У методиці для визначення рівня готовності до вибору професії учителя застосовується комплекс методів дослідження, що взаємнопов’язані між собою: анкета, твір, спеціальний тест, розв’язання педагогічних задач. Головним методом установлення рівня готовності виступають середні експертні оцінки за детально розробленим емпіричним проявом їх ознак.
Методику можна використати не лише для прогностичних цілей, а й для: 1) цілеспрямованого формування професійних рис майбутнього вчителя під час навчання у школі та ВНЗ; 2) для кількісного вимірювання шляхом багаторазового застосування на різних ступенях навчання підвищення рівня готовності.
Заповнення анкети полягає у тому, щоб учень напроти кожного питання ставив знак “+”, “–” чи “0” (відповідно “так”, “ні”, “не знаю, не пам’ятаю, не можу сказати”).
Після заповнення анкети учні пишуть твір, в якому повинні дати розгорнуту відповідь на запитання. Обсяг твору має бути не менш як чотири сторінки.
Результати анкетування оцінюються у такий спосіб. Відповіді на кожне питання анкети переносяться на шифрувальний листок, при цьому не слід забувати, що при підрахунку відповідей на запитання 4, 5, 7, 8, 12, 19, 44, 47, 52, 56, 60 змінюються на протилежні (тобто знак, що стоїть у дужках, змінюється на протилежний).
За кожний із розділів анкети (на шифрувальному листку розділи “педагогічний інтерес”, “педагогічні здібності”, “педагогічна діяльність”) виставляється оцінка за п’ятибальною шкалою з точністю до десятих. Виводиться оцінка як відношення суми позитивних відповідей з даного розділу до максимально можливої кількості позитивних відповідей.
По розділу максимально можлива кількість позитивних відповідей – 20, яка оцінюється балом 5. Отже, оцінка по кожному балу – чотири позитивні відповіді. Наприклад, 12 позитивних відповідей по розділу дорівнюють – 12:4=3 бали.
У разі негативної оцінки по розділу слід вважати, що учень не володіє характеристиками з даного параметра.
Для оцінки твору використовується та сама п’ятибальна система. Оцінка виводиться за трьома основними параметрами: І – чіткість, обгрунтованість мотивів вибору професії; ІІ – адекватність уявлення про роботу вчителя; ІІІ – оцінка своїх можливостей у зв’язку з вибором професії вчителя.
Параметр І - мотиви вибору професії учителя:
“1” – мотиви не обгрунтовані (обгрунтування мотивів вибору професії стосується не інтересу до змісту праці вчителя, а різних обставин: не вдалося поступити у другий навчальний заклад; у педвуз менший конкурс; у вчителя велика відпустка, канікули; у педвуз збирається вступати за прикладом товариша; не думав про це ніколи раніше);
“2” – мотиви скоріше необгрунтовані, ніж обгрунтовані (абітурієнт не може пояснити, чому вибрав цей вищий навчальний заклад; якщо дає пояснення, то дуже загальне: “професія вчителя почесна, потрібна”; вибір педагогічного закладу пояснюється бажанням одержати вищу освіту);
“3” – обгрунтування мотивів не визначено (вплив батьків, любов до дітей, взагалі вказується зовнішня сторона професії вчителя, наприклад романтичність; вплив художньої літератури, кінофільмів тощо);
“4” – мотиви скоріше обгрунтовані, ніж не обгрунтовані (любить дітей, любить з ними працювати, спілкуватись, допомагати відстаючим, вміє пояснити, професія подобається, спостерігає за роботою вчителя, читав літературу про вчителя, учителі радили вибрати дану професію, але не мав досвіду педагогічної діяльності);
“5” – мотиви цілком обгрунтовані (професією цікавиться давно, мав досвід педагогічної діяльності, любить нею займатись, знає все про умови роботи вчителя, читав художню літературу про школу і вчителів).
Параметр ІІ - адекватність уявлення про роботу вчителя: оцінюється на основі порівняння з об’єктивними даними праці вчителів (робочі функції, обсяг роботи, тривалість і розпорядок дня, права і обов’язки, заробітна плата, вимоги до рис особистості вчителя і його здоров’я, складності і неприваблюючі моменти в роботі вчителя):
“1” – уявлення явно неправильне, неповне, неточне;
“2” – уявлення скоріше неправильне, ніж правильне;
“3” – уявлення загальне, невизначене;
“4” – уявлення скоріше правильне, ніж неправильне;
“5” – уявлення правильне, точне, повне.
Параметр ІІІ - оцінка своїх можливостей у зв’язку з вибором професії учителя:
“1” – оцінка своїх можливостей неправильна або відсутня взагалі (не мав досвіду педагогічної діяльності; не задумувався про вимоги, що ставить професія вичтеля до людини; вважає, що вчителем може стати кожен);
“2” – оцінка скоріше неправильна, ніж правильна (мав досвід педагогічної діяльності, але не задумувався про вимоги, що ставить професія вчителя до людини, не намагався оцінити свої можливості для оволодіння цією професією);
“3” – оцінка невизначена (розуміючи складність професії вчителя, намагався уникати педагогічної діяльності, оскільки недооцінював свої можливості);
“4” – оцінка скоріше правильна, ніж неправильна (багато займався різними видами педагогічної діяльності, переоцінював свої можливості);
“5” – оцінка правильна (займався педагогічною діяльністю, але ставився до неї вибірково, тверезо оцінюючи свої можливості).
За сукупністю трьох параметрів твору виводиться середній бал.