланка розташовується у фісурі та переходить на язикову поверхню. Тут він пересікає межову лінію і його кінець, що прилягає, розміщується у при-шийковій частині, яка забезпечує фіксацію протеза.

Кламер четвертого типу з'єднаний з каркасом протеза підпоркою, яка за­лежно від нахилу зуба може розміщуватися з боку язикової (піднебінної) або присінкової поверхні. Коли підпорка кламера розміщується з боку язикової або піднебінної поверхні, його називають кламером зворотної дії, якщо з присінко­вої поверхні — говорять про зворотний кламер.

Оберненозворотні кламери з успіхом застосовуються у разі кінцевих де­фектів без дистальної опори. їхні оклюзійні накладки створюють добру опору, а плече фіксує протез.

Оскільки такий кламер забезпечує однобічну ретенцію, для посилення фіксувальної дії кламерної системи показано застосування ще одного подібно­го або іншого кламера, але з протилежного боку. Місце закінчення плеча утри-мувальної частини визначають за допомогою калібру 2.

Кламер п'ятого типу — кільцевий, одноплечий, складається з довгого пле­ча, яке охоплює майже всю поверхню зуба, та двох оклюзійних накладок у мар­гінальній і дистальній фісурах (мал. 113).

Від медіальної оклюзійної накладки опорна частина плеча іде по поверхні зуба, протилежній нахилу, на рівні межової лінії і, охоплюючи дистальну по­верхню, віддає на жувальну поверхню зуба ще одну оклюзійну накладку. Спускаючись з боку нахилу зуба під межовою лінією, плече закінчується в утриму-вальній зоні і створює пункт ретенції, але досить слабкий.

Кламер забезпечує добру опору, але його здатність до фіксування виражена слабко. Тому передбачається посилення фіксування кламером з другого боку. Для збільшення жорсткості кільцевого кламера створюють друге плече, яке йде від дуги чи сідла і відходить від ясенно­го краю на 1,5-2 мм.

Кільцевий кламер застосовують на окремих молярах, які обмежують де­фект зубного ряду, і на верхній щелепі нахилені у бік щік, а на нижній — язика.

Оклюзійні накладки забезпечують рівномірне передавання тиску, що ви­никає під час жування, по осі зуба навіть тоді, коли зуб нахилений у бік дефек­ту. Для визначення місця утримувальної частини плеча кільцевого кламера ви­користовують калібр 2-у разі включених дефектів зубного ряду та калібр

№ З у разі комбінованих.

Крім описаних типів кламерів системи Нея для конструювання бюгель-них протезів застосовують інші види литих кламерів.

Кламер Джексона — перекидний опорно-утримувальний кламер з под­воєним плечем (мал. 114).

Подвоєне плече може виконувати стабілізаційну й ретенційну функцію. Кламер застосовують на бічних зубах і передусім — на ділянках суміжних. З боку щоки утворюють кільце, яке охоплює присінкову поверхню опорного зуба. Застосовують у разі безперервного зубного ряду і за наявності місця для розта­шування перекидної частини кламера без підвищення висоти прикусу. Для ви­значення ретенції користуються калібром № 1.

Кламер Бонвіля — подвійний, двоплечий з оклюзійними накладками у фісурах суміжних зубів (мал. 115).

Застосовують для протезування у разі однобічних кінцевих дефектів зуб-

 

ного ряду, поміщають у неперервному зубному ряді, між молярами. Для виз­начення ретенції використовують калібр № 1.

Кламер Райхельмана — попереч­ний кламер з оклюзійною накладкою у вигляді поперечної перегородки, яка проходить через жувальну поверхню у присінково-ротовому напрямку і з'єднує два плеча — присінкове і рото­ве (мал. 116).

Показанням до його застосуван­ня є однобічні кінцеві дефекти. Пока­зання звужуються через необхідність у спеціальній підготовці зуба: на жу­вальній поверхні треба створити місце для поперечної накладки. Для визначення ретенції використовують калібр № 1.

Кламер системи Роуча має ви­гляд пружинистих Т-подібних відростків, які відходять від каркаса протеза і розташовуються у заглиби­нах (мал. 117).

Оригінальність їх конструкції по­лягає у тому, що для фіксації бюгель-них протезів потрібні мінімальні ре-тенційні зони на опорних зубах. Кла-мери мають розгалужену форму і ви­пинаються з бюгельного каркаса у ви­гляді шипів та лапок. Оскільки вони дотикаються до поверхні зуба мінімальною площею, то меншою мірою спричиняють розвиток карієсу. Добре фіксують протези, відповідають естетичним вимогам. Але через те що їх важко розмістити, використовують­ся вони рідко, зате знайшли широке за­стосування як окремі деталі кламерів.

. Кламери системи Балтерса. Балтерс запропонував ажурні кламери, які дозволяють використовувати найменші анатомічні ретенційні пункти зуба для здійснення функцій опори й утримування (мал. 118).

Кламер Боніхарта складається із Т-подібного плеча з подовженим тілом

 

у вигляді пружини, яка приєднується до бюгеля і розташовується з при-сінкового боку в ділянці шийки зуба (мал. 119).

Плече є частиною кламера, що розміщується на горбках передніх зубів. Для визначення ретенції корис­туються калібром № 2.

Неперервний (багатоланковий) кламер має вигляд з'єднаних між со­бою плечей кількох кламерів (мал. 120). Розташовують його з боку при-сінка чи рота, він прилягає до кожно­го природного зуба в ділянці горбка чи пояса. Неперервні кламери мають ши­рину майже 3 мм, товщину 1 мм. Фор­ма їх напівовальна. За ступенем охоп­лення зубів багатоланкові кламери мо­жуть мати вигляд вузької (багатолан­ковий кламер Кеннеді) чи широкої смужки (шинувальна смужка) або з амбразурними кігтиками (кламер Кросе-Кредера). Можуть служити для зв'язку між складовими частинами протеза і стабілізації, а також викону­вати обидві функції.

Неперервні кламери охоплюють від 2 до 8 зубів чи половину зубного ряду з метою стабілізації протеза у разі потреби відновити бічні й кінцеві де­фекти зубного ряду і для іммобілізації зубів за наявності захворювань тканин пародонта.

Кламер С.С. Березовського за­безпечує передачу навантаження на 2-3 зуби, що обмежують дефект зуб­ного ряду. Опорні плечі кламера охоплюють зуб з ротового боку. Оклюзійні накладки поміщають у міжзубних про­міжках медіально від дефекту. Плече кламера охоплює контактну поверхнюю зуба й переходить на присінкову, закінчуючись нижче від межової лінії

у ретенційній зоні. Відросток кламера приєднується до дуги — на нижній щелепі чи до каркаса — на верхній (мал. 121).

Завдяки опорам, що розташовані медіально від дефекту, цей кламер під

час жування розподіляє тиск на кілька зубів, а також запобігає виви­ху зуба, який обмежує дефект.

Телескопічний кламер скла­дається з телескопічних коронок — внутрішньої і зовнішньої (мал. 122).

Перша покриває опорний зуб і має вигляд металевого ковпачка ци-лшдричноі форми, друга — вираже­ну анатомічну форму і нормальні ок-люзійні співвідношення з антагоні­стами. Зовнішні коронки спаюють з каркасом протеза, таким чином забез-печуючи стабільне з'єднання. За принципом передавання під час жу­вання тиску на опорні зуби теле­скопічні коронки слід зарахувати до опорно-утримувальних. Телескопічні коронки застосовують у разі низьких клінічних коронок, коли звичайні опорно-утримувальні кламери не за­безпечують задовільної фіксації про­теза, а також тоді, коли немає можли­вості виготовити суцільнолиті карка­си бюгельних протезів.

 

 

ПЛАНУВАННЯ КОНСТРУКЦІЇ БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ

Шляхом уведення протеза називається той, який відповідає рухові протеза від початкового контакту його кламерних елементів з опорними зубами до… Шляхом виведення протеза називається той, по якому він рухається у зво-ротному… Найкращим шляхом уведення і виведення протеза слід вважати такий, коли протез легко, з мінімальними перешкодами…