Страхові резерви

Міжнародний досвід розрахунку страхових резервів пока­зує, що вони формуються за рахунок страхових премій до визначення фактичної збитковості страхової суми з урахуванням наявності у стра­ховому портфелі різних видів страхування та терміну дії договорів страхування. Методика розрахунку страхових резервів визначається залежно від виду та строку дії договору страхування.

Ст. 31 Закону України "Про страхування" встановлює таку систему страхових резервів для українських страховиків:

· технічні резерви:

· резерв незароблених премій;

· резерв збитків;

· резерви зі страхування життя:

· резерв належних виплат страхових сум;

· резерв довгострокових зобов’язань (математичний резерв).

Формування резервів зі страхування життя здійснюється відраху­ванням частини страхової премії, яка передбачена для забезпечення страхових виплат (нетто-премії), та частини інвестиційного доходу від розміщення тимчасово вільних коштів страховика.

Загальна величина резерву довгострокових зобов’язань (математичного резерву) дорівнює сумі резервів довгострокових зобов’язань (математичних резервів), які визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя за методикою фор­мування резервів зі страхування життя..

Технічні резерви – це показник, який виражає грошову оцінку обов’язків страховика за страховими зобов’язаннями; в той же час – це сума коштів, що є гарантією виконання зобов’язань перед страхуваль­никами. Технічні резерви дозволяють страховику бачити загальний обсяг відповідальності за діючими договорами страхування. Обсяг техніч­них резервів має бути достатній для покриття відшкодування всіх збитків за діючими договорами страхування, навіть у випадках припинення надходження премій за цими договорами. В період дії договору страхування вони являють собою кошти страхувальників, а не страховика.

Резерв незароблених премій включає в себе частки від сум надходжень страхових платежів, які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату. Згідно із Законом України "Про страхування" українські страховики використовують єдиний спрощений метод розрахунку резерву незароблених премій – метод "плаваючих кварталів". Для визначення справжнього розміру резерву незароблених премій існують методи

· 1/365 – "pro rata temporіs", за яким розрахунок слід проводити кожен день за кожним договором окремо. Незароблена страхова премія за і-им договором страхування визначається як добуток страхової премії та частки від ділення строку дії договору страхування, який ще не закінчився (у днях) до всього строку дії дого­вору страхування (у днях) за такою формулою:

,

де Пі – страхова премія за і-им договором страхування;

mі – строк дії і-го договору страхування;

nі – число днів, що минули з моменту, коли і-ий договір страху­вання набрав чинності до звітної дати.;

· 1/4; 1/8; 1/12; 1/24–"паушальні" методи за якими за всіма договорами страхування, що укладаються протягом певного періоду (місяць-півріччя) терміном на один рік, припускається, що страхова премія надходить в середині інтервалу;

· 40 %; 36 % передбачають, що дата укладення договору страхування не має кон­кретного значення і вважається, що всі договори страхування укладені 1 липня.

Ре­зерв збитків – зарезервовані несплачені суми страхового відшкоду­вання за відомими вимогами страхувальників. У резерві збитків фіксуються суми виплат, які передбачають­ся за страховими випадками та чинним законодавством. Підставою для формування резерву збитків є забезпечення можли­вості відшкодувати збитки в майбутньому періоді за страховими випадками.

Резерв збитків, що заявлені, але ще не врегульовані, формується для забезпечення зобов’язань, які пов’язані з урегулюванням збитків за страховими випадками, про настання яких в обумовленому порядку бу­ло заявлено страховикові. Величина резерву збитків, що заявлені, але ще не врегульовані, ви­значається за кожною неврегульованою заявою від страхувальника. Якщо збиток заявлений, але розмір збитку не встановлений, для роз­рахунку береться максимально можлива величина збитку, яка не пере­вищує страхової суми.

Резерв збитків, що сталися, але ще не відомі (ІBNR), формується у зв’язку з випадками, які сталися, але про факт настання яких страхо­викові не було повідомлено на звітну дату і зобов’язання за якими бу­дуть виконані в наступному звітному періоді.

Страховики країн ЄС, які здійснюють ризикові види страхування, формують такі види резервів:

· резерв премій:

· незароблених премій;

· ризиків, що ще не минули – формується як додаток до резерву незароблених премій, щоб компенсувати можливість заниження тарифу;

· резерв збитків:

· збитків, що заявлені, але ще не врегульовані;

· збитків, що сталися, але ще невідомі;

· резерв катастроф формується з метою забезпечення страхових виплат у разі настання природних катастроф або значних промислових аварій, у результаті яких буде завдано збитків численним страховим об’єктам і коли постає потреба здійснювати виплати страхового від­шкодування в сумах, що значно перевищують середні розміри збитків, які взято до уваги при розрахунку страхових тарифів;

· резерв коливань збитковості дозволяє страховикам компенсувати перевищення своїх витрат, що пов’язані з відшкодуванням збитків, у випадках, коли фактична збитковість страхової суми за видом страху­вання на звітний період перевищує очікуваний рівень, який узято за основу при розрахунку тарифної ставки за цим видом страху­вання.

Страхові резерви повинні розміщатися з урахуванням безпеки, прибутковості ліквідності й диверсифікованості і повинні бути представлені:

· кошти на розрахунковому рахунку ;

· банківські вклади ;

· валютні внески відповідно до валюти страхування;

· нерухоме майно ;

· акції, облігації;

· цінні папери, які емітуються державою ;

· банківські метали;

· інвестиції в економіку України по напрямках, визначених КМУ;

· права вимоги до перестрахувальників;

· кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя в межі; викупної суми на момент видачі кредиту й під заставу викупної суми, готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси.

Засоби резервів по страхуванню життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового приміщення. Страховикам заборонене здійснення інших видів кредитної діяльності.

 

Контрольні питання:

1. Хто такі актуарії? Які їх завдання та функції?

2. Які фактори впливають на встановлення страхових тарифів?

3. Які фонди формує СК та в чому їх призначення?

4. В чому особливість аналізу фінансово-господарської діяльності страховика?

5. Ким встановлені нормативи фінансової стійкості страховика? Назвіть їх.