Володіння методами даної групи (суцільне, змішане, партитурне, наскрізне, зіркоподібне читання) сприяє розумінню тексту, що читається, попередженню плутанини в тлумаченні певних термінів, категорій, завдяки їх ідентифікації, а також формування мотивації стосовно процесу читання, зацікавленості текстом, що читається.
Поступове сходження від простих до складних методів читання стає підґрунтям скорочитання. Причому скорочитання в даному випадку будемо розглядати як читання з раціональною швидкістю, яке підвищує мотивацію читання, сприяє більш широкому та глибокому розумінню тексту, розвиває здатність до читання текстів різного типу, з різними цілями.
Головними шляхами розвитку скорочитання є читання художньої та науково-популярної літератури, яка за змістом цікавить читача, та виконання систематичних та різноманітних вправ стосовно читання та інтерпретація текстів.
1.2. Методи формування бібліотечно-бібліографічної культури
Програма виховання бібліотечно-бібліографічної культури охоплювала розгляд таких блоків питань:
ü питання, присвячені ролі книги в житті людини і суспільства; історії книги; структури книги; мистецтва книги;
ü питання про систему і форми обслуговування студентів-читачів у бібліотеці і поза нею, про основи бібліографії, бібліотечні каталоги та картотеки, бібліографічний опис документів;
ü спеціальні бібліографічно-бібліотечні знання студентів про свою вузівську бібліотеку та систему бібліотек України; джерела інформації; довідково-бібліографічний апарат бібліотеки; елементи книги, що сприяють найбільш точному і швидкому її вибору; правила складання списків літератури; оформлення доповідей, рефератів, повідомлень тощо;
ü рекомендації щодо ведення власної картотеки.
Інструкція до складання бібліографії:
Бібліографія - це: а) перелік книжок, статей, стосовно певної проблеми чи питання; б) науковий, систематизований за певною ознакою перелік і описання книг та інших видань.
Педагогічна функція складання бібліографії полягає в: а) оволодінні бібліографічною культурою, яка включає в себе вміння користуватися алфавітним та систематичним каталогами, різноманітними картотеками в бібліотеках, а також довідниками, посібниками; б) самостійному пошуку літератури, що сприяє використанню більш широкого за тематикою кола видань.
До критеріїв оцінювання якості складання бібліографії належить, перш за все, правильність опису книги, який передбачає вказування автора, назви, року і місця видання, сторінок, на яких викладене питання, що вивчається; нотатки щодо сутності даного питання.