Базисом знімного пластинкового протеза є пластинка з йластмаси чи металу, на якій фіксують штучні зуби і пристосування для утримання протеза в ротовій порожнині. Базис протеза розташовують на комірковій частині нижньої щелепи, а на верхній — на комірковому відростку і на піднебінні. Жувальний тиск від штучних зубів передається через нього на слизову оболонку протезного ложа.
До загальномедичних протипоказань до застосування пластмасових належить алергія на пластмасу, епілепсія, бруксизм, особливості професії.
Головним недоліком є неодноразові поломки пластмасових базисів. Доцільно застосовувати металеві базиси у людей з множинними включеними, але невеликими дефектами зубних рядів, для протезування хворих зі втратою тільки центральних чи бічних різців. Протези з металевим базисом рекомендують у разі лікування хворих з глибоким прикусом, ускладненим зниженням міжкомірко-вої висоти; у разі звуження щелеп звичайні протези зменшують і без того невелику ротову порожнину, що утруднює вимову, рухи язика і жування.
З базисом протеза пов'язана низка негативних явищ. Покриваючи тверде піднебіння, він спричиняє порушення тактильної, смакової і температурної чутливості. Водночас спостерігаються порушення мови і самоочищення слизової оболонки рота, її подразнення, іноді поява блювотного рефлексу. У місцях прилягання протеза до природних зубів виникає гінгівіт з утворенням патологічних кишень. Як уже зазначалося, базис передає жувальний тиск на слизову оболонку. Остання, як відомо, не має морфологічних структур, здатних амортизувати цей тиск. Тому тиск, прикладений безпосередньо до слизового покриву, а через нього — на окістя, спричиняє передусім порушення кровообігу, наслідком чого є посилення атрофії коміркового відростка і коміркової частини.
Величина базису залежить від кількості зубів, що збереглися, ступеня атрофії коміркових відростка і частини, вираженості склепіння твердого піднебіння, характеру податливості слизової оболонки, наявності торуса на піднебінні тощо. Чим менше збереглося зубів, тим більший розмір має базис, і навпаки, чим більше зубів, тим меншим є базис. Хороші умови для фіксації протеза (високий комірковий відросток,виражене склепіння твердого піднебіння) дозволяють зменшити базис протеза. Зі збільшенням кількості кламерів базис може бути також зменшений.
Базис протеза має такі максимальні межі. На щічній і губній поверхні без-зубих коміркового відростка верхньої щелепи і коміркової частини — нижньої межа протеза проходить по перехідній складці, минаючи рухомі складки слизової оболонки, вуздечки. Перекриття останніх базисом протеза призводить до утворення пролежнів. З язикового боку на нижній щелепі, у ділянці відсутніх і збережених зубів, межа протеза закінчується, перекриваючи косу лінію, дещо вище перехідної складки, минаючи у фронтальному відділі вуздечку язика.
На твердому піднебінні протез не доходить до лінії "А". Верхньощелепний горб повинен обов'язково перекриватися протезом, це робить останній стійкішим.
На нижній щелепі у фронтальному відділі базис протеза перекриває зубні горбки різців. На верхній щелепі вони залишаються відкритими і протез лише прилягає до шийок зубів. На молярах і премолярах базис розташовується дещо нижче від пояса зубів на верхній щелепі і вище його — на нижній щелепі. Це максимальні межі базису протеза. У дійсності в разі протезування дефектів різної локалізації розмір базису кожен раз може змінюватися залежно від кількості збережених зубів, вираженості коміркового відростка чи частини, піднебінного склепіння тощо.
Недоліки, пов'язані з базисом пластинкового протеза, зумовили бажання зменшити його розмір. На верхній щелепі базис зйеншували в задній третині твердого піднебіння, де він міг бути причиною виникнення блювання. За наявності піднебінного торуса базис вирізають посередині піднебіння. Це дозволяє звільнити ділянку, вкриту витонченою слизовою оболонкою, дуже чутливою до тиску.
Бажаючи уникнути відшарування ясен з язикової поверхні фронтальних зубів, базис за умови добре вираженого коміркового відростка вкорочували у передньому відділі у ділянці поперечних піднебінних складок. Різні варіанти вкорочення піднебінного базису в кінцевому результаті призвели до ідеї заміни його тонкою піднебінною перемичкою. Оскільки каучук є крихким матеріалом, виникла ідея замінити його металом. Так народилася конструкція дугових (бюгельних) протезів.