1. Мовлення людини – це …:
а) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній чи писемній);
б) своєрідна візитна картка, свідчення рівня освіченості людини, її культури;
в) сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення;
г) дотримання усталених мовних норм усної літературної мови.
2. Головним завданням культури мови є:
а) пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні мови;
б) вживання діалектів;
в) використання жаргонізмів;
г) вживання суржику.
3. Основною ознакою культури мовлення є:
а) правильність;
б) точність;
в) змістовність;
г) багатство.
4. Культура мовлення – це …:
а) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній чи писемній);
б) правила мовленнєвої поведінки , прийняті національним колективом мовців;
в) сукупність мовних законів, зумовлених змістом і метою висловлювання;
г) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.
5. Доречність мовлення передбачає:
а) добір мовних засобів відповідно до мети й умов спілкування;
б) поповнення свого індивідуального словника, виховання чуття мови;
в) добір слів й побудову речення так, щоб найточніше передати зміст висловлювання;
г) дотримування норм літературної мови.
6. Нормативність – це …:
а) дотримування правил усного та писемного мовлення;
б) бути оригінальним у висловлюванні та вміти впливати на співрозмовника;
в) кожне висловлювання завжди повинно мати основну думку, ідею;
г) виклад думок, що включає зміст, форму й мовне вираження.
7. Однією з комунікативних якостей мовлення й ознаки його культури є:
а) виразність;
б) точність;
в) змістовність;
г) доречність.
8. Фахова підготовка економіста передбачає:
а) досконале знання законів, високий рівень культури мовлення;
б) знання рідної мови;
в) володіння силою слова;
г) користування всіма мовними одиницями залежно від умов спілкування.
9. Мовна освіта передбачає:
а) мовне виховання;
б) формування усвідомленої позитивної мовної поведінки;
в) мовне навчання;
г) мовне виховання і формування усвідомленої позитивної мовної поведінки.
10. Висока культура мови – це …:
а) інтелігентська забаганка;
б) життєва необхідність для народу;
в) виховання навичок літературного спілкування;
г) несприйняття спотвореної мови або суржику.
FНа замітку майбутньому фахівцю