У загальному вигляді виробнича потужність (П) провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції може бути визначена за однією з таких формул:
(7.8)
або:
, (7.9)
де Пі - потужність і-го виробничого підрозділу підприємства;
Пв - продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру і-ї продукції за годину;
Фіеф - ефективний річний фонд часу роботи одиниці устаткування ( год);
Рм - середньорічна кількість устаткування;
Тр - трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою:
, (7.10)
де tшт.кі- норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин);
Кв.н. -коефіцієнт виконання норм часу.
Інакше потужність можна визначити за такою формулою:
(7.11)
При визначенні виробничої потужності особлива увага повинна бути зосереджена на методиці розрахунку, що залежить від характеру підприємств, цехів і рівня їхньої спеціалізації, якими визначається організаційний тип виробництва:
1. На неперервно-потокових лініях, а також на конвеєрі потужність визначається за формулою:
, (7.12)
де r - такт робочої лінії чи конвеєра.
2. В умовах потоково-масового виробництва при вузькій спеціалізації робочих місць визначається потужність групи робочих місць, які виконують дану операцію при обробці конкретної деталі, розраховується потужність за такою формулою:
(7.13)
3. В умовах серійного виробництва розрахунок виробничої потужності ускладнюється тому, що за кожним робочим місцем закріплюється велика кількість деталеоперацій. Як вимірник виробничої потужності використовується типовий виріб-представник:
, (7.14)
де Тр пр. -технічно розрахована норма часу на обробку комплекту деталей виробу – представника на даній групі устаткування.
4. В умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою випуску виробів, а також у одиничному та дрібносерійному виробництвах розрахунок виробничої потужності ведеться у такій послідовності:
1. Визначається трудомісткість обробки виробів і усієї виробничої програми по групах устаткування:
, (7.15)
де Тn - трудомісткість виробничої програми (години);
N - кількість виробів.
2) Розраховується ефективний фонд часу роботи за групами устаткування, що взаємозамінюється, тобто визначається пропускна спроможність устаткування:
, (7.16)
де Пспр - пропускна спроможність устаткування, станко-годин.
3) ефективний фонд часу по кожній групі устаткування ділять на трудомісткість програми по даному виду робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці (Кпотуж):
(7.17)
4) По провідній групі устаткування встановлюють коефіцієнт виробничої потужності цеху (дільниці) і проектують заходи з розширення вузьких місць.
5) Визначають потужність цеху, підприємства у натуральному вимірнику шляхом множення кількості виробів за програмою на прийнятий коефіцієнт виробничої потужності:
(7.18)
Коефіцієнт завантаження устаткування (Кз.у.) визначається так:
(7.19)
Тобто
(7.20)
При Кз.у. = 1, устаткування використовується повністю; при Кз.у. > 1 - устаткування перевантажене; при Кз.у. < 1 - воно недовантажене.
Крім розрахунків по провідних цехах і дільницях, визначається технологічна спроможність виробничих ланок підприємства. Це необхідно для виявлення невідповідності виробничих потужностей окремих підрозділів прийнятій потужності по даних провідних цехів, дільниць, а також для забезпечення технологічної пропорційності між взаємопов'язаними виробничими ланками. Відповідність потужності різних підрозділів підприємства визначається порівнянням коефіцієнтів сумісності, які розраховуються співвідношенням потужностей провідного підрозділу та інших виробничих ланок.