У сучасному виробництві використовуються різні системи оперативного планування що залежать від типу виробництва на підприємстві, складу і характеру продукції тощо, а також від зовнішніх ринкових умов.
Системи оперативно-календарного планування – це сукупність різних методик та технологій планової роботи, що характеризується:
· ступенем централізації;
· об’єктом регулювання, складом календарно-планових показників;
· порядком обліку та руху продукції;
· оформленням облікової документації.
Найбільшого розповсюдження в сучасних умовах набули:
1. Подетальна система планування призначена для умов високоорганізованого та стабільного виробництва. В її основі лежить точне планування такту, ритму роботи поточних ліній і виробничих ділянок, правильне визначення нормальних технологічних, транспортних, страхових, між операційних і циклових запасів та постійна їх підтримка на суворому розрахунковому рівні. Цю систему доцільно застосовувати при обмеженій та стійкій номенклатурі продукції, яка випускається в умовах багатосерійного і масового виробництва.
2. Позамовна система оперативного планування застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництві з різноманітною номенклатурою і невеликим обсягом робіт. Об’єктом планування є окреме замовлення, що містить декілька однотипних робіт.
3. Покомплектна система оперативного планування застосовується в серійному і масовому виробництві. Основною планово-обліковою одиницею являються різні деталі, що входять до збірного вузла або загального комплекту. Календарні завдання підрозділам розробляються за укрупненими групами, комплектними деталями, що сприяє скороченню трудомісткості планово-розрахункових робіт і організаційно-управлінської діяльності персоналу, при цьому значно підвищується гнучкість планування, контролю і регулювання ходу виробництва.
Окрім цих систем на вітчизняних підприємствах застосовують їх підсистеми:
4 Планування за тактом випуску виробів, яке передбачає вирівнювання продуктивності всіх виробничих ланок до єдиного такту випуску виробів.
5. Планування по запасах полягає в тому, що передбачається створення певних запасів напівфабрикатів, вузлів, деталей на кожній стадії виробничого процесу і чітке дотримання встановленого рівня запасів по кожному найменуванню деталей, заготовок, вузлів. За призначенням запаси бувають технологічні, транспортні, страхові, між операційні або між циклові. Розмір запасу може бути у деталях або днях.
6 Планування на склад або ринок - при цій системі визначається необхідна кількість готових виробів, які повинні постійно знаходитись у проміжних або кінцевих стадіях виробництва і продажу продукції. Запаси продукції повинні підтримуватись на такому рівні, який забезпечував би безперервний хід виробництва і збуту продукції, для цього необхідно розраховувати «точку замовлення» запасів, а також їх мінімальну і максимальну величину.