ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Технологічна собівартість:

У^пост C_т2 У_змт2 У^пост , за варіанта 1:C_т1 У_змт1  , за варіанта 2:

Q Q

де С_т1, С_т2 – технологічна собівартість за варіантами; У_змт1, У_змт2 – умовно-змінні витрати на одну деталь за варіантами відповідно; У_пост – умовно-постійні витрати; Q – річна програма випуску.

Графічно варіанти 1 і 2 можна зобразити прямими лініями (рис. 3.6).

Точка перетину цих ліній (А) визначає критичну кількість деталей Q_кр, за якої обидва варіанти будуть рівноцінними, тобто:

Упост Упост Упост2 Упост1 .

Cт1 Узмт1  Cт2 Узмт2  , звідси Q

Q Q Узмт1 Узмт2

У разі випуску виробів, кількість яких менша від критичної більш економічним буде варіант

Рис. 3.6. Графік порівняльної оцінки двох варіантів технологічного процесу [4]