17-кетостероїдами називають всі стероїди, які мають кето-групу біля 17-го вуглецевого атома, такі як андростерон. Вони утворюються із стероїдів, які мають ОН-групу в 17-му положенні (кортизол, кортизон та ін.).
Принцип методу. Метод базується на реакції 17-кетостероїдів з m-динітробензолом у лужному середовищі з утворенням продуктів конденсації фіолетово-рожевого кольору (максимум поглинання в межах 530 нм). Інтенсивність забарвлення пропорційна кількості 17-кетостероїдів у сечі.
Матеріальне забезпечення: 30 % розчин їдкого натру, розчин м-динітробензолу, сеча, калібрувальний графік.
Хід роботи: В пробірку наливають 5 крапель сечі, 5 крапель 30 % розчину їдкого натрію, обережно нашаровують 0,5 мл розчину м-динітробензолу. Через 2 – 3 хв з’являється вишнево-червоне забарвлення, характерне для 17-кетостероїдів..
Зробити висновок.
Клініко-діагностичне значення. Максимальна екскреція 17-кетостероїдів у чоловіків та жінок спостерігається в 25-річному віці, після чого починається поступове її зниження.
При стресових станах кількість 17-кортикостероїдів в крові і сечі збільшується. При патології вміст в крові 17-кетостероїдів змінюється в залежності від гіпо- чи гіперфункції наднирників. При хворобі Аддісона (гіпофункції) екскреція 17-кетостероїдів низька (1/3 – 1/5 норми), їх вміст зменшується при гіпертиреозі, важких формах хвороб печінки (цироз), пухлинах наднирників (синдром Іценко-Кушінга).
Паралельне визначення вільних 17-кетостероїдів у сечі дає можливість більш повно оцінити функціональний стан кори наднирників.