| Класифікаційна ознака | Метод планування | Суть методу та його застосування |
| Вихідна позиція для розробки плану | Ресурсний (за можливостями) | Йде від витрат до випуску, спочатку визначають, якими ресурсами і за якими цінами може розпоряджатися підприємство (ресурсна стратегія), а потім підприємство визначає свою продуктово-ринкову стратегію. |
| Цільовий (за потребами) | Починається з розробки плану, орієнтованого на потреби ринку, попит на продукцію (продуктова-ринкова стратегія), а потім визначають ресурси. | |
| Принципи визначення планових показників | Екстраполяційний | Визначення планових показників на основі їх динаміки в минулому, припускаючи, що темпи і пропорції на момент розробки плану, будуть збережені в майбутньому. Ефективний при стабільній економіці, монопольному становищі, за відсутності загрози з боку конкурентів. На практиці його ще називають «плануванням від досягнутого рівня». |
| Інтерполяційний | Підприємство встановлює мету для досягнення в майбутньому і виходячи з неї визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники. Цей метод протилежний методу екстраполяції. | |
| Спосіб розрахунку планових показників | Експерементально-статистичний (середніх показників) | Передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки і середніх величин при встановлені планових показників. Недолік - не враховує зміни ринкової кон’юнктури на момент планування. |
| Пофакторний | Планові показники визначають на основі впливу найважливіших чинників (факторів). На вітчизняних підприємствах такими чинниками являються зростання продуктивності праці, та зниження витрат на виробництво продукції. | |
| Нормативний | Планові показники розраховуються на основі прогресивних норм використання праці, фінансових та матеріальних ресурсів із врахуванням їх змін у плановому періоді. | |
| Узгодженість ресурсів та потреб | Балансовий | Застосовується для забезпечення погодження потреб і ресурсів (основних засобів, матеріальних, енергетичних, трудових, фінансових). Баланси складаються з двох частин: перша частина відображає усі напрямки витрат ресурсів відповідно до потреб, а інша - джерела надходження цих ресурсів. |
| Матричний | Являє собою побудову взаємозв’язків між виробничими підрозділами і окремими показниками. | |
| Варіантність розроблюваних планів | Одноваріантний | Ґрунтується на досвіді керівника, на практиці його називають інтуїтивним методом. Використовують у випадках, коли неможливо врахувати вплив факторів через складність об’єкта планування, відсутність потрібної інформації. |
| Поліваріантний (розрахунково-конструктивний) | Планування відбувається з застосуванням найпростіших обчислюваних засобів. | |
| Економіко-математичної оптимізації | Розробляється декілька варіантів плану, в яких найважливіші планові показники оптимізуються. Метод дає можливість знайти найбільш ефективні рішення, і з багатьох варіантів вибрати найоптимальніший. | |
| Форма подання планових показників | Табличний | Форма подання відображає культуру і наочність того чи іншого методу планування. |
| Лінійно-графічний | ||
| Логіко-структурний (сітковий) |