Для того щоб вплив фактора x був значним необхідно і досить, щоб дисперсія значно відрізнялася від . Перевірку нуль-гіпотези про однорідність цих вибіркових оцінок можна здійснити за допомогою критерію
(21)
Якщо обчислене за результатами спостережень дисперсійне відношення F переважає табличне Fq(nx, n0) за розподілом Фішера, для обраного рівня значимості q при відповідних ступенях свободи nx і n0, то вплив фактора x визнається значним , і навпаки - незначним , якщо
В дисперсійному аналізі перевіряють нуль-гіпотезу при альтернативі тому користуються одностороннім F-критерієм. При цьому звичайно вибирають рівень значимості q = 0,05. Варто мати на увазі, що дисперсійний аналіз спостережень експерименту дозволяє визначати вплив фактора лише в цілому, не даючи кількісних оцінок цього впливу. Також варто пам‘ятати, що висновки, отримані з його допомогою, відносяться лише до даного звітного матеріалу, при даній його систематизації. Так, наприклад, при зміні діапазону варіювання досліджуваного фактора х, оцінка впливу х буде мінятися.
Якщо вплив фактора x вважається незначним, то дисперсію відновлення s2 можна оцінити вибірковою загальною дисперсією S2, що має на u-1 ступінь свободи більше, ніж . Якщо ж вплив фактора x вважається значним, то за результатами спостережень можна оцінити:
1) дисперсію відновлення s2 вибіркової залишкової дисперсії
тобто (22)
і визначити довірчий інтервал для s2 за c-розподілом з u·(m-1) ступенями свободи,
2) дисперсію фактора x за формулою
(23)
3) розбіжність центрів серій, обумовлену впливом фактора x. Оскільки
(24)
то можна показати, що
(25)
де
і тоді
(26)
Оцінкою величини буде вибіркова характеристика
(27)
4) розбіжність між центрами будь-яких двох серій тому, що параметр
(28)
відповідає розподілу Ст‘юдента з кількістю ступенів свободи
то інтервал
(29)
буде довірчим (1-q)% інтервалом для .