Під оцінкою хімічної обстановки слід розуміти визначення характеру і масштабу зараження СДОР або ОР території, вплив їх на виробничу діяльність підприємств, сил ЦО, життєдіяльність населення в цілому.
Хімічна обстановка створюється в результаті аварійного розливу або викиду СДОР чи застосуванні хімічної зброї з утворенням зон хімічного зараження і осередків хімічного ураження.
Оцінка хімічної обстановки складається з:
¨ визначення масштабів і розмірів хімічного зараження місцевості;
¨ вибору найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається ураження людей.
Оцінка хімічної обстановки провадиться методом прогнозування та за даними розвідки. В основу прогнозу хімічної обстановки при розробці планів ЦО (захист та спасіння населення) беруть випадок одночасного викиду всього запасу СДОР, що знаходиться в ємностях.
Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:
¨ тип і кількість СДОР або засоби застосування хімічної зброї та тип ОР;
¨ місце викиду (аварії) отруйних речовин чи район застосування ОР;
¨ час викиду (аварії) СДОР чи ОР;
¨ ступінь захищеності людей;
¨ топографічні умови місцевості (місцевість відкрита, напівзакрита, закрита), характер забудови на шляху розповсюдження забрудненого повітря;
¨ метеорологічні умови (швидкість і напрям приґрунтового шару повітря, температура ґрунту і повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря.
На швидкість розповсюдження парів та на площу їх розповсюдження впливає вертикальна стійкість повітря,яка має 3 ступеня:
інверсія tн< tв – виникає звичайно ввечері за 1 годину до заходу сонця, коли нижні шари повітря холодніші за верхні і зникає на протязі години після його сходу що перешкоджає розсіюванню парів СДОР по висоті і створює умови для підтримання високих концентрацій зараженого повітря на місцевості.
ізотермія tн = tв –температура нижчих шарів дорівнює температурі верхніх шарів. Ізотермія найбільш характерна для хмарної погоди, але може виникати і в ранішні і вечірні години, як перехідний стан від інверсії до конвекції.
конвекція tн> tв - нижчі шари тепліші за верхні шари. Виникає, частіше через 2 години після сходу і за 2 години до заходу сонця і спостерігається в літні ясні дні, при цьому утворюються висхідні потоки що сприяє швидкому розсіянню зараженої хмари і зменшенню її уражаючої дії.
Підвищення температури ґрунту та повітря прискорює випаровування СДОР, зменшує їх дію.
При швидкості вітру, яка більша або дорівнює 6 м/с хмара ОР швидко розсіюється, випаровування збільшується, що сприяє обеззараженню місцевості.
Дальність переміщення зараженої хмари зменшується, якщо на місцевості трапляються великі споруди, лісові масиви.
Щоб правильно оцінити хімічну обстановку, треба знати: глибину і ширину зони ураження, час підходу ураженого повітря до об'єкту та час уражуючої дії СДОР. Час уражуючої дії – це час випаровування рідини, що розлилась.
Прогнозування хімічної обстановки провадиться з метою виявлення масштабів можливого зараження територій, своєчасного оповіщення співробітників організацій і населення про небезпеку, визначення заходів та засобів захисту людей і майна у зоні лиха і включає:
¨ визначення ступеню вертикальної стійкості повітря;
¨ визначення розмірів і площі зони хімічного ураження;
¨ нанесення вірогідної обстановки на карту (схему) місцевості у масштабі.
Розміри зони хімічного зараження залежать від багатьох факторів:
¨ типу та кількості СДОР, що викинуто під час аварії;
¨ умов зберігання СДОР, (обвалована, не обвалована ємність);
¨ ступеню вертикальної стійкості повітря, (інверсія, ізотермія, конвекція);
¨ швидкості вітру у приземному шарі повітря;
¨ стану місцевості (відкрита, напівзакрита, закрита місцевість).
Завдання для практичного заняття:
1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
2. Дати оцінку обстановці, що склалася внаслідок аварії на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах, визначити основні параметри зон радіаційного і хімічного забруднення та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.
3. Сформулювати висновки щодо проведених досліджень.