Завдання 1. Прочитайте мікротекст та визначте роль ораторського мистецтва в професійній діяльності. Назвіть професії, для яких мистецтво переконувальної комунікації становить її фундамент.
У наш час в умовах жорсткої конкуренції та складних соціальних обставин відбувається різноманітне спілкування у діловій сфері життя, у процесах просування товарів чи послуг на ринок. Це потребує певної риторики саме цих процедур. Адже за традиціями нашого суспільства успіх багато в чому залежить від вміння домовлятися, налагоджувати корисні зв’язки, підтримувати конструктивну комунікацію між різними структурами менеджменту. У діловій сфері визначаються такі риторичні ситуації: бесіда при працевлаштуванні, самопрезентація, резюме, ділові переговори, техніка продажу, риторика PR-кампаній, реклама, корпоративна презентація, спілкування на рівні вертикально-горизонтальних зв’язків, ділова нарада, збори, конференція, торги, діловий конфлікт. Актуальною темою бізнес-риторики є телефонний маркетинг, який існує у багатьох ділових структурах в якості провідного засобу зв’язку із партнерами, підтримки комунікативних контактів. Також важливою складовою сучасних комунікативних технологій, яка вирішує зрештою успіх кожної корпорації в її комунікативній сфері, є риторика лідерства.
Завдання 2.Доведіть істинність наведених думок, проілюструвавши їх прикладами з різних галузей професійної діяльності.
· Обмін словами – це ще не розмова (Р. Доценко);
· Мова довга не є добром (Данило Заточник);
· Мова – жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування (Панас Мирний);
· Слово формує світ. Спотворене слово спотворює його (Павло Мовчан);
· Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати (Максим Рильський).
Завдання 3.Великий філософ Платон (V-IVст. до н.е.) виділяв два види здібностей, властивих ораторові:
1) здатність звести все до єдиної ідеї;
2) здатність проаналізувати, розкласти явище на його складові частини, мов живу істоту, що має голову, ноги та ін.
Прокоментуйте це.
Завдання 4.Дайте відповіді на питання та проілюструйте їх прикладами з літератури.
1) Що означають терміни “риторика”, та “елоквенція”?
2) З якими науками пов’язана риторика і в чому простежується цей зв’язок?
3) Що вирішує успіх промови – талант чи праця?
Завдання 5. Доберіть максимальну кількість українських прислів’їв про слово, мовлення, спілкування та прокоментуйте їх.
Завдання 6.Переконайте опонента, що: “Поетами народжуються, а ораторами стають” (Цицерон).
Завдання 7.Сократ (469 – 399 рр. до н.е.) – великий філософ-діалектик, майстер діалогу як творчого пошуку істини. Саме Сократ розвинув вчення про діалог як риторичний дискурс, зосередивши увагу на аргументації і контраргументації. Діалектичний діалог, при цьому мав головною метою відійти від крайнощів, щоб знайти істину, тяжів до знайдення золотої середини, щоб “пізнати доброчинність”. Структура сократівського діалогу така: теза, захист своєї тези, напад на тезу опонента, обмін питаннями та відповідями. Цю структуру можна вважати типологічною матрицею людської комунікації. Користуючись цією структурою, складіть діалог на тему: “Недостатньо знати, що слід сказати, але необхідно сказати це так, як треба” (Аристотель).
Завдання 8.Основоположником латинського красномовства був відомий римський оратор і автор багатьох праць з юриспруденції Марк Порцій Катон Старший (234 – 149 рр. до н.е.); основними рисами його промов були максимальна стриманість, точність, лаконізм, стилістична вишуканість. Порівняйте їх з найхарактернішими особливостями промов видатного оратора стародавньої Греції афінянина Демосфена (384 – 322 рр. до н.е.).
Завдання 9.Пафосом художнього мовлення, емоційною риторикою відзначається видатна пам’ятка давньоруської літератури “Слово про похід Ігорів”. Обґрунтуйте, чому “золоте слово Святослава” є визнаним взірцем високої риторичної культури того часу.
Завдання 10.Видатний український вчений, письменник, оратор, політичний та громадський діяч, професор риторики Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович (1681–1736) тлумачив риторику як унікальну сакральну науку про слово, вважав її “царицею душ”, “княгинею мистецтв”. Найважливішим завданням риторики Феофан Прокопович вважав навчити, як за допомогою засвоєного мистецтва слова відповідати на важливі питання життя та переконувати слухачів у правильності цих відповідей. Прокоментуйте твердження Ф.Прокоповича, що “метою оратора є переконувати словом”. Доведіть його слушність чи хибність.
Завдання 11.Переконайте своїх слухачів у справедливості думки Тараса Шевченка “Молітеся одному – правді, а більш нікому”.
Завдання 12.Складіть план уявної бесіди про ознаки культурної людини з автором радіопрограми “Мова рідна, слово рідне”. Спрогнозуйте можливі запитання ведучого радіопрограми і запропонуйте аргументовані відповіді.
Завдання 13. Підготуйте доповідь на одну із запропонованих тем:
· Характерні особливості усного мовлення порівняно з писемним.
· Моє мовне середовище.
· Особливості мовлення засобів масової інформації.
Завдання 14.Пригадайте виступ на телебаченні чи радіо (лекцію, урок), в якому ви спостерігали порушення літературної норми. Проаналізуйте це порушення. Як цей виступ сприймала аудиторія?
Завдання 15.Наведіть основні випадки використання особових займенників «Ви» і «Ти» в діловому спілкуванні. Прокоментуйте найтиповіші помилки у використанні цих займенників.
Завдання 16.Обґрунтуйте, чи має значення (якщо має, то яке) для оратора знання орфографічних та пунктуаційних норм української мови.
Завдання 17.Назвіть і охарактеризуйте показники культури мовлення оратора в контексті трьох обов’язкових практичних навичок фахівця: уміння слухати, уміння говорити, уміння переконувати.
Завдання 18.Обґрунтуйте справедливість тверджень:
· Могутнім і чарівним слово стає лише тоді, коли вимовлене вміло, щиро і вчасно.
· Мовленнєві помилки оратора справляють на слухачів негативне враження і суттєво знижують його рейтинг як фахівця.
· Для людини з вищою освітою звичка говорити погано і невміння говорити добре й переконливо є непристойною.
· Найкращим оратором є той, хто своїм словом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне враження (Цицерон).
· Учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно – прислухаючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи і вивчаючи (Д.Лихачов).
Завдання 19.Проілюструйте переконливими прикладами відомий афоризм: “Ми слухаємо не промову, ми слухаємо людину, яка говорить з нами”.
Завдання 20.Переконайте своїх однокурсників, що краса мовлення оратора під час публічної ділової промови виявляється у таких її якостях: досконалість, бездоганність, лексичне багатство, синтаксичне розмаїття, ритмічність, мелодійність, відповідність до змісту й ситуації мовлення.
Завдання 21.У поданих фразах переставте (наскільки це можливо) слова, щоб змінювався лише логічний наголос, а не зміст речення:
Ніколи не зловживайте довір’ям зичливої для вас людини.
Про цю надзвичайно важливу для нас справу докладно ми дізналися щойно сьогодні.
Дотримання важливих правил спілкування справляє позитивне враження на людину.
Завдання 22.З’ясуйте роль інтонації для розуміння змісту речень (розділові знаки пропущено): Мати вкрила його плащем батька. Брат мій учитель. Відпочивати забагато працювати. Мовчати не можна говорити.
Завдання 23.Які невербальні засоби у співбесідників можуть означати неспокій, неуважність, зневагу, роздратування, зацікавленість, доброзичливість?
Завдання 24.Прокоментуйте заповіді оратора:
· говоріть не їм, а з ними, або геть монолог;
· можливість говорити з людьми – це радість;
· якщо хочете стати хорошим оратором, станьте спочатку вихованою людиною;
· ніколи і нікому не зашкодьте своїм словом.
Завдання 25.Проаналізуйте власну поведінку і поведінку своїх однокурсників під час дискусії та сформулюйте актуальні для них рекомендації.
Завдання 26.Складіть текст своєї промови “Як переконати?” за планом. Проілюструйте прикладами кожен пункт плану:
1) справити приємне враження на слухачів своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, манерами, встановити з ними контакт;
2) знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і точно сформулювати;
3) спрогнозувати можливі контраргументи;
4) обрати форму дискусії, а не лекції;
5) уточнити зміст невідомих слів, термінів;
6) якнайшвидше визначити головні проблеми і зосередити зусилля на їхньому розв’язанні;
7) вилучити питання, що не мають істотного значення для доведення цієї тези;
8) нікому не зашкодити своїм словом.