Для кращого розуміння страхування слід дослідити його класифікацію за внутрішніми та зовнішніми ознаками. Деякі ознаки класифікації страхування викликані внутрішньою логічною структурою страхування, інші встановлені державою чи обумовлені іншими чинниками. Поняття "класифікація" походить від латинського classіs – розряд, клас. Вона передбачає поділ певної сукупності за певними ознаками з утворенням набору класів (груп елементів цієї сукупності) як засіб для встановлення взаємозв’язків між цими класами. Спільні для всіх елементів одного класу характеристики називають ознаками класифікації. В страхуванні розрізняють натуральну класифікацію за істотними ознаками понять, що класифікуються (класифікація за об’єктами страхування тощо) і штучну класифікацію за несуттєвими ознаками (в алфавітному порядку тощо).
Для визначення ознак класифікації можна спиратися на особливості сфер діяльності страховиків, різні підходи до забезпечення страхового захисту, визначення об’єктів страхування, обсягів страхової відповідальності, форм проведення страхування тощо. Головними класифікаційними ознаками страхування в сучасній теорії та практиці вважаються:
· історичні:
· етапи розвитку страхової справи;
· час виникнення окремих видів страхування;
· економічні:
· інвестиційна складова договору страхування;
· рід небезпеки;
· об’єкт страхування;
· види страхових виплат;
· ознаки балансу;
· юридичні:
· вимоги міжнародних угод і внутрішнього законодавства;
· форма організації страховика;
· форма проведення страхування.