Принцип методу.Сечова кислота відновлює фосфатвольфраматний реактив з утворенням сполуки блакитного кольору, оптична густина якої за довжини хвилі 640 нм є пропорційною концентрації сечової кислоти у сироватці крові.
Матеріальне забезпечення:сироватка або плазма крові, 10 % розчин натрію дигідрогенвольфрамат дигідрату, 10 % розчин натрію карбонату, 0,35 М розчин сульфатної кислоти, фосфатвольфраматний реактив (реактив Фоліна), 30 мкМ розчин сечової кислоти, піпетки, пробірки, центрифуга.
Хід роботи:У центрифугову пробірку вміщують 0,5 мл сироватки крові та 4 мл дистильованої води. Вміст пробірки перемішують і додають 0,25 мл 0,35 М розчину сульфатної кислоти та 0,25 мл 10% розчину натрію дигідрогенвольфрамат дигідрату. Вміст пробірки перемішують і через 5 хв центрифугують протягом 10 хв за швидкості 3000 об/хв. Проводять визначення сечової кислоти за наступною схемою.
Визначення сечової кислоти в сироватці крові
Контрольна проба | Стандартна проба | Дослідна проба | |
Надосадова рідина, мл | - | - | |
Стандартний розчин сечової кислоти, мл | - | - | |
Вода дистильована, мл | - | - | |
Розчин натрію карбонату, мл | |||
Фосфатвольфраматний реактив, мл | 0,5 | 0,5 | 0,5 |
Вміст пробірок перемішують. Через 30 хв визначають оптичну густину стандартної та дослідних проб за довжини хвилі 640 нм (590-700 нм, червоний світлофільтр) проти контрольної проби у кюветі затовшки 10 мм. Забарвлення є стабільним протягом 30 хв.
Розрахунок вмісту сечової кислоти проводять за формулою:
Адосл
С = × 30 × 10,
Астанд
де: С – вміст сечової кислоти у дослідній пробі, мкмоль/л;
Адосл – оптична густина дослідної проби;
Астанд – оптична густина стандартної проби;
30 – вміст сечової кислоти у стандартному розчині, мкмоль/л;
10 – величина розведення сироватки.
У чоловіків вміст сечової кислоти у сироватці крові становить 240-500 мкмоль/л, у жінок – 160-400 мкмоль/л.
Пояснити отримані результати. Зробити висновок.