Припущення 1. Величина у - нормально розподілена випадкова
величина з центром розподілу
і з дисперсією.
Це вимоги стаціонарності зміни випадкової величини у. Таким чином, фактори визначають величину у лише в середньому, залишаючи простір для випадкових помилок спостережень, які підпорядковуються нормальному закону.
Припущення 2. Дисперсія одиничного спостереження , обумовлена випадковими помилками, постійна в усіх дослідженнях і не залежить від , тобто дисперсії будуть дорівнювати одна одній при j = 1,2…,N, а їх вибіркові оцінки будуть однорідні - це умова відтворення дослідів.
Кожне із цих припущень необхідно перевіряти по результатам досліджувального експерименту.
З даних задачі та зазначених припущень зрозуміло, що чим більший вплив деякого фактора х на вихідний параметр у , тим більше розходження між собою середніх арифметичних серій паралельних спостережень, зроблених при різних сполученнях рівнів варіювання досліджуваних факторів. Статистична значимість такого розходження вказує на суттєвий вплив факторів.
При двох серіях спостережень порівняння середніх і перевірка нуль-гіпотези здійснюються за допомогою t-критерію методом Ст‘юдента. В сформульованій задачі вимагається одночасно довільно порівняти велику кількість середніх і на основі цього зробити висновок про значимість впливу того чи іншого фактора.