Середній курс – середнє арифметичне значення курсів купівлі та продажу.
Фіксінг – процедура визначення та реєстрації міжбанківського курсу шляхом послідовного співвідношення обсягу попиту та пропозиції по кожній валюті, що дозволяє встановлювати курси продавця та покупця, які публікуються в офіційних виданнях.
Спот-курс – курс, за яким обмінюються валюти протягом періоду, що не перевищує 2 днів з моменту досягнення погодженості про курс.
Форвардний курс – погоджений курс, за яким обмінюються валюти у визначений момент у майбутньому, через три дні та більше після досягнення погодженості про курс.
Міжнародна валютна система – це форма організації міжнародних валютних відносин, обумовлена розвитком світового господарства і закріплена міждержавними угодами.
Міжнародна ліквідність – це сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть бути використані в міжнародних розрахунках, її утворюють золото, кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки та депозити), міжнародні (євро), або композитні (штучні), гроші (СДР).
Валютний ринок – це складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют, формування валютних курсів.
Світові валютні центри – валютні ринки, які характеризуються широким спектром інструментів фінансового ринку; всесвітньою участю у внутрішньому і зовнішньому секторах; ефективними міжнародними системами зв’язку.
Найбільші валютні центри: Лондон, Нью-Йорк, Токіо значно перевищують інші за масштабами операцій (декілька сотень млрд.. доларів на добу).
Значущі валютні центри: Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюріх, Токіо, Гонконг, Сінгапур та деякі інші міста.
Валютне котирування – числовий запис пропорції валют ($ 1/8,03 гнр.)
Міжнародний рух капіталів – це рух фінансових ресурсів між країнами.
Транснаціональні корпорації – це міжнародні монополії, які, долаючи національні кордони, поширюють свою діяльність у всьому світі, маючи численні філії в багатьох країнах.