Аналіз продуктивності праці за факторами її зростання прийомом ланцюгових підстановок та індексним методом
Узагальнюючим показником ефективності використовування живої праці є її продуктивність праці у розрахунку на одного працівника (робітника) виробництва, яка розраховується як відношення випуску продукції у порівняних цінах (ф. № 1, ряд. 810) до середньої облікової чисельності працівників підприємства (ф. № 1 - ПВ, ряд. 1010) [12,с. 183-185] .
Даний показник виступає результатом взаємодії основних засобів виробництва із робочою силою, яку неможливо визначити до того, як будуть побудовані основні промислово - виробничі засоби. Ще до з'єднання робочої сили і основних промислово-виробничих фондів у виробничому процесі, тобто в період створення основних промислово-виробничих засобів, формується певний рівень фондоозброєності, який значною мірою впливає на рівень фондовіддачі. Частково фондовіддача створюється в процесі використання основних промислово-виробничих фондів, тобто після поєднання робочої сили із основними засобами, а продуктивність праці - стовідсотково.
Таким чином, формування рівня фондоозброєності повністю передує формуванню рівня продуктивності праці, а формування рівня фондовіддачі частково - продуктивності праці, а частково співпадає з цим процесом в часі. Той факт, що основні промислово-виробничі засоби виступають пасивною стороною у виробничому процесі, а робоча сила - активною, тому що вона приводить у рух машини і устаткування, свідчить не про те, що продуктивність праці виникає до формування фондовіддачі, а лише про те, що не тільки технічний рівень основних промислово-виробничих фондів, але і рівень професійної підготовки кадрів визначає продуктивність праці.
Кваліфікація працівників, в першу чергу, впливає на рівень ефективності використання основних засобів, а вже потім - на рівень продуктивності праці. Отже, між фондоозброєністю праці (ФО), фондовіддачею ( f ) і продуктивністю праці (ПП) існує взаємозв'язок, який можна виразити такими мультиплікативними математичними моделями
(6.2)
(6.3)
За допомогою мультиплікативної моделі продуктивності праці можна визначити зміну продуктивності праці на підприємстві в цілому у звітному році порівняно з базовим або за планом на майбутній період від факту звітного періоду, а також під впливом змін в динаміці або за планом таких техніко-економічних чинників виробництва:
а) коефіцієнта використання виробничих потужностей підприємства (КП);
б) потенційної фондовіддачі (fп);
в) питомої ваги активної частини в загальній вартості основних засобів підприємства (dак);
г) фондоозброєності праці (ФО) в абсолютному і відносному вираженні за такою схемою (табл. 6.2).
Доцільно проводити пофакторний аналіз середнього рівня продуктивності праці за рік (квартал, місяць) в абсолютному і відносному вираженні під впливом середньогодинної продуктивності праці одного робітника, середньої тривалості робочого дня, середньої тривалості робочого періоду і питомої ваги робітників у загальній кількості працівників підприємства.
Також слід визначити вплив змін в продуктивності праці й кількості працівників на динаміку обсягу виготовленої продукції та провести аналіз впливу використання робочого часу на динаміку продуктивності праці.
Таблиця 6.2
Приріст (зниження) рівня продуктивності праці за рахунок окремих
техніко - економічних чинників виробництва на підприємстві
| Абсолютний приріст | Відносний приріст |
| 1. Загальна зміна продуктивності праці: | |
| 
|
| 2. За рахунок зміни: | |
| а) коефіцієнту використання виробничих потужностей підприємства (КП): | |
| 
|
| б) потенційної фондовіддачі (f п): | |
| 
|
| в) питомої ваги активної частини основних фондів в загальній вартості основних засобів підприємства (dак ): | |
| 
|
| г) фондоозброєності праці працівників підприємства (ФО): | |
| 
|
| 3. Перевірка: | |
| 
|
У найбільш загальному вигляді структурно-логічна схема факторного аналізу продуктивності праці від рівня використання робочого часу наведена на рис. 6.1.
Середньорічний виробіток продукції одного працівника (ППпр) можна подати як добуток таких факторів:
ППпр = d х Д х tЗМ х Wг (4.4)
 |
|
Рис. 6.1.Фактори впливу на розмір середньорічної продуктивності праці одного працівника.
Якщо між показниками існує взаємозв’язок, який можна відобразити чотирма діями арифметики, то між індексами цих показників існує аналогічний взаємозв’язок:
І ППпр = І d х І Д х І tзм х І Wг (6.5)
Для оцінки впливу факторів, наведених у формулі 6.5, на зростання продуктивності праці, використаємо показники табл.6.3. Для розрахунку даних у стовбцях 7,8,9,10 застосовуємо прийом підстановок з використанням абсолютної різниці у рівнях показників.
Таблиця 6.3
Оцінка впливу факторів на середньорічний виробіток одного працівника
| Показники | Од. ви-мі-ру | План | Факт | Індекс викон. плану | Відхилення від плану | ||||
| Усього | в т.ч. за рахунок | ||||||||
| d | Д | tзм | Wг | ||||||
| 1.Річний виробіток на одного праців-ника ПВП,(ППр) | гривні | 1,006 | +40 | 0,005 * 230 * 7,97 * 5,119 = 46,92 грн | 0,7 * 0,760 * 7,97 * 5,119 = 21,20 грн | 0,066 * 0,760 * 230,7 *5,119 = 59,24 грн | (- 0 ,62) * 0,760 * 230,7 * 8,036 = - 87, 36 грн | ||
| Факторні показники: | |||||||||
| 2.Питома вага робітників у ПВП, (d) | Част-ка | 0,755 | 0,760 | 1,0066 | 0,005 | ||||
| 3.Число робочих днів відпрацьов. одним робіт-ником, (Д) | днів | 230,7 | 1,0031 | 0,70 | |||||
| 4.Тривалість робочого дня, ( tзм) | Год. | 7,97 | 8,036 | 0,0083 | 0,066 | ||||
| 5. Годинний виробіток одного робітника, (Wг) | гривні | 5,119 | 5,053 | 0,9879 | - 0,062 |
Розрахуємо приріст продуктивності праці на одного працівника (ППпр) у відсотках за окремими факторами, використовуючи прийом різниці у відносних значеннях показників (гр.5):
Дані табл.6.3 дозволяють зробити наступні висновки.
У звітному році продуктивність праці одного працівника (ППпр) (ряд.1) зросла порівняно із планом на 0,6% (ст.5) або на 40 грн (ст.6). На це зростання вплинули такі фактори:
- зростання питомої ваги робітників в чисельності ПВП збільшило ППпр на 0,66% або на 46,92 грн. (ст.7);
- збільшення кількості відпрацьованих днів на одного робітника дозволило підвищити ППпр на 0,31%, або на 21,2 грн. (ст.8);
- зростання тривалості робочого дня підвищило ППр на 0,83% або на 59, 24 грн. (ст.9);
- зниження ППпр на 1,21% ( - 87,36 грн.) відбулось через зменшення годинного виробітку одного робітника (ст.10).
Таким чином, на підприємстві екстенсивні чинники мали позитивний вплив на рівень ППпр (+ 1,8%), а інтенсивні – негативний вплив (- 1,21%). Тому основну увагу слід приділити на з’ясування причин зниження годинного виробітку робітників (Wг). Це могло відбутися через погіршення технічного рівня виробництва, зниження рівня організації праці та її інтенсивності, зміни у структурі продукції, зміни рівня міжзаводської кооперації, підвищення втрат від браку, наявність відхилень від нормальних умов виробництва та ін.