Аналіз впливу факторів на використання фонду оплати праці

 

Подальший аналіз передбачає виявлення факторів відхилення фактичного фонду заробітної плати від планового.

Змінна частина ФЗП залежить від обсягу продукції (∆Q,штук), її структури (Уді – питома вага кожного виду продукції, частка), питомої трудомісткості (Тq, нормо-годин), рівня середньогодинної заробітної плати (ЗПг, грн). Вплив цих факторів на ФЗП виявляється на основі таких факторних моделей розрахунків:

- загальної суми прямої заробітної плати в цілому по підприємству:

(8.5)

- суми прямої заробітної плати на увесь обсяг виробництва і-го виду продукції:

(8.6)

- суми прямої заробітної плати на одиницю продукції і-того виду:

(8.7)

 

 

 

Рис.8.1 Структурно-логічна модель факторного аналізу зарплати на виробництво продукції

 

Спочатку слід визначити, як змінилися витрати зарплати на одиницю кожного виду продукції за рахунок трудомісткості виробу й рівня середньо годинної заробітної плати. Розрахунок проведемо прийомом абсолютних різниць (табл.8.3):

(8.8)

(8.9)

Таблиця 8.3

 

Факторний аналіз зарплати в розрахунку на одиницю продукції

 

Вид про- дук- ції	Питома трудомісткість, н-год.	Рівень зарплати за 1 люд.-год.	Зарплата на одиницю продукції, грн.	Відхилення за планом
усього	в тому числі за рахунок, грн.
план	факт	план	факт	план	факт	трудо-місткості	рівня оплати праці
А							+115	-35	+150
Б		11,5					+76	-16	+92

 

Виріб А. ∆ ЗП _(Тq) =(15 -16) х 35= - 35 грн.;

∆ ЗП _(ЗПг) = (45 - 35) х 15 = +150 грн.

Виріб Б. ∆ ЗП _(Тq) =(11,5 - 12) х 32= - 16 грн.;

∆ ЗП _(ЗПг)=(40 -32) х 11,5= +92 грн.

 

Отримані дані свідчать, що ЗП на одиницю продукції за кожним виробом зросла виключно через підвищення рівня оплати праці (гр.10). Одночасно відбулась економія заробітної плати через зниження трудомісткості продукції у зв’язку з проведенням інноваційних заходів - заміни і модернізації обладнання (гр.9).

Далі слід визначити вплив факторів на зміну суми заробітної плати на увесь обсяг виробництва кожного виду продукції, використовуючи прийом абсолютних різниць.

Наприклад. Розрахуємо ці показники для виробу А. Припустимо, що плановий обсяг продукції виробу А складає 10000 одиниць, а фактичний – 13300 одиниць.

∆ ЗП _(Q) = ∆Q х Тq_ПЛ х ЗПг_ПЛ = (13300-10000) х 16 х 35 = + 1848 тис.грн

∆ ЗП _(Тq) =Q_Ф х ∆Тq х ЗПг_ПЛ = 13300 х (15 - 16) х 35 = - 465,5 тис.грн

∆ ЗП _(ЗПг) = Q_Ф х Тq_ф х ∆ЗПг = 13300 х 15 х (45-35) = +1995 тис.грн.

 

Загальна сума прямої заробітної плати в цілому на підприємстві залежить не тільки від даних факторів, але і структури випущеної продукції (формула 8.5), тобто за умов збільшення питомої ваги більш трудомісткої продукції вона зростає, і навпаки (табл.8.4).

Припустимо, що випуск продукції характеризується такими даними:

Виріб А: Qпл – 10000 од.; Qф – 13300 од.

Виріб Б: Qпл – 10000 од, ; Qф - 5700 од.

У натуральному виразі план з випуску не виконано (І _Q <1):

І _Q = (13300 + 5700)/ (10000 + 10000) = 0,95

 

Таблиця 8.4

Вплив факторів на загальну суму прямої заробітної плати (тис.грн)

 

Показ-ник	Алгоритм розрахунку	Розрахунок	Сума, тис.грн	приріст(+) зменш.(-)
ЗП пл	∑(Qіпл * Тqіпл * ЗПгіпл)	10000 х 16 х 35 +10000 х 12 х32		- 472
ЗПум1	ЗПпл * ІQ	9440 х 0,95		+197
ЗПум2	∑ (Qіф * Тqі пл* ЗПгіпл)	13300 х 16 х 35 + 5700 х 12 х 32		- 557
ЗПум3	∑(Qіф * Тqіф * ЗПгіпл)	13300 х 15х 5 + 5700 х11,5 х 32		+2520
ЗП ф	∑(Qіф * Тqіф * ЗПгіф)	13300 х 15 х 4 +5700 х 11,5 х 40		+ 2160

 

Загальна перевитрата з прямої заробітної плати на увесь випуск продукції складає 2160 тис.грн (11600 - 9440), в тому числі за рахунок:

- зменшення обсягу випущеної продукції: 8968 -9440 = - 472 тис.грн;

- зміни структури виробництва: 9637 – 8968 = +197 тис.грн.

- зниження трудомісткості продукції: 9080 – 9637 = - 557 тис.грн.

- підвищення рівня оплати праці: 11600 – 9080 = + 2520 тис.грн.

 

Трудомісткість продукції та рівень оплати за годину залежать від впровадження нової прогресивної техніки і технології, механізації та автоматизації виробництва, організації праці, кваліфікації робітників та ін. інноваційних заходів. Вплив даних факторів на зміну заробітної плати визначається таким чином:

(8.10)

(8.11)

Наприклад. У зв’язку із заміною частини старого обладнання новим, трудомісткість одиниці виробу А знизилась на 0,5 н-год. В результаті економія заробітної плати на один виріб складає 17,5 грн (0,5 х 35), а на увесь випуск продукції А – 232750 грн. (17,5 х 13300).

Під час визначення економічної ефективності такого заходу слід виявити його вплив на собівартість продукції (Сі). Для цього необхідно урахувати наскільки збільшилися амортизація та інші витрати:

(8.12)

де ∆Сі –зміна рівня собівартості одного виробу за рахунок конкретного заходу, грн.; ∆ ЗПг_і - зміна суми заробітної плати на певний виріб за рахунок і-го фактору, грн; ∆ Ам_і – зміна суми амортизації й інших витрат на утримання основних фондів у зв’язку із впровадженням даного заходу, грн; ∆Qі – зміна обсягу виробництва даного виду продукції за рахунок даного заходу, одиниць.

 

Під час аналізу факторів зміни зарплати слід використовувати дані Актів впровадження науково-технічних заходів, де відображується економія заробітної плати за рахунок впровадження кожного заходу.

Далі слід виявити вплив на ФОП чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів одним працівником у середньому за рік, середньої тривалості робочого дня та середньо годинної заробітної плати (рис. 8.2).

Відповідно до рис. 8.2 для факторного аналізу абсолютного відхилення по ФЗП може бути використана наступна модель:

(8.13)

 

Рис. 8.2 Структурно-логічна модель аналізу факторів ФЗП

 

Розрахунок впливу факторів за даними моделями можна провести прийомом абсолютних різниць:

; (8.14)

; (8.15)

; (8.16)

. (8.17)