Переваги і недоліки системи “точно в термін”.

Переваги системи:

ü скорочення запасів (сировини, напівфабрикатів, готової продукції);

ü скорочення площ;

ü активна участь і підвищена мотивація робітника;

ü спокійний ритм роботи;

ü високий прибуток і продуктивність;

ü висока якість обслуговування;

ü висока гнучкість системи;

ü своєчасна доставка.

Недоліки системи:

ü низькі запаси означають, що збої в роботі устаткування (поломка верстата), може викликати зупинку всього процесу;

ü вимагає введення перебудови усього виробничого комплексу;

ü порушення термінів постачання комплектуючих у випадку незручного географічного розташування постачальників;

ü помилки операторів унаслідок суворого контролю над процесом і передачі інформації між замовником і постачальником.

Незважаючи на привабливість “точно в термін” багато компаній користуються іншими стратегіями при управлінні матеріальними ресурсами і запасами.

Контрольні запитання:

1. Основні принципи управління матеріальними ресурсами.

2. Управління процесом матеріалоспоживання.

3. Управління запасами на підприємстві.

4. Основні риси ефективного управління запасами.

5. Види виробничих запасів.

6. Основні системи управління запасами.

7. Система з фіксованим обсягом замовлення.

8. Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

9. Управління запасами методом ABC.

10. Система “точно в термін”.

11. Система “Канбан”.

12. Переваги і недоліки системи “точно в термін”.


ТЕМА 10. УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ ІНФРАСТРУКТУРОЮ ПІДПРИЄМСТВА

 

Ключові слова:виробнича інфраструктура, ремонтне господарство, інструментальне господарство, енергетичне господарство, енергетичні баланси, транспортне господарство, маятникова система, кільцева система, складське господарство, постачальницькі склади, виробничі склади, збутові склади, спеціалізовані склади, служба матеріально-технічного постачання, план матеріально-технічного постачання.

Виробнича інфраструктура – це комплекс одних галузей народного господарства, які обслуговують інші галузі народного господарства.

Виробнича інфраструктура підприємства –це комплекс допоміжних виробництв і обслуговуючих підрозділів, які забезпечують основний виробничий процес інструментами, паливом, енергетикою тощо, а також підтримують технологічне обладнання в придатному до роботи стані і здійснюють внутрішні та міжцехові перевезення.

Виходячи з вимог сучасного виробництва, інфраструктура підприємства повинна задовольняти наступним вимогам:

1. Попереджувати можливі порушення нормального і безперервного ходу основного виробництва, мати профілактичний характер.

2. Забезпечувати гнучкість, спадкоємність і мінімальну перебудову при переході виробництва з однієї продукції до іншої.

3. Сприяти впровадженню технологічної і організаційної регламентації допоміжних процесів

4. Сприяти випуску високоякісної продукції з найменшими витратами

До складу підрозділів виробничої інфраструктури, як правило, входять допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний), обслуговуюче господарство (складські, транспортні служби), служби, що входять до складу основних виробничих цехах (інструментальні складові, інструментальні ділянки, ремонтно-експлуатаційний ділянки тощо).

Однак на багатьох невеликих підприємствах всі допоміжні роботи виконуються власними силами в невеликих цехах, які розраховані на задоволення лише власних потреб.