Система показників використання виробничої потужності

 

При обґрунтуванні виробничої програми виробничою потужністю важливо мати інформацію про рівень її використання на підприємстві. Тому при розрахунках і складанні балансу значне місце відводиться показникам, за допомогою яких можна визначити стан використання діючих потужностей і на підставі цього розробити заходи для поліпшення використання виробничих потужностей і збільшення виробництва продукції.

Найбільш об'єктивну аналітичну інформацію про рівень використання виробничих потужностей дає система показників, яку можна поділити на три групи.

1. Показники, які характеризують рівень освоєння проектної та використання середньорічної виробничої потужності підприємства. До показників цією групи відносяться:

· Коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності (К_в), який характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, обчислюють так:

 

, (7.21)

 

де ТП - фактичний або плановий випуск товарної продукції;

П_сер - середньорічна виробнича потужність у таких самих вимірниках, що й випуск продукції.

· Коефіцієнт освоєння виробничої потужності (К_п), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом за формулою:

 

, (7.22)

 

де В_п - випуск продукції, передбаченої проектом у відповідних вимірниках;

П_п - проектна потужність у тих самих примірниках.

2. До другої групи відносяться показники, які характеризують рівень використання устаткування у часі та у потужності. До них відносяться:

· Коефіцієнт екстенсивного навантаження (К_е) визначають за формулою:

 

, (7.23)

 

де Ф_ф - час фактичної роботи устаткування ( у зміну, добу, місяць, рік);

Ф_п - плановий (максимально можливий) фонд часу роботи устаткування за той самий період.

· До екстенсивних показників використання устаткування належить також Коефіцієнт змінності його роботи (К_зм):

 

, (7.24)

де К_м.зм - загальна кількість відпрацьованих машино-змін за добу;

Р_м – кількість встановленого устаткування (діючого та недіючого).

· Коефіцієнт інтенсивного завантаження (К_і) визначають за формулою:

 

, (7.25)

 

де В_ф - фактичний обсяг випуску продукції за одиницю часу;

В_н - технічна (паспортна) норма продуктивності устаткування за одиницю часу.

· Інтегральний коефіцієнт завантаження (К_інт) устаткування дає сумарну характеристику рівня використання як за продуктивністю, так і за часом:

 

К_інт = К_е* К_і (7.26)

 

3. До третьої групи належать показники використання устаткування і площ у вартісних і натуральних вимірниках:

· Фондовіддача (Ф_в), яка характеризує випуск продукції на 1 грн середньої вартості виробничих фондів (Ф_сер):

(7.27)

 

де ТП_р - річний обсяг товарної продукції підприємства, тис.грн.

 

· Для оцінювання рівня використання виробничих потужностей складальних, ливарних та інших цехів використовують показник, який характеризує випуск продукції з 1 м² площі (В_s):

, (7.28)

 

де S_з – загальна площа цеху, м².

Аналіз наведених показників дає змогу отримати інформацію про рівень використання й наявність резервів виробничих потужностей підприємства, його підрозділів і розробити заходи щодо поліпшення їх використання.