Основною функцією підприємств та фірм є виробництво потрібних споживачам певних товарів і послуг. Ця виробнича функція відбиває сформовану на підприємстві залежність між випуском продукції та використанні при цьому економічними ресурсами, тобто залежність між результатами та витратами. Саме ці витрати на виробництво і реалізацію продукції і виступають у ролі такої економічної категорії, як собівартість.
Основним завданням планування собівартості є економічне обґрунтування величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва кожного виду та всієї промислової продукції підприємства, яка відповідає вимогам щодо якості.
Витрати, які виникають на підприємстві, можуть мати різне спрямування: вони можуть бути інвестиційними (разовими) та поточними (операційними).
Разові витрати здійснюються в формі інвестицій та різних інноваційних заходів, які пов’язанні з розширенням виробництва, заміною основних фондів, що вибувають, модернізацією та капітальними ремонтами основних фондів, поповненням оборотних коштів тощо.
Предметом розгляду в даній темі є поточні витрати, які пов’язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції - виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг.
Склад поточних витрат неоднорідний. Частина з них повторюється з кожним циклом виготовлення продукції (витрати на матеріали, заробітну плату робітників основного виробництва тощо), і їх називають циклічними. Інші існують постійно і незалежно від виробництва (утримання приміщення, споруд, устаткування, управлінського персоналу тощо), їх називають безперервними.
Будь-яка виробнича діяльність має в умовах ринку позитивне економічне значення тільки тоді, коли вартість вироблених матеріальних благ буде вищою за вартість ресурсів, витрачених на їх виробництво та реалізацію. Основна мета будь якого виробництва (підприємства) полягає у максимізації цієї різниці. Для цього потрібно оптимізувати плановий вибір структури та обсягу виробничих витрат певної номенклатури продукції, а це залежить:
· від ринкового попиту на товари і послуги;
· від діючих цін та тарифів на ресурси;
· від технологій, які застосовуються у виробництві конкретного підприємства, його організаційних форм виробництва тощо.
Тому проблема співвідношення величини витрат та обсягу випуску продукції є дуже важливою як для економічної теорії, так і для практики внутрішньо фірмового планування.
При плануванні витрат практичне значення має правильна та чітка їх класифікація.
Витрати мають різну цільову спрямованість, але найбільш загальним і принциповим є їх поділ в залежності від видів діяльності:
· операційна діяльність - витрати по операціям пов’язаним з виробництвом або реалізацією продукції (робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства;
· фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного і запозиченого капіталу підприємства;
· інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів;
· надзвичайна діяльність - події або операції, які не очікуються, що вони повторюватимуться періодично або в кожному наступному звітному періоді.
Крім цього поділу витрати класифікуються за ознаками наведеними в таблиці 10.1.
Таблиця 10.1