а) а); б); в); г);
б)А); Б); В); Г);
в) 1); 2); 3); 4);
г) Розділ ІІ.
8. У наукових працях використовують такі види посилань:
а) надрядкові;
б) підрядкові;
в) цифрові;
г) внутрішньотекстові та підрядкові.
9. Прізвище та ініціали автора (авторів), назва, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок – це елементи бібліографічного опису …
а) статті;
б)книги;
в) збірника;
г) журналу.
10. У системі буквеної рубрикації не використовують такі літери:
а) Ж, К, Р, Щ, С;
б) В, Г, Д, Ф, Х, Щ;
в) А, У, И, Е, Ю, Я;
г) Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.
F На замітку майбутньому фахівцю
Основні причини помилок у логіці викладу тексту:
1. Поєднання логічно несумісних слів (за винятком оксиморона): жахливо ввічливий, страшенно вдячний.
2. Уведення у фразу зайвих слів (плеоназмів), що структурно обтяжують фразу: місяць грудень, моя власна думка.
3. Підміна особової форми дієслова активного стану стилістично неправомірною: вибачте мені – вибачаюсь; не треба нервувати – знервуватись.
4. Неправильна побудова однорідних членів речення, коли до них входять родові і видові поняття: економісти і фінансисти; подати всю документацію щодо особового складу і автобіографію.
5. Архаїчне утворення аналітичних форм: самий найефективніший, трохи допрацьований звіт.
6. Неправильна координація дієслівного присудка зі складеним підметом: дехто з нас не прийшли на засідання.
7. Порушення порядку слів у реченні або порушення розташування його компонентів: Банк надав нашій організації кредит, з яким ми вперше працювали.
8. Недоречне використання дієприслівникових і дієприкметникових зворотів замість підрядних речень: Найважливішим фактором, призвівши до емісії зайвих грошей, є…дефіцит державного бюджету.
9. Порушення смислового зв’язку між окремими висловлюваннями у тексті: На факультеті п’ять гуртків, які працюють при кафедрах, вони функціонують вже десять років.
10. Неправильне використання прийменникових конструкцій.
11. Невміння поділити текст на його логічні елементи (абзаци).
¥СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К.: Артек, 1999.
2. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання. – К., 1989.
3. Головащук С.І. Українське літературне слововживання. – К., 1995.
4. Дидактичні матеріали з мовних та культурологічних дисциплін для студентів /За заг. ред. Г.С. Онуфрієнко. – Запоріжжя, 2000.
5. Иеньш Е.В. Библиографический поиск в научной работе. – М., 1982.
6. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту. – К., 1970.
7. Мильчин А.Е. Методика редактирования текста. – М., 1980.
8. Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. – К. 1997.
9. Науково-дослідна робота студентів: Аспект формування особистості майбутнього вченого, фахівця високої кваліфікації: Зб. Матеріалів Першої міжнародної науково-практичної конференції. – Запоріжжя, 2002.
10. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.
11. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.
12. Українська мова в Інтернеті. – http://www.novamova.com.ua
13. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style