МЕТОДИ АНАЛІЗУ НЕБЕЗПЕК СИСТЕМИ «ЛЮДИНА –МАШИНА – НАВКОЛИШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

ПЕРЕДМОВА

Вивченням матеріалу дисципліни та виконанням практичних завдань формує у фахівців свідомість і уявлення щодо непорушної єдності ефективної… - створення комфортного (нормативного) стану довкілля у сфері праці, побуту та… - ідентифікації негативних впливів навколишнього природного середовища, техногенного та антропогенного походження;

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

МЕТОДИ АНАЛІЗУ НЕБЕЗПЕК СИСТЕМИ «ЛЮДИНА –МАШИНА – НАВКОЛИШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

Мета роботи:ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Безпека – стан діяльності, за якого з визначеною імовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека. Небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна… Небезпека –це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення…

Ідентифікація небезпек

  Ідентифікація –це процес виявлення і встановлення кількісних, тимчасових, просторових і інших характеристик.   Ідентифікація необхідна для розробки заходів щодо запобігання небезпекам або для ліквідації наслідків.

Номенклатура небезпек

В процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.

 

Номенклатура –перелік можливих небезпек.

 

Перелік назв, термінів можливих небезпек, нараховує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну.

При виконанні конкретних досліджень складається докладніша номенклатура небезпек для окремих об'єктів – повний перелік потенційних небезпек, що полегшує процес ідентифікації.

Процедура складання номенклатури має профілактичну спрямованість.

 

Таксономія небезпек

    Таксономія – наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять, об'єктів.     Оскільки небезпека є поняттям складним, ієрархічним, таким, що має багато ознак, таксономія несе важливу роль в…

Квантифікація небезпек

  Квантифікація –кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою.   Така кількісна оцінка залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній…

Види та характер впливу небезпек

  Небезпеки проявляють себе у природній, виробничий, побутовій,…  

Аналіз ризику виникнення небезпеки

Аналіз небезпек починають з попереднього дослідження, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек. Попередній аналіз небезпек – це аналіз загальних груп небезпек, присутніх в…   Попередній аналіз небезпек (ПАН) Системний аналіз небезпек (САН) Типи аналізу:…

Рис. 1.1. Типи, методи та прийому аналізу небезпек

 

Алгоритм виконання попереднього аналізу небезпек:

Ø визначити технічні характеристики об'єкта, системи чи процесу, а також джерела енергії, що використовуються, робоче середовище, матеріали;

Ø встановити їхні небезпечні й шкідливі властивості;

Ø визначити закони, стандарти, правила, дія яких розповсюджується на даний об'єкт, систему чи процес;

Ø перевірити технічну документацію на її відповідність законам, правилам, принципам і нормам безпеки;

Ø скласти перелік небезпек, в якому зазначають ідентифіковані джерела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинники, що викликають шкоду, потенційні небезпечні ситуації, виявлені недоліки.

 

Аналіз дерева помилок (АДП) (дедуктивний логічний метод - від загального до часткового)−застосовується при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем.

 

При аналізі дерева помилок у процесі системної безпеки небажану подію відносять до кінцевої події. Розташовуючи кожний фактор у відповідному місці дерева, дослідник може точно визначити, де відбулись будь-які пошкодження в системі, який зв'язок існує між подіями і яка взаємодія відбулася.

При побудові основного дерева помилок використовують спеціальні символи, які забезпечують аналітика ілюстрованим зображенням події і того, як вона взаємодіє з іншими подіями на дереві. Спеціальна форма символів дає наочність і полегшує побудову дерева помилок.

Виконання аналізу дерева помилок можливе лише після детального вивчення робочих функцій усіх компонентів системи, що розглядається. При цьому слід враховувати, що на роботу системи впливає людський фактор, тому всі можливі «відмови оператора» теж необхідно вводити у склад дерева. Оскільки дерево помилок показує статичний характер подій, розвиток подій у часі можна розглянути, побудувавши кілька дерев помилок.

При виконанні аналізу ризику виникнення небезпек розрізняють два етапи: якісний і кількісний аналіз.

 

Мета якісного аналізу ризику – виявлення всіх можливих небезпек, визначення їхніх якісних характеристик і розробка основних заходів захисту від них.

 

Якісні характеристики небезпеки:

¨ категорія небезпеки за величиною наслідків;

¨ якісна оцінка частоти реалізації небезпеки.

 

Категорія й частота реалізації небезпеки визначаються відповідно за табл.1.2, 1.3.

Таблиця 1.2

Шкала для встановлення категорії небезпеки за викликаними наслідками

Таблиця 1.3

Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки

Як ризик при виконанні якісного аналізу використовується ранг небезпеки. Ранг може приймати п'ять значень, що визначаються за табл.1.4.   Таблиця 1.4

Визначення якісних характеристик небезпек

  2.4. Запропонувати захисні заходи. 2.5. Ввести обмеження на аналіз небезпек згідно з рангом небезпеки (табл.1.7).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОГОДНО-МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ЛЮДИНИ

Мета роботи: навчитися визначати рівень впливу погодних умов на працездат­ність людини та ознайомитися із заходами та засобами попереджен­ня метеотропних реакцій.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття, терміни та визначення

 

Погода – це фізичний стан атмосфери, що виникає під впливом сонячної радіації і циркуляційних процесів в атмосфері, а також під­стеляючої поверхні.

Фронт – межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів.

Фронт оклюзії – це комплексний фронт, який утворюється шляхом змикання холодного і теплого фронтів.

Циклон –зона фронту з пониженим тиском.

Антициклон –зона з підвищеним тиском.

Рівень патогенної дії погоди –така дія, що викликає пору­шення нормального стану людини встановлюють на підставі загаль­ного індексу патогенності погоди.

Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та

Методика оцінки рівня патогенної дії

    До погодно-метеорологічних факторів належать температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, хмарність, опади,…   Особливе місце займають змі­ни електромагнітного поля Землі – магнітні бурі. Крім того, важливу роль у формуванні…

Шкала патогенності погоди

  Ступінь подразнювальної дії погоди встановлюють із співвідно­шення:  

Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і

Працездатність людини

  В основі дії на людину погодно-метеорологічних факторів поляга­ють рефлекторні…     Ступінь реагування на зміни погоди залежить від характеру та сили подразника, стану…

Погодно-метеорологічні фактори

  2.4. Розрахувати за формулами (2.3. – 2.7) складові індекси патоген­ності…  

Результати розрахунків

  Висновок:_____________________________, погода виявляє ______________________ ______________________дію.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ РАДІАЦІЙНОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Мета роботи: ознайомити студентів з основними методичними підходами до оцінки радіаційної і хімічної безпеки та засвоїти методиреєстрації іонізуючих випромінювань та обґрунтування ГДК (гранично допустимої концентрації) шкідливих хімічних речовин.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

І. Радіаційна безпека

Основні поняття, терміни та визначення

Радіонукліди –радіоактивні атоми з певними атомною масою та номером, а для ізомерних атомів – з певним енергнтичним станом атомного ядра. Активність радіоактивного елемента – це кількість атомних розпадів, що…  

Класифікація дозиметричних приладів

¨ радіаційної розвідки (для визначення рівнів радіації на місце­вості); ¨ контролю за ступенем зараження радіоактивними речовинами техніки,… ¨ контролю за опроміненням (для вимірювання поглинутих доз одиницею маси опроміненої речовини);

Рис. 3.1. Загальний вигляд дозиметра

 

 

Рис. 3.2. Вигляд ззаду зі знятою нижньою накривкою

 

Рисунок 3.1. У середній частині верхньої накривки (1) дозиметра розташовано панель індикації (3), зліва і праворуч над нею – дві клавіші (4) управління роботою дозиметра, а у верхній частині накривки (1) – гучномовець (5).

Рисунок 3.2. У нижній накривці (2) приладу розміщено відсік (6) для елементів живлення, а також вікно (7) для вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета-випромінення. Відсік живлення (6) і вікно (7) закриваються відповідно накривками (8) і (9), фіксація яких здійснюється за рахунок пружних властивостей матеріалу.

У середині корпусу знаходиться друкована плата (10), на якій розташовані всі елементи електричної схеми, за винятком гучномовця (5). Гучномовець прикріплюється до верхньої накривки (1) і електрично під'єднується до друкованої плати (10) за допомогою пружинних контактів. Друкована плата (10) прикріплюється до верхньої накривки (1) корпусу гвинтами.

Нижня накривка скріплюється з верхньою накривкою за рахунок зачеплення спеціальних конструктивних елементів, а також за допомогою двох гвинтів. Цими ж гвинтами прикріплюються контакти (11) для підключення елементів живлення.

Органи управління та індикації дозиметра мають відповідні написи. На нижній накривці (2) приладу нанесена інформаційна таблиця. Для правильного підключення елементів живлення на дні відсіку живлення (6) нанесені знаки полярності.

 

в). Підготовка дозиметра до роботи:

1)вийняти дозиметр з упаковки;

2)відкрити відсік живлення та вставити два гальванічних елементи типорозміру ААА у відсік, дотримуючись полярност;

3)увімкнути дозиметр, короткочасно натиснувши кнопку РЕЖИМ, дозиметр повинен відразу працювати в режимі вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінення (про правильність дії свідчитимуть мигаючий світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення під цифровим індикатором, а також звукові сигнали при реєстрації кожного гамма-кванта);

4)короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в переході дозиметра в режим індикації ЕД оператора (під цифровим індикатором повинен мигати другий світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення);

5)короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в переході дозиметра в режим вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета- випромінення (про правильність дії свідчитимуть мигаючий світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення під цифровим індикатором, а також звукові сигнали при реєстрації кожних бета-частинки чи гамма-кванта).

6)короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в переході дозиметра в режим індикації часу накопичення ЕД оператором (мигання усіх розрядів цифрового індикатора та немигаюча кома посередині між двома парами розрядів. Щохвилини крайній праворуч розряд повинен змінюватись на одиницю).

7)короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в переході дозиметра в режим індикації реального часу (про правільність дії свідчитиме кома між двома парами розрядів цифрового індикатора, яка повинна мигати з періодом 1 с).

Для вимкнення дозиметра необхідно натиснути та утримувати в натиснутому стані протягом 4 с кнопку РЕЖИМ.

Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»   Прилад призначається для індивідуального і колективного користування при вимірі потужності еквівалентної…

Радіометр-рентгенометр ДП-5А

Підготовка приладу до роботи: ¨ Перемикач діапазонів переводять з положення «Викл» у положення«Реж», … ¨ Ручкою «Режим» встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і про­грівають прилад протягом 2-3 хвилин.…

Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту

Радіаційна загроза при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань полягає в тому, що зовнішнє та внутрішнє опромінення організму чинить як прямий,… Головними наслідками впливу іонізуючого випромінювання на людину є порушення…     До основних видів променевих уражень відносять: Ø соматичні ураження (гостра та…

Норми радіаційної безпеки населення

Ґрунтую­чись на рекомендаціях Міжнародної комісії з радіаційного захисту, Міністерством охорони здоров'я України та Національним Коміте­том із…   Принцип виправданості – будь-яка практична діяльність,…   Принцип оптимізації – рівні індивідуальних доз і (або) кіль­кість опромінених осіб повинні бути…

Результати дослідної роботи

  ІІ. Хімічна безпека

Основні поняття, терміни та визначення теми

ГДК ( гранично допустима концентрація ) шкідливої речовини – це така її кількість у природному середовищі, при якій не знижується працездатність та… ГДВ–гранично допустимі викиди ГДЕН–гранично допустимі екологічні навантаження

Нормування вмісту шкідливих речовин

Токсичність властивостей СДОР, яка визначає їх отруйність, характеризується смертельною, вражаючою іграничною концентрацією. Для кількісної характеристики вражаючої дії СДОР використовують поняття… Токсодоза – кількість речовини ( в одиницях ваги ), віднесена до одиниці об’єму і до одиниці часу. Вона характеризує…

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

НЕБЕЗПЕКИ ПОБУТОВОГО ХАРАКТЕРУ (ГОСТРІ ОТРУЄННЯ, УТОПЛЕННЯ), ЇХ ПРОЯВИ І ДІЇ НА ЛЮДЕЙ

 

Мета:ознайомити студентів з основними ознаками гострих отруєнь і утоплення; оволодіти прийомами організації та надання першої медичної допомоги постраждалим.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття, терміни та визначення теми

Отруєння– патологічний процес, що виникає внаслідок попадання із навколишнього середовища різних речовин у такій кількості,яка спричиняє порушення гомеостазу.

Утоплення –це термінальний стан організму, при якому внаслідок потрапляння у бронхи та легені води зупиняється дихання, розвивається кисневе голодування, відбувається припинення серцевої діяльності.

Гострі отруєння, перша медична допомога

а) через рот з їжею, питвом або при безпосередньому ковтанні самої отрути; б)через дихальні шляхи; в) через рану, укус тварин, комах;

Розпізнавання отрути

При отруєнні потерпілий потребує термінової допомоги, бо найменше зволікання може коштувати йому життя.

Тому, насамперед оглянути потерпілого (можна виявити характерне забарвлення шкіри і слизових оболонок, наприклад, при отруєння СО колір їх багрово-ціанотичний із сірим відтінком) і звернути увагу на запах видихуваного повітря, бо деякі отрути виділяються легенями(алкоголь, синильна кислота, оцтова кислота).

Іноді біля потерпілого можна знайти пляшечку із залишками отрути. Тому звичайно підраховують кількість речовини, що залишилось(таблеток, рідини або порожніх упаковок лікарських засобів).

 

Загальні принципи подання першої медичної допомоги

Комплекс дій по наданню першої медичної допомоги можна штучно поділити на кілька взаємопов’язаних станів, які мають за мету: ¨ попередити ускладнення з боку органів і систем; ¨ попередити подальше потрапляння отрути в організм;

Отруєння рослинами

Блекота («п’яна вишня») – рослина, яка має атропін і гіосцин, речовини, що блокують парасимпатичні нерви. Ознаки отруєння розвиваються на протязі від 10 хв. до 15 годин: ¨ гостре нервово-психічне збудження (галюцинації, марення, підвищена рухома активність);

Отруєння грибами

Отруєння грибами умовно поділяють на 3 групи:

¨ отруєння з тривалим прихованим періодом і ураженням внутрішніх органів (бліда поганка);

¨ отруєння з ураженням шлунка і кишечника(жовчний гриб та ін.);

¨ отруєння з ураженням нервової системи(червоний і пантерний мухомор).

 

Найбільш загрозливі для життя є отруєння блідою поганкою.

Отруєння розвивається в 2 стадії:

За 8-48 год. після вживання грибів, раптово з’являються:

¨ блювання;

¨ болі в животі, пронос, спрага;

¨ різка слабкість запаморочення;

¨ сухість шкіри і слизових оболонок;

¨ пульс частий, слабкий, АТ знижується;

¨ можливі болі в м’язах ніг й судороги.

За 3-4 доби з’являються ознаки токсичного гепатиту:

¨ жовтяниця;

¨ збільшення і біль печінки.

Смерть при отруєннях блідою поганкою може стати від гострої серцевої слабкості в І стадії і від печінкової коми у другій.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги. Ø промити шлунок розчином таніну, перманганату калію, адсорбенти в середину, сольове проносне, клізму, вживати в середину велику кількість рідини.

Отруєння при укусах змій, комах

Отруєння має три фази: 1 – збудження, 2 – загальне пригнічення,

Утоплення, перша медична допомога

Аналіз загибелі людей на воді показує, що найбільше трагічних випадків стається на необладнаних для купання місцях (близько 90%). На організованих… За причинами і ознаками утоплення розрізняють «сухим» (біле) і «вологим»… «Синє» утоплення – зупинка дихання відбувається внаслідок потрапляння води у дихальні шляхи, легені і шлунок.

Рис. 4.1. Приклад оформлення плану першої медичної допомоги.

Контрольні питання:

 

1. Що є отруєння?

2. Класифікація отруєнь в залежності від умов, в яких сталося отруєння, характеру дії отрути, тяжкості.

3. Які ознаки ураження нервової системи при гострих отруєннях?

4. Які ознаки ураження серцево-судинної і дихальної систем при гострих отруєннях?

5. Які ознаки ураження травної і видільної систем при гострих отруєннях?

6. Які принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях?

7. Ознаки гострого отруєння блекотою, дурманом, красавкою, перша медична допомога.

8. Ознаки отруєння отруйними грибами (бліда поганка, червоний мухомор), перша медична допомога.

9. Ознаки отруєння при укусах змій, комах, перша медична допомога.

10. Що таке утоплення, «синє» утоплення, «біле» утоплення?

11. Які заходи першої медичної допомоги при утопленні?

ЗМ 3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗА УМОВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗОН РАДІАЦІЙНОГО ТА ХІМІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Мета роботи:навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

 

І. Прогнозування радіаційної обстановки

 

Основні поняття, терміни та визначення

 

Радіаційна обстановка (РО) – це така обстановка(ситуація), що склалася на місцевості внаслідок її радіаційного зараження (РЗ) і характеризується масштабом та ступенем зараження місцевості.

Зона радіоактивного зараження –це територія в межах якої відбулося розповсюдження радіоактивно зараженого повітря з рівнями радіації перевищуючими гранично допустимі.

Осередок радіоактивного зараження –це територія в межах якої відбулося ураження людей, домашніх тварин, та сільськогосподарських угідь.

Середнім вітром називається вітер, який є середнім за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних речовин.

Визначення параметрів зон радіаційного забруднення

При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання (ОГ) у надзвичайних ситуаціях (НС), прогнозування оцінки радіаційної… Виявлення радіаційної обстановки передбачає, визначення методом прогнозування… Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки на ОГ за сучасними методиками ми зможемо забезпечити:

Рис. 5.1. Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери

Таблиця 5.1

Категорія стійкості атмосфери

Із – нейтральна – ізотермія;

Ін – дуже стійка – інверсія.

Таблиця 5.2

Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого

  Виходячи з кількості викинутої радіоактивної речовини знаходимо величину її…  

Час початку випадання радіоактивних

Опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на

АЕС, годин

       

Рис. 5.2. Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості

Таблиця 5.4

Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії

Таблиця 5.5

Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії

    Таблиця 5.6

Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії

  Таблиця 5.7

Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари

  Таблиця 5.8 Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на РНО (інверсія, швидкість переносу хмари…

Визначення параметрів зон хімічного забруднення

Хімічна обстановка створюється в результаті аварійного розливу або викиду СДОР чи застосуванні хімічної зброї з утворенням зон хімічного зараження і… Оцінка хімічної обстановки складається з: ¨ визначення масштабів і розмірів хімічного зараження місцевості;

Робота 1. Прогнозування зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари.

Вихідні дані: ¨ тип і потужність ядерного реактора — РБМК-1000 МВт; ¨ кількість аварійних реакторів п = 1

Робота 2. Прогнозування хімічної обстановки та захист населення у «зоні лиха».

Дати оцінку обстановці що склалася на об’єкті «Б» у результаті руйнування ємності де зберігалася сильнодіюча отруйна речовина (СДОР). Під час аварії внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємності, а також випаровування його з площі розливу. утворилась хмара з вражаючою концентрацією СДОР. Від зруйнованої нкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Визначити: розміри можливих зон хімічного забруднення місцевості та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.

Вихідні дані: Кількість СДОР, т. – 25;

Напрямок вітру, град. – 70°;

Швидкість вітру, V м/с – 2;

∆t,°C – 1° C;

Рельєф місцевості – закритий;

Відстань від зруйнованої ємкості

до населеного пункту L км. – 9;

Характер зберігання – не обваловано.

Алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування хімічної обстановки:

А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.

∆t = -10С     Ступінь вертикальної стійкості… V = 2м/с

Б. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від зони розлиття СДОР.

1. Знайти середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря у відповідності ступеня вертикальної стійкості атмосфери (табл. 5.13).

2.Визначити термін подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою (5.7):

,(5.7)

де W – швидкість перенесення зараженого повітря;

60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини;

L – відстань від підприємства до місця аварії.

Таблиця 5.9

Категорія стійкості атмосфери

Із – нейтральна – ізотермія Ін – дуже стійка – інверсія. Таблиця 5.10

Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км

  Найменування СДОР Кількість СДОР в ємностях, т При інверсії …   Таблиця 5.11

Поправочні коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря

Швидкість вітру, м/с
Поправочний коефіцієнт: За інверсії		0,6	0,45	0,38	-	-
За ізотермі		0,71	0,55	0,5	0,45	0,41
За конвекції		0,7	0,62	0,55	-	-

 

Таблиця 5.13

Середня швидкість перенесення хмари W, зараженої СДОР, м/с

 

Рис. 5.4 Параметри зони хімічного зараження місцевості. Основні параметри: Г - глибина, Ш – ширина, Sзхз – площа зони хімічного зараження, R – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкта.

 

Контрольні питання:

1. Визначення основних понять і термінів: радіаційна безпека, радіаційна обстановка,зона радіоактивного зараження, осередок радіаційного ураження, хімічна обстановка, зона хімічного зараження, осередок хімічного ураження, вертикальна стійкість повітря: інверсія, конвекція, ізотермія.

2. Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.

3. Принципи оцінки радіаційної обстановки.

4. Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження.

5. Принципи оцінки хімічної обстановки.

6. Методика визначення розмірів зон хімічного зараження.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ ПОЖЕЖАХ ТА ПЕРША

МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ

Мета роботи: сформулювати необхідні вміння і навички поведінки при пожежах та для надання першої медичної допомоги потерпілим з опіками.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття, терміни та визначення:

Пожежа –неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.

Горіння –екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум'я або світінням.

Опік– це пошкодження тканин внаслідок дії високих температур, хімічних речовин, випромінювань і електричного струму.

Опікова хвороба – патологічний стан організму, при якому у відповідь на опік виникають значні порушення життєдіяльності органів і систем, які можуть призвести до смерті.

 

Пожежі

Пожежі – найпоширеніша надзвичайна ситуація у су­часному суспільстві.

Причинами виникнення пожеж на підприємствах та побуті є:

¨ недоліки в будівельних конструкціях і плануванні приміщень;

¨ не­доліки влаштування комунікацій;

¨ порушення режимів технологіч­них процесів;

¨ необережне поводження з вогнем або горючими речови­нами;

¨ несправність електрообладнання;

¨ порушення правил пожеж­ної безпеки тощо.

 

Пожежі виника­ють внаслідок властивості деяких матеріалів (особливо органічного поход­ження) горіти. Під горінням розуміють хімічну реакцію поєднання горючої речовини з киснем, при цьому змінюється хімічний стан речовини, виділяється тепло й випромінюється світло. Горіння може відбува­тися лише за таких умов: наявності кисню; наявності речовини, яка може горіти; наявності температури займання.

Простір, в якому розвивається пожежа, умовно поділяється на три зони: горіння, теплової дії, задимлення:

 

Зоною горіння називається частина простору, в якому відбува­ються процеси термічного розкладання чи випаровування горючих металів і речовин.

 

Зона теплової дії – це частина простору де протікають процеси теплообміну між поверх­нею полум'я і горючими матеріалами.

 

Зона задимлення – це частина простору, що примикає до зони горіння і заповнена димовими газами в концентрації, яка створює загрозу життю й здоров’ю людей.

Алгоритм поведінки у разі виникнення пожежі:

¨ обов'язково зателефонувати у службу порятунку за номером «101» та організувати евакуацію* у безпечне місце згідно зі схемою евакуації;

¨ організувати винесення майна в безпечне місце та забезпечити його надійну охорону; вимкнути електрику й газопостачання;

¨ Організувати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежегасіння до прибуття пожежників;

¨ Під час рятування потерпілих із приміщення, яке охоплене по­лум'ям, та гасіння пожежі необхідно дотримуватися таких правил:

1) перед тим як увійти в приміщення, яке охоплене полум'ям, потрібно накритися з головою мокрим покривалом;

відчиняти двері в задимлене приміщення потрібно обереж­но, щоб запобігти спалаху полум'я від швидкого припливу свіжого повітря, збагаченого киснем; відчиняючи двері, треба знаходитися збоку від дверного полотна;

2) у сильно задимленому приміщенні потрібно рухатися по­повзом або зігнувшись (як правило, біля підлоги темпера­тура повітря нижча, що полегшує дихання);

3) для захисту від чадного газу слід дихати через зволожену тканину.

 

* При виникненні пожежі вже на першій стадії виділяється теплота, токсичні продукти згоряння, можливі обвалення конструкцій. Тому в таких випадках слід враховувати необхідність евакуації людей у ви­значені строки. Показником ефективності процесу евакуації є час, про­тягом якого люди можуть при необхідності залишити окремі примі­щення й будинок загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей з окремих приміщень і будинку в цілому менша критичної тривалості пожежі.

Критичною тривалістю пожежі вважається час досягнення при пожежі небезпечних для людини температур і зменшення вмі­сту кисню у повітрі. Не вважаються евакуаційними ті виходи, які пов'язані з механічним приводом (ліфти, ескалатори), сходи, котрі не розміщені в сходових клітках. Евакуаційних виходів із приміщень кож­ного поверху має бути не менше двох. Мінімальна ширина шляхів ева­куації — не менше 1 м, дверей — 0,8 м. Двері на шляхах евакуації мають відчинятися у напрямку виходу із приміщення. У кожному при­міщенні слід розвішувати на видному місці план евакуації людей і матеріальних цінностей, а також пожежні щити з первинними засо­бами пожежегасіння.

УВАГА!

Ø якщо на людині загорівся одяг, необхідно лягти на землю і, пе­рекочуючись, збити полум'я; бігти не можна — це ще більше роздмухає полум'я;

Ø побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на неї плащ або покривало і щільно притисніть;

Ø у разі виникнення опіку потрібно од­разу надати першу медичну допомогу та відправити потерпілого до лікарні;

Ø виходити із зони пожежі треба в навітряну сторону.

Термічні опіки, їх характеристика

Виникають від дії полум'я, гарячої рідини, пару та інших чинників. Тяжкість опіку і опікової хвороби визначається двома факторами: ¨ глибиною (ступенем) пошкодження тканин;

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7

ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИЙ ТРАВМАТИЗМ,

ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛИМ

 

Мета роботи:оволодіти прийомами організації та надання першої медичної допомоги постраждалим при транспортних аваріях та катастрофах.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

  Дорожньо-транспортна подія– це подія що виникла під час руху по дорозі… Транспортна травма – механічне пошкодження, що виникло внаслідок дії на людину рухомого транспорту або при падінні з…

Види пошкоджень при транспортних аваріях

Незалежно від виду транспортної аварії (катастрофи), загальним для всіх є загибель багатьох десятків, сотень і навіть тисяч людей. В залежності від кількості потерпілих розрізняють 5 категорій транспортних… І – до 5 чоловік;

Рис. 7.1. Види пошкоджень при транспортних аваріях

Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах

Головною вимогою в організації першої медичної допомоги є своєчасність і послідовність виконання її елементів і складається з двох етапів: І). Алгоритм огляду: ü оглянути ротову порожнину, верхні дихальні шляхи, одночасно видалити сторонні тіла, відновити функції…

Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.

Ø надання пошкодженій частині тіла завищеного положення по відношенню до тіла; Ø притискання судини, що кровоточить в місці пошкодження за допомогою… Ø пальцеве притискання артерії;

Рис. 7.4. Пов’язки. Види пов’язок.

 

Рис. 7.5. Алгоритм 3. Користування індивідуальним перев’язувальним пакетом

Рис. 7.6. Алгоритм 4. Накладання бинтових пов’язок

 

 

ову - «чепець»

 

 

Рис. 7.7а. На голову – «чепець» Рис. 7.7б. На грудну

клітку – «спіральна»

Рис. 7.7в. На кисть, зап’ястя – Рис. 7.7г. На стегно – «спіральна»

Колосоподібна, хрестоподібна

Рис. 7.7 Алгоритм 5. Накладання пов’язок на різні частини тіла

Рис. 7.8. Алгоритм 6. Переломи, перша медична допомога.

Іммобілізація пошкоджених частин тіла

 

Рис. 7.9. Алгоритм 8. Транспортна іммобілізація

Показання: при переломах кісток, пошкодженнях суглобів, великих пораненнях, опіках, гострих запальних процесах, та при всіх інших станах, які можуть призвести до посилення болю та розвитку травматичного шоку.

Засоби: табельні: шини транспортні: Крамера, Дитерикса та ін. підручні (мал.7.9.): гілки, дошки та ін.

УВАГА!Головний принцип транспортної іммобілізації пошкоджених кінцівок – це створення нерухомості найближчих суглобів. Усі дії виконуються спокійно, без ривків і т.ін.(алгоритм 8). Перед іммобілізацією зробити знеболювання: ін’єкції анальгіну, холод на кінцівку.

Рис. 7.10. Іммобілізація. Основні рекомендації щодо застосування.

Помилки іммобілізації:

Ø Застосування коротких засобів іммобілізації, що не дає можливості фіксувати два найближчих суглоба.

Ø Недостатня або дуже туга фіксація засобу іммобілізації до пошкодженої кінцівки бинтом.

Ø Закриття кровоспиняючого джгута.

 

Транспортна іммобілізація при переломах передпліччя, кисті і пальців (рис. 7.11), стегна і гомілки (рис. 7.12).

Рис. 7.11. Транспортна іммобілізація при переломі передпліччя (а і б), кисті і пальців (в)

Рис. 7.12. Іммобілізація при переломах нижніх кінцівок підручними засобами: а – при переломі стена за допомогою дощок; б – при переломі стегна і гомілки – фіксацією до здорової ноги; в – при переломі кісток гомілки.

Перша медична допомога при закритих травмах

До закритих травм відносяться вивихи, розтягнення, забиття, синдром тривалого здавлення, струс мозку, закриті переломи. Надання першої медичної допомоги наведені в алгоритмах 9 – 11.

 

Рис. 7.13. Вивихи. Загальні ознаки. Перша медична допомога

Рис. 7.14. Іммобілізація плечового суглоба при вивиху.

 

Рис. 7.15. Алгоритм 9. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.

 

Рис. 7.16. Алгоритм 10. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.

Рис. 7.17. Алгоритм 11. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.

 

Рис.7.18. Іммобілізація голови та шиї Рис. 7.19. Іммобілізація голови та за допомогою ватно-марлевого комірця за допомогою картонного

Комірця

 

Завдання для практичного заняття:

 

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2. Провести аналіз наслідків ДТП за наступним алгоритмом:

1) визначити причину травмування;

2) визначити місця пошкоджень;.

3) назвати характер травми.

3.Скласти алгоритм першої медичної допомоги потерпілому.

 

Робота №1.Аналіз варіантів ДТП та їх наслідків відповідно до запропонованих ситуаційних задач.

 

Варіант 1. Варіант 2.

Варіант 3. Варіант 4.

Варіант 5. Варіант 6.

Варіант 7. Варіант 8.

Варіант 9.

Контрольні питання: 1. Визначення основних понять і термінів: безпека руху, дорожньо-транспортні… 2. ДТП, причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.

ЗМ.4. УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗА УМОВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

 

ЗАСТОСУВАННЯ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ ПОБУДОВИ ІМОВІРНІСНИХ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Мета роботи:оволодіти методом кількісного аналізу ризику виникнення та розвитку НС.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття, терміни та визначення

Ризик –це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки.

Величина ризику (R) –це відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливого їх числа (N) за конкретний період часу.

Ризик як оцінка небезпеки

Аналіз причин виходу з ладу систем і можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок… Нескінченно малий («нульовий») ризик свідчить про відсутність реальної… Величина ризику (R) визначається за формулою:

Види ризиків.

¨ виправданий та невиправданий; ¨ загальний (індивідуальний), груповий (колективний), територіальний; ¨ техногенний (технічний), екологічний, соціальний, економічний, політичний.

Техногенний, екологічний, економічний ризики.

  Rт = Δ Т (t) / Т (f), (8.2)  

Управління ризиком

Ø повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки; Ø заміна небезпечних операцій іншими, менш небезпечними; Ø удосконалення технічних систем та об’єктів;

Кількісний аналіз ризику

Мета кількісного аналізу ризику – вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки. Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої… Для обраної небезпеки визначають кількісні характеристики: ¨ імовірність виникнення небезпеки

А. Логічні символи

	«І» – вихідна подія відбувається, якщо усі Вхідні події трапляються одночасно
	«АБО» – вихідна подія відбувається, якщо трапляється будь–яка з вхідних подій

Б. Символи подій

    Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічне вираження,…

Приклад виконання

1. Після обрання небезпеки, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг, будуємо дерево відмов для небезпечної події…  

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч· (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)) = 0.

 

5. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання

вимоги «не залишати включеною праску без догляду» є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появу головної події.

Контрольні запитання

 

1. Що таке ризик?

2. Яка мета кількісного аналізу?

3. Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу?

4. Яким чином обираються захисні заходи?

5. Що таке дерево відмов?

6. Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов.

7. Які залежності використовуються для обчислення імовірності реалізації небезпеки?

8. На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9

 

ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ. ЗАСОБИ І СПОСОБИ ОБРОБКИ ТРАНСПОРТУ ТА ЗАСОБІВ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Мета роботи: ознайомити майбутніх фахівців у галузі автотранспорту, дорожнього і аеродромного будівництва із організацією та проведенням знезаражування транспортних засобів і територій.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття, терміни та визначення

Спеціальна обробка –це роботи зі знезаражування техніки, одягу, взуття, індивідуальних засобів захисту та санітарної обробки.

Санітарна обробка –цезнезараження поверхні тіла людини, незалежно від виду небезпечних речовин

Дезактивація – цевилучення радіоактивних речовин з поверхонь різних заражених об’єктів, а також очистка від РР води, харчових продуктів та фуражу що знаходяться у зоні лиха.

Дегазація – це нейтралізація ОР, або вилучення їх з зараженої поверхні; дегазація здійснюється хімічним, фізичним, механічним та змішаним способами.

Дезінфекція– це знищення мікробів та токсинів.

Дезінсекція – це знищення комах (вошей, бліх та інших переносників інфекційних захворювань).

Дератизація– цезнищення заражених гризунів.

Демеркуризація– це знезараження ртуті.

Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію

Дезактивація здійснюється механічним способом. ЇЇ проводять, знімаючи верхній забруднений шар поверхні, змітаючи забруднення (при цьому доцільно… Територію з твердим покриттям дезактивують, змітаючи попередньо зволожений… Радіоактивний пил та забруднена вода повинні підлягати переробці на спеціальних комбінатах та подальшому…

Спецобробка людей, техніки

¨ санітарну обробку особового складу тобто, людей; ¨ дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію техніки, обладнання, одягу,… В залежності від обставин, наявності часу та засобів, спецобробка може виконуватись частково або ж у повному обсязі. …

Алгоритм проведення санобробки при зараженні БЗ

¨ за допомогою ІПП-8 обробляють зовнішню частину протигазу. При одночасному зараженні РР, ОР, БЗ в першу чергу знезаражують ОР, що потрапили на… ¨ у разі відсутності ІПП-8 під час часткової санобробки потрібно…  

Місце прийому документів та коштовностей; 2 – роздягальне відділення; 3 – обмивальне відділення; 4 – одягальне відділення; 5 – місце видачі документів та коштовностей; 6 – ДДА; 7 – водозабірний колодязь; 8 – водовідвідна канава; 9 – склад чистого одягу; 10 – лікарі, 11-річка.

 

При радіоактивному зараженні повна санобробка здійснюється тільки в тому випадку, коли зараження тіла перевищує 50 Мр/год і полягає в ретельній обмивці всього тіла теплою водою з милом, заміни білизни, а в разі необхідності і одягу.

Санобробка, що була проведена після 10-12 год. практично неефективна.

Повна спецобробка техніки та транспорту здійснюється на станціях знезараження транспорту (СЗТ) і включає в себе:

¨ При зараженні РР у змиванні останніх дезактивуючими розчинами або водою з одночасною обробкою поверхні щітками дезактивуючих комплектів, обробка продовжується до досягнення встановлених норм (200 Мр/год);

¨ При зараженні ОР і БЗ – у повному знезараженні поверхні спеціальними розчинами з частковою, або повною розробкою техніки з наступною чисткою та її змащенням.

 

 

 

Л А Н К И

 

 

с к а д л а н о к

 

Рис. 9.2. Структурна схема станції знезаражування техніки

 

Всього особового складу на СЗТ – 21 чол.

Орієнтовані можливості СТЗ за 10 год. роботи:

¨ дезактивація автомобіля струмом води – 50 одиниць

¨ витирання поверхні автомобіля змоченим ганчір’ям – 30 одиниць

¨ одна машина обробляється однією ланкою (2 чол.) за 25-30 хв.

 

 

Алгоритм знезаражування транспортних засобів:

А. Під час дезактивації:

1. Змиванням струмом води (15 л/м2 поверхні автомобіля) і витирання внутрішнім поверхонь ганчір’ям змоченим у паливі.

2. Обробка автомобіля дезактивуючим розчином (3 л/м2) з бронстбойтів зі щітками та витиранням внутрішньої поверхні ганчір’ям змоченим у паливі.

3. Обробка автомобілів паро-газо-рідинним струмом теплових машин.

4. Витирання ганчір’ям змоченим у паливі або дезактивую чому розчині.

Б. під час дегазації (дезінфекції):

1. Обробка заражених автомобілів дегазуючими (дезінфікуючими) розчинами за допомогою розпилювачів з щітками (0,5 л/м2). Вся поверхня обробляється однаково.

2. Змиванням ОР з зараженої поверхні за допомогою палива (у разі відсутності дегазуючих розчинів).

 

УВАГА! При одночасному зараженні техніки ОР і РР спочатку здійснюється дегазація, а дезактивація здійснюється після контролю на радіоактивне зараження. Якщо зараження буде більше 200 мр/год – дезактивують, при меншій зараженості РР дезактивацію не проводять.

 

Після обробки техніка поступає в район очікування, звідти вона надходить до своєї автоколони.

 

Алгоритм повної спецобробки автотранспорту:

Підготовчі роботи

¨ з автомобіля знімають тент і відправляють на ділянку знезаражування тентів; ¨ звільняють автомобіль від вантажу або ослонів (у разі необхідності… ¨ кузов і ходову частину за допомогою лопат і скребків чистять від брухту.

Загальний напрямок потоку техніки на території ПуСО.

Знезаражування території, будівель, споруд, та майна

Знезаражування ділянок місцевості і споруд, які заражені радіоактивними і отруйними речовинами в першу чергу проводиться у тих випадках, коли вони… Ø маршрути пересування сил ЦО; Ø місця розташування пунктів управління, сховищ і укриттів;

Контрольні запитання

1. Що таке спеціальна обробка та що таке санітарна обробка?

2. Які основні способи та методи знезараження застосовуються у зоні лиха?

3. В яких випадках проводиться часткова обробка (знезараження)?

4. Алгоритм виконання часткової спецобробки.

5. Алгоритм виконання повної спецобробки.

6. Основні заходи безпеки при проведенні знезаражування