Тактичні рішення операційного менеджменту

1. Тактика управління запасами. Рішення по запасах повинні бути оптимальними для економії затрат на зберігання.

2. Тактика складання розкладів. Ефективність розкладів роботи та руху матеріальних ресурсів – основа своєчасного здійснення проекту.

3. Тактика по якості. Рішення повинні забезпечувати потрібну якість продукції

4. Тактика надійності та ремонту. Рішення повинні відповідати потрібному рівню надійності і ремонту обладнання.

Контрольні запитання:

1. Операційна стратегія підприємства.

2. Матриця стратегій.

3. Стратегічні і тактичні рішення операційного менеджменту.

4. Чи можлива така ситуація, коли фабрика випускає високоякісну продукцію, її виробництво характеризується надійністю і гнучкістю, а споживачі усе-таки висловлюють невдоволення?

5. Чому будь-якій фірмі, що працює в сфері послуг, необхідно прагнути досягти світового рівня обслуговування, навіть якщо вона не конкурує з компаніями за межами своєї країни?

6. Які основні конкурентні пріоритети, зв'язані з операційною стратегією? Як змінилася їхня значимість за останні роки?

7. Опишіть для кожного з основних типів пріоритетів унікальні характеристики ринкової ніші, з ними порівняні.

Тема 4. управління ВИРОБНИЦТВОМ І ОПЕРАЦІЯМИ: ПРОЕКТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ

 

Ключові слова:управління виробництвом і операціями, канонічна модель, параметри виробничого процесу, кібернетична модель, концентр сполучень, ієрархічна модель, мережна модель, одиничне виробництво, серійне виробництво, масове виробництво, безупинне виробництво, інноваційне виробництво.

Управління виробництвом і операціями – це управління об'єктами та процесами, за допомогою виробляються товари і/або надаються послуги.

Раніше управління виробництвом асоціювалося з управлінням тільки на машинобудівних, обробних підприємствах, складальних процесах і т.д.

Тепер теорія управління застосовується до широкого спектра дії поза виробництвом: у сфері послуг, охороні здоров'я, суспільному харчуванні, готельному господарстві, індустрії розваги і відпочинку, освіті, торгівлі, на транспорті, в органах управління.

Слід зазначити, що управління виробництвом називають управління операціями. Воно більш точно відбиває дії, які засновані на конкретних концепціях і діях. Терміни “управління операціями”, “операційний менеджмент”, “управління виробництвом”, “виробничий менеджмент” рівнозначні і взаємозамінні.

При управлінні операційною системою виробництва існує декілька моделей.

Види моделей:

- канонічна

- кібернетична

- ієрархічна

- мережна.

Канонічна модель описує взаємозв'язки процесу виробництва і/чи надання послуг із зовнішнім середовищем.

 

Зовнішня Чорна шухляда Зовнішнє

середовище середовище

Входи Виходи

Постачальники Споживачі

Ресурси Потенціал Продукція

матеріали операції

енергія техноло- товар

інформація гічний послуги

фінанси кадровий

Канонічна модель включає три елементи:

- процес (виробнича чи сервісна операція)

- зовнішнє середовище

- входи (ресурси) і виходи (продукція) процесу.

До числа основних входів виробничого чи сервісного процесу відносяться ресурси:

- матеріальні (сировина, матеріали)

- енергетичні (енергія, паливо)

- інформаційні (технічна, технологічна, управлінська інформація)

- фінансові (бюджетні асигнування, кредити, інвестиції).

Параметри виробничого процесу визначаються потенціалами:

- технологічним (технології, устаткування);

- кадровим (персонал, команда).

У разі потреби в складі зовнішнього середовища можуть аналізуватися не тільки прямі, але і непрямі (опосередковані) зв'язки виробництва.

У цьому випадку вводиться поняття – концентр сполучення.

Концентр сполучення – сукупність постачальників (чи споживачів), що мають однаковий ступінь зв'язку (прямий чи опосередкований) з виробництвом або сервісом.

Тема 5. Методи прийняття рішень в операційному менеджменті

 

Ключові слова:теорія прийняття рішень, прийняття рішень в умовах визначеності, прийняття рішення в умовах ризику, прийняття рішення в умовах невизначеності, процес прийняття рішень, визначення проблеми та фактів, встановлення критерію рішень і цілей, формулювання моделей та зв’язків між цілями та змінними, визначення та оцінка альтернатив, вибір найкращої альтернативи, запровадження рішення, математичні моделі, статистичні моделі, моделі лінійного та математичного програмування, моделі теорії черг, імітаційні моделі, моделі запасу, мережні моделі.

 

Теорія прийняття рішень – аналітичний підхід для вибору альтернативи чи напрямку дії.

Вона використовується для багатьох ситуацій операційного менеджменту:

ü при аналізі нових товарів;

ü при плануванні виробництва;

ü при виборі обладнання;

ü при складанні розкладів;

ü при плануванні обслуговування обладнання.

Існує три типи моделей рішень в теорії прийняття рішень.

1. Прийняття рішень в умовах визначеності. Той хто приймає рішення знає напевно наслідки будь-якої альтернативи. (Наприклад гроші в банку – гарантований дохід).

2. Прийняття рішення в умовах ризику. Той хто приймає рішення знає про його наслідки для кожної альтернативи. (Ми не знаємо буде завтра дощ чи не буде – вірогідність 3%).

3. Прийняття рішення в умовах невизначеності. Той хто приймає рішення не знає ймовірності появи результату для кожної альтернативи. (Невідомо ймовірність того, що через 20 років демократ буде президентом).