Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» на Національний банк України покладаються функції удосконалення операцій в іноземній валюті. Для забезпечення організації та прискорення розрахунків на міжнародному рівні в НБУ створено Центр міждержавних розрахунків. Згідно із затвердженим Положенням про Центр міждержавних розрахунків його основними завданнями є:
- прискорення міжнародних міжбанківських розрахунків, підвищення їх надійності і достовірності;
- запровадження сучасних технологій в міжнародних розрахунках;
- встановлення кореспондентських відносин з банками України;
- відкриття кореспондентських рахунків НБУ за кордоном;
- виконання розрахунково-касового обслуговування бюджетних установ і клієнтів Центру;
- укладання угод про технологію проведення розрахунків через кореспондентські рахунки НБУ;
- виконання міжбанківських розрахунків з банками інших країн;
- обслуговування кореспондентських рахунків НБУ за кор доном;
- відкриття і введення субкореспондентських рахунків в іноземній валюті для територіальних управлінь НБУ та ін.
Кореспондентський рахунок - це рахунок, на якому відображуються розрахунки, виконані однією банківською установою на основі укладеної кореспондентської угоди. Платежі за кореспондентськими рахунками можуть виконуватися в межах залишків коштів на рахунках, або з перевищенням залишків за рахунок наданого кредиту (овердрафта), що має бути обумовлено в угоді. Валютні кореспондентські рахунки відкривають в Центрі міждержавних розрахунків для комерційних банків, які мають кореспондентські відносини з НБУ. Кореспондентські відносини можуть існувати між різними типами кредитних установ, в тому числі банками із різних країн: між незалежними комерційними банками, між комерційними банками і центральним банком даної або інших країн, між центральними банками суверенних держав. На практиці банки як учасники кореспондент-ських відносин можуть мати кілька видів кореспондентських рахунків.
Міжнародні міжбанківські розрахунки проводяться в Україні за двома варіантами технологій: децентралізованим і централізованим. У разі децентралізованого варіанта комерційні банки використовують такі засоби зв'язку, як S.W.I.F.T. або телекс для прямого виходу на закордонні мережі, у разі централізованого - платежі з України в адрес клієнтів, що знаходяться за кордоном, проходять на території України за схемою: підприємство — комерційний банк — ТРП — ЦРП — S.W.I.F.T.
Мережа S.W.I.F.T. базується на чотирирівневій архітектурі і керується системним керуючим процесором (System Control Processor — SCP). У S.W.I.F.T. вирізняють такі чотири рівні:
1. Термінал користувача, що дає йому змогу приєднуватися до мережі. На ринку існує великий вибір терміналів приєднання до S.W.I.F.T. різних виробників, однак усі вони мають бути сертифі ковані S.W.I.F.T.
2.Територіальні процесори, призначенням яких є одержання повідомлень від користувачів з деякої обмеженої території і перевірка їх для первинної обробки на груповому процесорі (слайс-процесорі). Вони забезпечують підтримку протоколів прикладного рівня, контроль усіх вхідних повідомлень на відповідність стандартам, здійснюють верифікацію контрольних сум, генерують користувачам повідомлення про успішність проходження фінансових повідомлень. Територіальні процесори розміщені в операційних центрах, працюють без участі людини й обладнані комп'ютерами Unisys A Series, дубльованими з метою безпеки.
3.Групові процесори (слайс-процесори), також розміщені в операційних центрах, містять по три комп'ютери А12 фірми Unisys, один з яких працює в режимі «гарячого» резерву. У слайс-процесорах здійснюються основна маршрутизація повідомлень і обробка системних повідомлень, а також довгострокове і короткострокове архівування повідомлень, генерування системних звітів та ін.
4. Процесори управління системою - це новий рівень, введений у S.W.I.F.T. Цей архітектурний рівень не зайнятий обробкою повідомлень, а призначений винятково для керування системою.
Транспортна мережа S.W.I.F.T. - це загальносвітова мережа високошвидкісних ліній передачі даних високої ємності, що використову-ють комунікаційний протокол Х.25 для передачі даних між пунктом доступу до мережі та операційними центрами. Користувальницькі термінали з'єднуються з транспортною мережею S.W.I.F.T. за допомогою місцевих ліній, що підведені до працюючого без участі людей пункту доступу, називаного точкою доступу S.W.I.F.T.
Забезпечення безпеки функціонування S.W.I.F.T.У силу специфічних вимог щодо конфеденційності переданої фінансової інформації мережа S.W.I.F.T. забезпечує високий рівень захисту повідомлень. Цьому сприяє системний підхід, у рамках якого для забезпечення інтегральної безпеки системи приділяється увага всім компонентам: програмному забезпеченню, терміналам, технічній інфраструктурі, персоналу, приміщенням. Безпека комунікацій S.W.I.F.T. забезпечується шифруванням усіх повідомлень, переданих по міжнародних лініях зв'язку, що робить їх недоступними третім особам. Повідомлення запам'ятовуються також у зашифрованому вигляді, тому і персонал не може їх прочитати без спеціального допуску.
Отже, економічна доцільність використання S.W.I.F.T. у системі міжбанківських відносин означає надання швидкого і зручного обміну інформацією між банками і фінансовими Інститутами, розташованими в усьому світі, більш ефективного використання коштів за рахунок прискорення проведення платежів та одержання підтверджень, зростання продуктивності системи взаєморозрахунків, підвищення рівня банківської автоматизації
.