Метод експерименту в соціології.

 

 

 

Рис. 6.14.

 
 

 


Соціометричне опитування – один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутрішньо колективних зв’язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу.

Мала група – реально існуюче утворення, в якому люди об’єднані певною спільною ознакою, спільною діяльністю або живуть в ідентичних умовах, обставинах і певним чином усвідомлюють свою належність до цього утворення.

Рис. 6.15.

 

  1. Соціометричне опитування

 

 


Взаємини між членами колективу з’ясовуються на основі таких процедур:

 

 

Вибір – виражене бажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом.

 

 

Відхилення (негативний вибір) – небажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом.

 

 

Опускання – залишення одним індивідом іншого поза власною увагою.

 

 

Типи соціометричних критеріїв (запитань)
Комунікативні Гностичні
Використовують для того щоб виміряти реальні або уявні стосунки в групі, з’ясувати як кожен член групи бачить своє безпосереднє оточення. Приклад: “Кого б ви обрали своїм старостою? ” Призначені для відображення уявлень людини щодо її ролі в житі, позиції в групі, а також для з’ясування того, хто на її думку, обере її для спільного вирішення певного завдання, хто – знехтує. Приклад: “хто з вашої групи, на Вашу думку, хотів би обрати Вас старостою?”

 

Таб. 6.16.


Соціометричний метод

 
 

 


Переваги методу: Особливості застосування: Недоліки методу:
  - дозволяє виявити особливості уподобання, мотиви діяльності, цінісні орієнтації членів групи;   - дозволяє в групі виявити формальних і неформальних лідерів, передбачити структурні конфлікти, прогнозувати зміни внутрішньогрупові відносини;   - комп’ютерні варіанти методики дозволяють оперативно (протягом 1-2 годин) отримати данні про структуру групи.   - метод використовується для одержання інформації про структуру малих груп та характер міжособових зв’язків у групі;   - метод об’єднує в собі елементи опитування та експерименту;   - безпосередній контакт соціолога з об’єктом дослідження;   - процедура дослідження відпрацювала до рівня соціальної технології (тобто до стандартної мето дики, що дає можливість одержання достовірних результатів не залежно від випадкових особливостей об’єктів дослідження).   - метод дозволяє проводити дослідження в групі чисельніст”ю до 15-20 чол.;   - метод не підходить для дослідження випадкових, чи тимчасових об’єднань людей, де сталі зв’язки ще не склалися;   - структура групи моделюється на основі суджень людей, а не на основі спостереження за реальною поведінкою;   - респонденти не пояснюють причини свого вибору, тому важко оцінити сталість уподобань людей в різних ситуаціях;   - можливі невідверті відповіді та помилки із-за невірного тлумачення запитань.

 

Рис. 6.17.


Результати опитування заносять у соціоматрицю.

 

Соціоматриця – це таблиця, у якій в рядках розміщують відповіді кожного із членів групи.

 

Соціоматриця

 

№ п/п Хто обирає Кого обирають Кількість обрань
+ - всього
Іваненко x - + + -
Петров x + +
Сидоренко + - x +
Михайлів - + X
Бабич + + + X
Кількість +обрань - Всього    
   
   

 

Таб. 6.18.

 

“+” – позитивний вибір

“-” – відхилення

“0” – опускання, відсутність вибору

Самовибір не передбачався, тому у відповідних клітинках проставлено “x”.

 

 
 


Зручним методом аналізу соціометричної інформації є графічний метод.

 

Графічне зображення взаємин у колективі, виявлення на основі вибору, називають соціограмою.

 

При побудові соціограм найчастіше використовують таку символіку:

А- позитивний вибір члена групи А

А - відхилення (негативний вибір) члена групи А

А В- позитивний взаємо вибір

А В- взаємно негативний зв’язок


Соціограма

 
 

 

 


Рис. 6.19.

 

Результати соціометричного опитування у кількісній формі можна також виразити за допомогою обчислення соціометричних індексів.

 

Соціометричний індекс – число обрань певного виду, поділене на загальну кількість можливих обрань даного типу.

 

 

Висновок:Важливіша особливість емпіричного соціологічного дослідження полягає в тому, що використовуються специфічні методи збирання інформації, що дозволяє вести якісний аналіз соціальних проблем. Виділяють чотири основних методи емпіричного соціологічного дослідження: 1) аналіз документів; 2) спостереження; 3) опитування; 4) соціальний експеримент.

 

Рекомендовані інформаційні джерела:

 

Сайти Internet:

http://sociology.agava.ru/

http://www.sociolog.narod.ru/works/iskusstvo/iskusstvovopr.htm

http://www.people.nnov.ru/jg/soc.htm


Тема №7. Соціологічне вимірювання, аналіз і інтерпретація результатів соціологічного дослідження.

 

План лекції:

1. Поняття вимірювання в соціології. Основні види шкал вимірювання.

2. Групування даних статистичного спостереження. Гранична інтерпретація емпіричних залежностей.

3. Статистичний, математичний аналіз зібраної інформації та її інтерпретація.

4. Складання підсумкового звіту соціологічного дослідження.