Головним показником зрілості кожного спеціаліста, в тому числі і вчителя, є його уміння працювати з літературними джерелами, орієнтуватися в інформаційному потоці. Без самостійного творчого проникнення в сутність того, що вивчається, неможливо досягти високого рівня фахової підготовки.
Для роботи з науковою та навчальною літературою слід користуватися наступною пам’яткою, яка може бути використана студентами, починаючи з першого практичного заняття з педагогіки (І курс, ІІ семестр) і є основою для виховання культури читання майбутніх учителів. Додаткові пояснення до інформації пам’ятки студенти мають можливість отримати на консультаціях, що проводяться викладачами раз на тиждень.
Пам’ятка роботи з книгою
1. Попереднє ознайомлення з покажчиком, із змістом книги, окремої глави чи розділу.
2. Свідоме визначення мети читання.
3. Поглиблене читання того самого фрагменту тексту. У процесі поглибленого читання майбутній учитель засвоює головні положення, аналізує факти, аргументи, висновки автора.
4. Складання плану чи блок-схеми прочитаного.
5. Складання тез чи конспекту прочитаного.
Залежно від мети читання студент може обмежитися одним-двома етапами.
Розглядаючи особливості роботи з книгою, слід звернути увагу на такий вид цієї діяльності, як робота з підручником. Працюючи з підручником доцільно дотримуватися наступної послідовності:
І етап - попереднє ознайомлення з підручником: уважно прочитати зміст, план навчального курсу, який буде вивчатися; продивитися ілюстрації, завдання; ознайомитися з додатками до підручника;
ІІ етап - усвідомлення структури навчального матеріалу окремого розділу з метою отримання загального уявлення про його зміст; знайомство з характером питань (завдань), розміщених у кінці кожного розділу з тим, щоб сприймання матеріалу, що вивчається, у майбутньому було розглянуте з усіх боків;
ІІІ етап - виділення в тексті головної думки, окремих слів та речень, змісту незнайомих слів з метою досягнення повного (переважного) розуміння того, що вивчається;
IV етап – запам’ятовування викладеного в навчальному матеріалі на основі переказу головних положень у вигляді плану, тез, конспектів, блок-схем тощо;
V етап - виконання завдань для самоконтролю з метою закріплення та поглиблення знань.
Оскільки для більшості людей властивим є змінний тип пам’яті, можна читати книгу про себе. Таке читання відбувається на 25% швидше, порівняно з читанням вголос; крім того, читач менше втомлюється.
Аналіз тексту має починатися із свідомого визначення мети. Конкретна мета - це той кут зору, під яким читач має сприймати інформацію. Усвідомлення мети сприяє кращому осмисленню прочитаного, дозволяє виділити у тексті головне і відкинути несуттєве, зробити необхідні висновки та узагальнення.
При цьому студенту-початківцю рекомендується чітко засвоїти, що наукова та навчальна література вміщує два типи матеріалів: теоретичні та інформаційні, і роботу з літературними джерелами необхідно починати з визначення типу шуканого тексту.
У процесі читання, як вже зазначалося, дуже важливо не залишати нічого незрозумілого. Цьому допоможе використання різного типу довідкової літератури (енциклопедій, словників, довідників тощо). Під час роботи з книгою важливо також детально розібратися в усіх схемах і таблицях, що зустрічаються в тексті.