Подальший аналіз проводять шляхом зіставлення даних планового та звітного балансів робочого часу одного працівника. При аналізі невиходів на роботу з тимчасової непрацездатності (форма №3-ПВ, рядок 3060) вивчаються причини захворювань, у тому числі з травматизму за даними медслужб та Актів про травматизм. Для зменшення випадків травматизму визначається питома вага втрачених днів за кожним випадком у загальній кількості днів, втрачених через травматизм.
З метою прийняття заходів щодо зниження травматизму слід групувати робітників, що були травмовані за їх стажем, професійною групою, віком.
Під час аналізу загальних захворювань визначають рівень захворюваності у різних груп робітників, згрупованих за структурними підрозділами, віком, видам захворюваності, за сезоном. Такий аналіз дозволить конкретно розробляти заходи за різними групами працівників, загальні профілактичні заходи щодо укріплення здоров’я працівників і поліпшення санітарних умов праці.
Неявки через адміністративні відпустки, що передбачені законом, аналізуються за даними відділу кадрів (рядок 3070, форми № 3-ПВ). Законодавством передбачені такі причини надання цих відпусток:
- додаткові відпустки робітникам, що мають дітей ст. 19 «Закон про відпустки»;
- відпустки без збереження заробітної плати: на одруження, на похорони, пенсіонерам за віком й інвалідам праці, та ін. (ст.25 Закон про відпустки);
- виконання державних або громадських обов’язків (народний депутат, присяжний засідатель або свідок, учасник воєнних зборів та ін.), усунення наслідків стихійних випадків, якщо ці працівники ураховуються у середньообліковій чисельності підприємства;
- відпустки донорам (ст.124 КЗПП);
- перебування під розслідуванням до вирішення суду;
- час перебування робітників у медичному закладі під час проведення обов’язкового медичного огляду;
- інші види відпусток, передбачені законодавством, колективним договором, угодами и договорами.
Неявки з дозволу адміністрації (ряд.3090 ф.№3-ПВ) можуть бути надані з дозволу власника, або уповноваженого ним органу для таких цілей:
- відпустка за сімейними обставинами або за іншими причинами на термін, який передбачений угодою (колдоговором) на термін не більш, ніж 15 календарних днів на рік (ст.26 Закон про відпустки);
- додаткового вільного часу, передбачено колективним договором;
- відсутності працівника на роботі через стихійне лихо.
Простої (цілоденні і внутрішньо змінні) (ряд. 3130,ф.№3-ПВ) вивчаються за даними простійних листків, досліджуються їх причини.
Причини прогулів (ряд.3150 ф.№3-ПВ) аналізуються за даними відділу кадрів на основі наказів керівництва. При аналізі та оцінці ефективності використання робочого часу цілоденні втрати робочого часу можуть бути розділені на неминучі та ті, яких можна було б уникнути. Так, невихід на роботу через хворобу, серйозні сімейні обставини тощо може бути зарахований до неминучих втрат робочого часу. Втратами робочого часу не вважаються чергова відпустка, свята чи заздалегідь оформлені офіційно відпустки.
Резервами покращення використання цілоденного фонду робочого часу є:
► повне скорочення втрат через прогули, простої, відпустки з ініціативи адміністрації, страйки;
► часткове зменшення невиходів через тимчасову непрацездатність (розробкою заходів з покращення умов праці, профілактики профзахворювань, попередження травматизму).
► скорочення часу зайвих невиходів на роботу з дозволу адміністрації.
Для оцінки впливу використання робочого часу на продуктивність праці робітників використовують індексний метод. Залежність між динамікою продуктивності і використанням робочого часу визначають за наступними формулами:
І Wд = І Wг х І tзм (2.17)
І Wр = І Wд х І Д (2.18)
І tзм= І Wд / І Wр (2.19)
І Д = І Wр / І Wд (2.20)
де І Wг, І Wд, І Wр – індекси продуктивності праці робітників відповідно годинної, денної і річної;
І tзм,І Д- індекси змінного і денного фондів робочого часу.