Аудит соціально-трудової сфери - це система заходів щодо збирання інформації, яка характеризує дотримання законодавства у сфері праці, її оцінки та аналізу, узагальнення та розроблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності підприємства у напрямі організації праці та регулювання соціально-трудових відносин.
Об'єктами аудиту у соціально-трудовій сфері виступають людські ресурси підприємства та його діяльність, служба управління людськими ресурсами, кадрова документація, оплата праці та розрахунки з соціальними фондами. Об'єкт характеризується системою показників, які дають можливість оцінити:
1) результативність та ефективність функціонування трудового потенціалу;
2) ефективність організації соціально-трудових відносин;
3) розвиненість систем мотивації та оплати праці;
4) раціональність методів оцінки праці;
5) досконалість організації робочих місць;
6) ефективність використання робочого часу тощо.
При цьому оцінка ефективності діяльності персоналу може розглядатись як головна мета аудиту соціально-трудової сфери, а оцінка ефективності соціально-трудових відносин, мотивації, оплати праці - як завдання, що сприяють розв'язанню головної мети.
Аудит соціально-трудової сфери розглядається за трьома основними аспектами: організаційно-технологічним; соціально-психологічним; економічним.
В організаційно-технологічному аспекті аудит - це перевірка документації та аналіз показників, що свідчать про легітимність та ефективність діяльності підприємства.
Аналіз показників праці виступає невід'ємним елементом організації праці та соціально трудових відносин. Аудит соціально-трудової сфери передбачає аналіз даних, що характеризують розвиток людського капіталу, систему оплати праці та відрахувань на соціальне страхування, показники плинності кадрів, кількості скарг, прогулів і невиходів на роботу, рівень виробничого травматизму, ставлення персоналу до роботи та ступінь задоволеності працею.
В соціально-психологічному аспекті аудит соціально-трудової сфери - це оцінка соціально-трудових відносин на підприємстві, що охоплює, поряд з вивченням документації проведення самостійних опитувань, анкетувань, індивідуальних та колективних бесід, інтерв'ю з працівниками різних рівнів та категорій. У такий спосіб оцінюються соціально-трудові відносини на підприємстві, основні чинники трудової мотивації та резерви вдосконалення діяльності фірми.
Економічний аспект аудиту соціально-трудової сфери - це визначення:
1) конкурентоздатності підприємства у трудовій сфері, що оцінюється шляхом порівняння економічних та соціальних показників діяльності підприємства із законодавчо встановленими нормами та нормативами або з середніми та кращими у галузі аналогічними показниками інших підприємств;
2) ефективності функціонування кадрових служб та їх ролі у підвищенні конкурентоздатності підприємства;
3) економічної ефективності власне аудиту, порівняння витрат на проведення аудиторської перевірки з корисністю її результатів.
Подібно до фінансових перевірок, аудит соціально-трудової сфери слід проводити комплексно та періодично, щоб переконатися у виконанні поставлених завдань.
Одним із головних завдань аудиту соціально-трудової сфери є визначення ефективності реалізації програми управління та розвитку людських ресурсів (в ідеалі така програма має бути на кожному підприємстві). Аудиторська перевірка характеризується такими цільовими функціями:
- оцінка взаємозв’язку та дотримання чинного законодавства, галузевих інструкцій та внутрішніх правил підприємства;
- оцінка відповідності програми організаційним цілям підприємства та її обґрунтованість;
- оцінка ходу виконання програми.
Специфіка аудиту соціально-трудової сфери полягає в тому, що він не тільки забезпечує визначення того, наскільки на підприємстві дотримуються закони, правила та інструкції, а й одночасно на основі інформації, отриманої з індивідуальних та групових бесід, зустрічей зі співробітниками, аналізу матеріалів анкет, дає можливість виявити застарілі інструкції та вимоги, які не були вчасно оновлені або відмінені. Тому розробка пропозицій щодо усунення певних обмежень та представлення їх на розгляд керівництва може сприяти зростанню продуктивності праці та суттєвому полегшенню роботи менеджерів і персоналу.
Аудит людських ресурсів - це система контролю за дотриманням встановленого порядку обліку персоналу та оцінка ефективності роботи з управління ним, регламентована трудовим законодавством України та локальними нормативними актами підприємства.
Основними об’єктами аудиту людських ресурсів є:
- система управління людськими ресурсами – діяльність керівництва підприємства щодо персоналу, основні її процедури;
- побудова підприємства – організаційна структура, склад і функціональне навантаження підрозділів, співвідношення та підпорядкованість основних елементів, ступінь жорсткості (або гнучкості) організаційної конфігурації;
- трудовий потенціал підприємства;
- кадрова документація.
Аудит людських ресурсів розв’язує низку важливих завдань. По-перше, здійснюється оцінка системи управління людськими ресурсами, що охоплює аналіз її організаційної структури, схем виконання основних процедур у рамках управління людськими ресурсами підприємства, ведення кадрової документації.
По-друге, оцінюється кількісно-якісний склад трудового потенціалу підприємства - менеджерський (готовність керівного складу до реалізації стратегічних і тактичних завдань підприємства), кваліфікаційний (відповідність рівня знань та навичок характеру дорученої роботи), інноваційний (готовність до змін), особистісний, творчий тощо.
По-третє, діагностується структура формальних та неформальних взаємозв’язків між співробітниками, канали інформаційного обміну, соціально-психологічний клімат в підрозділах, джерела виникнення проблем, конфліктних ситуацій, виявляються альтернативні лідери та угрупування.
Важливим напрямком аудиту соціально-трудової сфери в організаціях є аудит дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці працівників та розрахунків із соціальними фондами.
Таблиця 1.3