Визначення додаткової потреби в працівниках
Додаткова потреба в працівниках визначається окремо за кожною їх категорією. Методика обчислення такої потреби - розробка балансових розрахунків. Балансові розрахунки на підприємствах є складовою комплексних планів економічного і соціального розвитку. Вони тісно пов'язані з перспективами розвитку виробництва, з впровадженням організаційно технічних заходів.
Додаткова потреба підприємства в робітниках окремих професійно - кваліфікаційних груп визначається як різниця між фактичною чисельністю робітників, відкоригованою на припущене зменшення робітників в розрахунковому періоді, і чисельністю, розрахованою на перспективний період. Кількісна величина зміни чисельності робітників в запланованому періоді може бути зі знаком "плюс", який свідчить про додаткову потребу в кадрах за окремими професійно - кваліфікаційними групами. На цій основі визначають потребу в підготовці і підвищенні кваліфікації кадрів. У разі знаку "мінус" загальна потреба в цій професійно - кваліфікаційній групі зменшується. Це обумовлює вивільнення робітників.
На підприємствах додаткову потребу доцільно забезпечувати, передусім, за допомогою перепідготовки і підвищення кваліфікації своїх робітників. Для цього необхідно провести аналіз фактичного професійно - кваліфікаційного складу робітників і запланувати заходи, спрямовані на забезпечення складності виконуваних робіт необхідним рівнем кваліфікації робітників (табл.3.1).
Коефіцієнт відповідності кваліфікаційним вимогам робочих місць визначається за формулою:
(3.23)
де 
- коефіцієнт відповідності кваліфікаційним вимогам робочих місць; Чвід - кількість робітників, що займають робочі місця відповідно до кваліфікаційних вимог; Чн - необхідна кількість робітників.
Потім складається таблиця додаткової потреби в робітниках (табл.3.2). Цифри, приведені в таблиці, визначають потребу в робітниках вищої кваліфікації.
Для того, щоб здійснити розрахунки і визначити додаткову потребу в кадрах, зазвичай використовують наступні формули:
(3.24)
де 
- планова (потрібна) чисельність робітників певної професії; 
- середньооблікова чисельність робітників відповідної професії; Чп і Чк - чисельність робітників відповідно на початок і кінець розрахункового періоду; Квиб - коефіцієнт щорічного вибуття робітників певної професії з різних причин.
Таблиця 3.1
Розподіл робітників певних розрядів по спеціальностях відповідно до кваліфікаційних вимог робочих місць
| Робоча спеціальність | Чисельність робітників, необхідних відповідно до кваліфікаційних вимог робочих місць, осіб | Фактична чисельність робітників, осіб | Відповідність квалі-фікаційним вимогам робочих місць,осіб. | Коефіцієнт відповідності кваліфікаційним вимогам робочих місць | ||||||||||
| Всього | у тому числі за розрядами | Всього | у тому числі за розрядами | |||||||||||
| II | III | IV | V | VI | II | III | IV | V | VI | |||||
| Слюсар- інстру- ментальник Слюсар-ремонтник І так далі……. Разом | … | - - …. | - …. | … | … | … | … | - … | - … | - - … | … | … | … | 0,33 0,55 … 0,60 |
Таблиця 3.2
Додаткова потреба в кваліфікованих робочих кадрах
| Спеціальність | Додаткова потреба у кваліфікованих робітниках | У тому числі по розрядах | ||||
| II | III | IV | V | VI | ||
| Слюсарі-інструментальники | ||||||
| Слюсарі-ремонтники | — | — | ||||
| І так далі | … | … | … | … | … | … |
| Разом |
Додаткова потреба робітників на покриття вибуття працівників розраховується по формулі:
, (3.25)
де Чск - середньо квартальна чисельність робітників; Куi - коефіцієнт, що характеризує чисельність вибулих з поважних причин в i - тому кварталі.
Після визначення загальної додаткової потреби в кадрах визначають шляхи її забезпечення і план набору по кварталах і в цілому на рік.
Практика планування виділяє три основні напрями використання додаткової потреби в робітниках на:
- розширення обсягу виробництва;
- відшкодування планованого вибуття працівників;
- відшкодування вибуття унаслідок зайвого обороту робочої сили.
Загальна потреба в професіоналах і фахівцях визначається залежно від трудомісткості закріплених функцій, норм керованості, рівня механізації управління і з урахуванням типових штатних розкладів. Загальна потреба в професіоналах і фахівцях (
) є сумою чисельності професіоналів і фахівців на підприємстві на початок планового періоду (
) і величини додаткової потреби в них (
) :
(3.26)
Розраховуючи потребу в професіоналах і фахівцях, треба:
1) науково обґрунтувати необхідну потребу на приріст (чи зменшення) посад, які заміщаються професіоналами і фахівцями у зв'язку з розширенням об'єму робіт;
2) передбачити часткову заміну практиків, які обіймають посади професіоналів і фахівців з вищою і середньою спеціальною освітою,
3) забезпечити покриття природного вибуття працівників, що обіймають посади фахівців і керівників.
Таблиця 3.3