З дисципліни ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 НОВИЙ ПРОДУКТ, ПРОДУКТОВА ПОЛІТИКА, ТИПОВИЙ ПРОЦЕС

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Факультет менеджменту та маркетингу кафедра менеджменту

 

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

 

 

з дисципліни

 

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РОЗРОБКИ І ОСВОЄННЯ

ВИРОБНИЦТВА НОВИХ ПРОДУКТІВ

Для спеціальності «________________________________________________»

Студента гр. УІ-_______

 

 

(ПІБ)

 

ЗМІСТ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 НОВИЙ ПРОДУКТ, ПРОДУКТОВА ПОЛІТИКА, ТИПОВИЙ ПРОЦЕС

РОЗРОБКИ ТА СТВОРЕННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ, ЙОГО МОДИФІКАЦІЯ. ПЛАНУВАННЯ

СТВОРЕННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ ..................................................................................................................... 4

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2 ПЛАНУВАННЯ СТВОРЕННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ ................................... 8

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ. .... 16

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА РОЗРОБЛЯТИ ТА

ОСВОЮВАТИ НОВІ ПРОДУКТИ ...................................................................................................................... 19

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5 ТЕХНОЛОГІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ТА ДОСЛІДНО-

КОНСТРУКТОРСЬКИХ РОБІТ. ВІДБІР ТА ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ЩОДО

НОВИХ ПРОДУКТІВ ............................................................................................................................................ 24

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6 УПРАВЛІННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИМИ РОБОТАМИ.......................... 46

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7ТДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКІ РОБОТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

КОНТРОЛЬ НА ЕТАПАХ НДДКР ...................................................................................................................... 50

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8 РОЗРАХУНОК БЮДЖЕТУ, СОБІВАРТОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ

ТА ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ РОБІТ ............................................................................................. 55

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9 ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ТА

ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ РОБІТ ................................................................................................... 59

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10 ПІДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА НОВИХ ПРОДУКТІВ.

КОНСТРУКТОРСЬКА ПІДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА ................................................................................ 61

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11 КОНСТРУКТОРСЬКА ПІДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА .......................... 66

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12 КОНСТРУКТОРСЬКА ПІДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА .......................... 70

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 13 КОНСТРУКТОРСЬКА ПІДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА .......................... 94

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 14 ОРГАНІЗАЦІЙНА ПІДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА. ДОСЛІДНЕ

ВИРОБНИЦТВО. ОСВОЄННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ. МЕТОДИ ПЕРЕХОДУ НА ВИПУСК НОВИХ

ПРОДУКТІВ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЇХ ВИБОРУ. .......................................................................................... 98

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 15 СКОРОЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА ТА ОСВОЄННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

НОВИХ ПРОДУКТІВ .......................................................................................................................................... 121

 

Практичне заняття № 1

Новий продукт, продуктова політика, типовий процес розробки та створення нових продуктів, його модифікація. Планування створення нових продуктів

 

АНАЛІТИЧНІ ЗАПИТАННЯ

2. Обгрунтуйте за якої стадії розвитку продуктового класу Передбачається, що темп продуктових інновацій вищий від темпу процесних. 3. Обгрунтуйте за якої стадії розвитку продуктового класу темп продуктових… 4. Порівняйте консервативний та радикальний підхід до онавлення продукції.

ЗАВДАННЯ 1.

Визначте якого модифікованого процесу належать такі інноваційні продукти:

Ракетний двигун

Роберт Хатчінгс Годдард (1882–1945) — фізик Університету Кларка. Натхненний здобутком Герберта Уеллса «Війна світів», він присвятив більшу частину свого професійного життя розробленню математичних теорій ракетного палива й теоретичному обґрунтуванню того, що ракетний двигун може розвивати тягу, якої буде досить для виконання польоту в космос. Свої теорії Годдард застосував для запуску першої ракети 1926 року на полі біля міста Оберн (Массачусетс). Ракета, що зовні являла собою триметровий снаряд з рідиннопаливним двигуном у носовій частині, піднялася тільки на висоту 12 м. Цей нетривалий політ став першим гігантським кроком у ракетобудуванні.

Пеніцилін

Після служби в польових госпіталях у роки Першої світової війни Олександр Флемінг(1881–1955) завзято, але безуспішно намагався знайти засіб для боротьби з інфекціями, які завдали більше втрат, ніж зброя. Один раз, прибираючи свою захаращену лабораторію й розбираючи старий медичний посуд, він виявив, що пліснявий грибок знищив бактерії стафілокока. У 1945 році він став Нобелівським лауреатом за відкриття пеніциліну.

Гіпсокартон

Одна із самих розумних ідей у будівництві після цегли, яку обнародували 1933 року — штукатурна заготівля. Це дозволило знизити величезні витрати на виробництво внутрішніх опоряджувальних робіт. Заготівля, що являє собою суміш переробленого паперу й дешевого мінералу — гіпсу, має низьку собівартість. Як говорять фахівці, це бруд між двома шарами сміття, за яий платять гроші. Продукт, винахід якого належить компанії U.S.Gypsum («Гіпс»), сьогодні виготовляють багато хто, однак назва залишається колишньою – Sheetrock (гажа).

Автоматична коробка передач

Ерл Томпсон, власник старої моделі Fierce-Arrow із шумовою коробкою передач, присвятив 30 років вивченню способів пом’якшення перемикання передач. У результаті його роботи з’явилася Hydra-Matic – перша автоматична коробка передач. Як тільки в 1940 році її застосувала компанія Oldsmobile у своїх автомобілях, вона відразу одержала 25 тис. замовлень. Автоматичну коробку передач застосовували і в американських військах – їх встановлювали в легких танках періоду Другої світової війни.

Вертоліт

Практична реалізація настирливої ідеї вертикального польоту Ігоря Сікорского (1889– 1972) зумовила зміни в способах ведення війни, порятунку й подорожей. І. Сікорский. Там він заснував компанію Sikorsky Aero Engineering Corp. (нині підрозділ United Technologies), де він розробив десантний літак і літак-амфібію – обидва типи літаків поклали початок повітряним перельотам у Південну Америку. У 1931 р. він запатентував проект вертольота: головний роторний двигун зверху й вертикальний роторний двигун у хвості, що забезпечував унікальну маневреність апарата, – велике досягнення проекту. У вересні 1939 року він побудував перший вертоліт VS-300.

Стільниковий телефон

Д. Х. Рінг, співробітник компанії Bell Labs, мріяв про створення системи мобільного зв’язку, що використовує малопотужні передавачі, розташовані в запропонованих зонах обслуговування. Однак рішення Федеральної комісії зв’язку США обмежити частоти радіодіапазону в мобільному зв’язку призупинило розвиток ідеї. Рішення федеральної комісії залишалося без перегляду до 1968 року. 1947 – Посуд із пластмаси Tupperware

Ерл Сілас Таппер Таппер розробив спосіб виробництва твердої знежиреної пластмаси із чорних поліетиленових шлаків через його очищення. Так з’явилися вироби із пластмаси (Tupperware) пластмасовий посуд, миски й чашки з герметичними, водонепроникними кришками.

Електронний кардіостимулятор

Вайлсон Грейтбетч(1919) випадково встановив не той резистор у прилад спостереження за серцебиттям. Він помітив, що імпульсний сигнал пристрою став імітувати биття серця. Після внесення конструктивних змін у прилад він зібрав 50 електронних стимуляторів серця в себе в сараї за будинком. В остаточному підсумку прилад перевірили на собаках і на людях.

1961 – Памперси (одноразові підгузки)

Віктор Міллз(1896–1997) за роки блискучої кар’єри в Procter & Gambleстворив багато смачних виробів, як, наприклад, арахісове масло й картопляні чіпси Pringles. Але його головним досягненням за час роботи в Procter & Gamble стала ідея одноразових підгузків, що всмоктують вологу. Розробити цю ідею він доручив групі фахівців. Практичне втілення ідеї поклало початок цілої галузі з виробництва одноразових підгузків з оборотом 17 млрд дол.

Супутник Telstar 1

Перший комерційний супутник зв’язку був сконструйований Джоном Р. Пірсом(1910–2002) у Bell Labs. Для виведення супутника на орбіту треба було 3,5 млн.дол. Апарат використовувався для передачі телевізійних сигналів з Європи в США по трансатлантичному телефонному зв’язку. 1970 – Компакт-диск

Джеймс Т. Расселл (1931) – учений-фізик лабораторії Battelle Memorial Institute

(Ричланд, Вашингтон) і аматор звукотехніки – усіляко намагався поліпшити звучання своїх старих вінілових пластинок. Він висунув ідею оцифрування музики і її записування на фоточутливий диск за допомогою світлових спалахів. Це дозволило б ЕОМ зчитувати музику без фізичного контакту із джерелом, що відразу вирішувало проблему старіння й зношування. Перші компакт-диски були із пластинки фонографа. Расселл продовжив розроблення CD-ROM технології (пристрої зчитування пам’яті), які сьогодні поширені й дозволяють створювати не тільки музичні, але й DVD- і програмні диски.

Автовідповідач

У 90-х роках XIX століття Вальдемар Паулсензапатентував прототип сучасного автовідповідача — телеграфон, що складається з телефонного апарата, сталевого проводу й електромагніта. Однак комерційна модель приладу, придатна для реалізації на ринку, з’явилася через сім десятиліть. Перший автовідповідач від компанії PhoneMate, модель 400, важив 4 кг і міг зберігати до 20 повідомлень на котушковій стрічці.

Відеоігри

Нолан Бушнелл(1943) придумав ще один спосіб зайняти молодь: створив Pong, грубу електронну гру в теніс, домашня версія якої була випущена пізніше. Гра Atari від Бушнелла стала лідером продажів на ринку відеоігор, але в кінцевому підсумку поступилася грі «Піццерія». Тепер SonyіMicrosoft стали монополістами в індустрії, початок якій поклав Бушнелл, і їх доходи в США перевищують доходи кіноіндустрії.

Рідкокристалічний дисплей

Рідкі кристали, що існують між твердим і рідким станами, були відкриті австрійським ботаніком Фрідріхом Райницером1888 року. Через 80 років дві незалежні одна від одної групи вчених з RCA Labs йKent(Юта) створили перший рідкокристалічний дисплей на основі узагальнення результатів впливу на кристали електричними зарядами. Спочатку рідкокристалічні екрани використовувалися в годинниках. До 1984 року вдалося поліпшити роздільну здатність рідких кристалів, що дозволило передавати зображення, а не тільки текст, і з’явилися ноутбуки, переносні комп’ютери.

РОЗВ’ЯЗОК

Модифікації процесу розроблення нового продукту[40, с. 41–42]

Тип процесу	Назва продукту
Типовий продукт, обумовлений ринком
Продукти, що рухають технологію
Продукт на базі існуючої платформи
Продукт, залежний від технологічного процесу
Продукти, що виготовляються на замовлення
Високоризикований продукт
Швидкостворюваний продукт
Складні системи

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

2. У чому полягає сутність консервативного підходу до вибору нового продукту? 3. Порівняйте консервативний та радикальний підходи до вибору нового… 4. У чому полягає істотна відмінність між стабільною продуктовою політикою, продуктовою політикою модифікації і…

ЗАВДАННЯ 1.

Відбір теми здійснюється у такій послідовності [58]: 1) експерти заповнюють анкетні таблиці (приклад такої таблиці наведено в… 2) бали підсумовують за кожною темою і за кожним критерієм;

ЗАВДАННЯ 2.

Приклад робочого плану графіку наведено в табл.1.9. Таблиця 1.9 Робочий план-графік[21, с. 99-99]. Назва типового… Продовження табл. 1.9 2.7 Розроблення …

ЗАВДАННЯ 3.

Таблиця 9.6 Оцінка відповідності нової продукції інтересам товаровиробника Характеристика товару Оцінка за порядковою і бальною…   Таблиця 9.7 Оцінка відповідності нового типу товару інтересам споживачів Характеристика товару …

Оцінка відповідності нового товару інтересам посередників

Залежно від специфіки суб’єкта (розробника інновацій, виробника, посередника, постачальника, споживача, представників контактних аудиторій тощо)… Переведення оцінок за порядковою шкалою у відносні кількісні виконується

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

14. Охарактеризуйте підготовчий етап процесу розроблення нового продукту.

15. Надайте ґрунтовну характеристику процесу тематичного планування НДДКР.

16. Охарактеризуйте об’ємне планування НДДКР.

17. Охарактеризуйте складові розділи техніко-економічного обґрунтування проекту розроблення і освоєння виробництва нового продукту.

18. Визначте зміст і завдання календарного планування НДДКР.

19. Розкрийте сутність поняття «продуктово-тематичне планування». Яка мета його використання підприємствами?

 

Практичне заняття № 3

Організація робіт під час створення нових продуктів.

АНАЛІТИЧНІ ЗАПИТАННЯ 1.Визначте за якої категорії портфелюпроектів дослідних розробок і розвитку… 2.Визначте за якої категорії портфелюпроектів дослідних розробок і розвитку нових продуктів створюють провідний…

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА

Незважаючи на фінансово-організаційні проблеми, на підприємстві було впроваджено виробництво нової продукції — ізольованих труб. Інженерні кадри,… Істотною проблемою для фірми було звільнення державою від податку на додану… Нині фірма «Інстал» під час організаційних змін не виконує жодних робіт з удосконалення виробів та впровадження нової…

Запитання для обговорення

1. Прокоментуйте ситуацію щодо впровадження підприємством нової продукції, а також причини перешкод реалізації цього процесу.

2. Чи буде прибутковою ідея відродження науково-дослідницького відділу?

3. Які б поради та рекомендації ви дали керівникам цього підприємства для провадження ефективної інноваційної діяльності.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

2. Розкрийте сутність методів організації інноваційного процесу. 3. У чому полягає відмінність між традиційною та паралельною організацією… 4. Які головні вимоги ставляться до організаційних структур інноваційних підприємств?

Практичне заняття № 4

Оцінювання можливостей підприємства розробляти та освоювати нові продукти

 

 

АНАЛІТИЧНІ ЗАПИТАННЯ

2.Обгрунтуйте за якої організації інноваційного процесу початок роботи не потребує завершення попереднього етапу. 3.Обгрунтуйте за якої організації інноваційного процесу інноваційний процес… 4.Поясніть за якої форми включення науково-дослідного підрозділу до структури підприємства дослідження здійснюються в…

ЗАДАЧІ

 

Задача 1

Підприємство здійснюватиме розробку та освоєння нового продукту. Визначте показник реалізації даного інноваційного проекту за сукупною групою чинників (інженерно-конструкторського, матеріального, основних фондів, комерційно-збутового, професійно-кадрового складу) якщо:

­ загальна кошторисна вартість інженерно-конструкторських робіт з впровадження інновації в масове виробництво – 8 млн. грн.;

­ вартість виробничого устаткування, необхідного для реалізації інноваційного проекту в цілому – 12 млн. грн.;

­ вартість виробничого устаткування підприємства, яке може бути використане під час реалізації інноваційного проекту –10 млн. грн.

­ частина обсягу робіт за кошторисною вартістю, яка може бути виконана силами підприємства – 6 млн. грн.

­ матеріальні витрати підприємства на виробництво нової або поліпшеної продукції за інноваційним проектом в цілому, 9,5 млн. грн.;

­ площа виробничих приміщень, що підлягають капітальному ремонту –

65 кв. м;

­ вартість будівельних робіт –500 тис грн.

­ збутові витрати на одиницю продукції після реалізації інноваційного проекту – 5 грн.

­ збутові витрати підприємства до реалізації інноваційного проекту 100 тис. грн.

­ обсяг продажів після реалізації інноваційного проекту – 7 млн. грн.;

­ обсяг продажів підприємства до реалізації інноваційного проекту – 3,4 млн. грн.;

­ економічно доцільні (можливі) власні витрати підприємства на впровадження продукції – 5 млн. грн.

­ витрати на оплату праці наявного та залученого персоналу для реалізації інновації 800 тис. грн.;

­ середній розмір оплати праці 3,5 тис. грн.;

­ основний, допоміжний і адміністративно-управлінський персонал підприємства, який може бути переведений на інноваційну ділянку – 18 чол.;

­ необхідний основний, допоміжний і адміністративно-управлінський персонал для реалізації інноваційного проекту в цілому – 22 чол.;

­ ставка єдиного соціального податку – 32 %; ­ впровадження проекту планується здійснити за період у 4 роки.

 

Норма прибутку, вкладений в капітал = 12,5%

Власні кошти підприємства на впровадження нового продукту складають 1850 грн.

РОЗВ’ЯЗОК:

1. Інженерно-конструкторські витрати (∆З_дкр)

ΔЗокр = Здкр.в – Здкр. сил,

де ΔЗ_дкр – розмір додаткових інженерно-конструкторських витрат підприємства, грн.;

З_дкр.в – загальна кошторисна вартість інженерно-конструкторських робіт з впровадження інновації в масове виробництво, грн.;

З_{дкр сил. перед} – частина обсягу робіт за кошторисною вартістю, яка може бути виконана силами підприємства, грн.

ΔЗ_окр =

 

2. Матеріальні витрати (∆З_м)

ΔЗм = Зм.п – Зм. впр,

де ΔЗ_м – розмір додаткових матеріальних витрат підприємства у зв’язку з реалізацією

інновації, грн.;

З_м.п – матеріальні витрати підприємства на виробництво нової або поліпшеної продукції за інноваційним проектом в цілому, грн.;

З_{м. впр} – економічно доцільні (можливі) власні витрати підприємства на

впровадження продукції, грн.

ΔЗ_м =

3. Технічні витрати (∆З_оф)

ΔЗоф = Соб.ип – Соб. перед + Зкап,

де ΔЗ_оф – розмір додаткових основних витрат пов'язаних із придбанням необхідного устаткування, грн;

С_оф.п – вартість виробничого устаткування, необхідного для реалізації інноваційного проекту в цілому, грн.;

С_{оф. впр} – вартість виробничого устаткування підприємства, яке може бути використане під час реалізації інноваційного проекту, грн.

 

ΔЗ_оф =

Маркетингові витрати (∆З_зб)

ΔЗзб = [(Ззб.п – Ззб. перед) · (Qп – Qпред )] · (1E (1Е)ТE)Т1 ,



де ΔЗ_зб – розмір додаткових збутових витрат, необхідних для розширення системи збуту та просування під час впровадження нової або вдосконаленої продукції, грн.;

З_зб.п – збутові витрати на одиницю продукції після реалізації інноваційного проекту, грн. З_{зб. перед} – збутові витрати підприємства до реалізації інноваційного проекту, грн.

Q_п – обсяг продажів після реалізації інноваційного проекту, грн.;

V_пред – обсяг продажів підприємства до реалізації інноваційного проекту, грн.;

Е – НОРМА ПРИБУТКУ НА ВКЛАДЕНИЙ КАПІТАЛ;

Т – кількість років.

ΔЗзб =

4. Витрати на підготовку кадрів (∆З_перс)

ΔЗперс = Зперс.н – З перс. зал =

[(Чос.ип – Чос. пер) + (Чдоп.ип – Чдоп. пер) + (Чад.ип – Чад. пер)] ∙ Отр ∙ Недс · (1E (1Е)ТE)Т1 ,

де ΔЗ_перс – розмір додаткових кадрових витрат, пов’язаних з залученням персоналу необхідного для організації виробництва, збуту та просування нової або

удосконаленої продукції, грн.;

З_перс.н, З_{перс.зал} – витрати на оплату праці наявного та залученого персоналу для

реалізації інновації, грн.;

О_тр – середній розмір оплати праці, грн.;

Ч_ос.пер, Ч_{доп.пер}, Ч_ад.пер – основний, допоміжний і адміністративно-управлінський персонал підприємства, який може бути переведений на інноваційну ділянку, чол.; Ч_ос.п, Ч_доп.п, Ч_ад.п – необхідний основний, допоміжний і адміністративно-управлінський персонал для реалізації інноваційного проекту в цілому, чол.;

Н_єдс – ставка єдиного соціального податку, %; Е – НОРМА ПРИБУТКУ НА ВКЛАДЕНИЙ КАПІТАЛ;

Т – кількість років.

ΔЗ_перс =

Показник реалізації інноваційного проекту в цілому за сукупною групою

Т чинників ( З_іп)

t0

t^Т0 _Зіп = Çäêð  Çì  _ÊÇîôïð  Ççá  Çïåðñ < 0,7,

де К_пр – власні кошти підприємства, грн.

Т

 З_іп =

t0

Проект доцільно прийняти

 

ВІДПОВІДЬ:

 

 

Задача 2

Визначити економічні можливості підприємства щодо створення нової продукції, якщо: власні витрати на впровадження продукції – 3300 грн.; вартість виробничого устаткування – 1320 грн. Загалом потрібні матеріальні витрати складають 5280 грн. Необхідно відремонтувати 200м2 для виробництва нових продуктів, вартість 1м2 – 33грн. Вартість виробничого устаткування, яке необхідно докупити – 264грн. Власні кошти підприємства – 9240 грн.

Обсяг продажу в минулому році становив 1980грн. Обсяг продажу нової продукції планується на рівні 627 грн. Норма прибутку – 25%, термін реалізації проекту – 1 рік. Витрати на збут – 924 грн. на одиницю продукції. Витрати нга збут нової продукції – 107 грн. на одиницю. Показник реалізації інноваційного проекту за професійним кадровим складом – 1040.

Розв’язок:

1)Знайдемо показник реалізації інноваційного проекту за матеріальним чинником:

ΔЗм = Зм.п – Зм. впр,

ΔЗ_м =

Розрахуємо показник реалізації інноваційного проекту за чинником основних фондів:

ΔЗоф = Соб.ип – Соб. перед + Зкап,

Зкап = Vпом · Цст.р,

З_кап =,

ΔЗ_оф=.

2)Показник реалізації інноваційного проекту за комерційно-збутовим чинником:

ΔЗзб = [(Ззб.п – Ззб. перед) · (Qп – Qпред )] · (1E (1Е)ТE)Т1 ,

ΔЗ_зб =

Т

Показник реалізації інноваційного проекту в цілому за сукупною групою чинників ( З_іп)

t0

розраховується так:

Т

 Зіп= ΔЗм+ ΔЗоф +ΔЗзб+ ΔЗперс/ Кпр,

t0

Т

 З_іп=

t0

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Яким чином оцінюють можливості підприємства розробляти та освоювати нові продукти?

2. З якою метою та як визначають показник реалізації інноваційного проекту за сукупною групою чинників?

Практичне заняття № 5

Технологія науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Відбір та оцінювання науково-технічних ідей щодо нових продуктів

 

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА

 

Вправа 1

 

На основі запропонованих форм здійсніть відбір ідей щодо нових продуктів

Попередній відбір і оцінювання ідей нового продукту

Таблиця 2.10 Типовий приклад форми для попереднього оцінювання ідеї нового продукту [1] …  

Детальне оцінювання ідей нового продукту

Таблиця 2.11 Оцінна форма для ідеї нового продукту 1 «Вплив на діяльність підприємства»…  

Оцінна форма для ідеї нового продукту 3

  Продовження табл. 2.13 … Таблиця 2.14

Оцінна форма для ідеї нового продукту 4

Продовження табл. 2.14 …

Вправа 2

 

На основі використання морфологічного методу оберіть оптимальну ідею продукту.

Ідея товару генерується відповідно до такого розширеного алгоритму: 1. Визначення функції, які повинен виконувати прийнятний варіант виробу. 2. Подання на карті широкого спектра елементарних рішень, тобто альтернативних засобів реалізації кожної функції.

Вправа 3

Локальні інновації, перетворення продуктів на нові» Оберіть продукт та спробуйте за наведеним прикладом розробити план його оновлення.

 

Приклад виконання вправи

Для розробки нових ідей можна скористатися списком контрольних питань П.П.

Суркова для інноваційного відновлення об’єктів. Розглянемо приклад детально:

Об'єкт відновлення – звичайне вікно, що є в кожному будинку.

Цей об'єкт буде цікавий ще й тому, що вікно є дуже давньою системою, що супроводжує людину.

Людство не пам’ятає, хто винайшов вікно, що історично пройшло шлях від дірки в стіні або стелі до пластикових вікон зі склопакетами, наповненими інертним газом.

Крім того, багато виробників пластикових вікон досить упевнено себе почувають на цьому ринку, пропонують якісні продукти й ведуть велику роботу зі скорочення витрат, зниження витрат і підвищення ефективності своєї діяльності.

Отже, наш віртуальний клієнт – виробник пластикових вікон, що шукає інновацій скрізь, тільки не в себе на виробництві, оскільки «на цьому ринку вже винайдено все, що тільки можна винайти».

Таблиця з вичерпними відповідями на питання (табл. 2.49).

Ми не будемо використати всі питання списку й формулювати відповіді будемо коротко, щоб заощадити час.

Таблиця 2.49 Опрацювання питань для удосконалення продукту «вікно»

№ п/п	Запитання	Відповідь
	Частиною яких систем є продукт?	Вікно є частиною стіни, будинку. Закриває собою отвір у стіні. Крім того, вікно є товаром на ринку будівельних матеріалів
	Які функції надсистеми може виконувати продукт? Як їх до нього приєднати?	Вікно може виконувати функцію несучої конструкції (стіни). Відомі випадки поєднання цієї функції (скляні стіни й цілі будинки, офісні перегородки, що виконують функції стін). Стіни ізолюють будинок від шуму й холоду, вікна об’єднують ці функції
	Чи можна розділити продукт на частини?	Рама (одно-, дво-, три-, чотири-, п’яти-, шестикамерний профіль), склопакети (одинарний, подвійний, потрійний), скло, повітря (інертний газ), фурнітура (ручки, замки, петлі, запірні пристрої), підвіконня, укоси, лиштви тощо
	Чи можна об'єднати (агрегувати) кілька елементів продукту в один?	Повітряне скло, склоблок або піноскло (за аналогією з пінобетоном). Безрамне остеклення, фурнітура кріпитися прямо в склопакет. Підвіконня, укіс і рама з лиштвою є одним цілим або скляними
	Чи можна нерухомі частини продукту зробити рухомими і навпаки?	Нерухомим у вікні є скло. Можна змусити скло або весь склопакет рухатися. Тоді можна буде зробити нерухому раму. Якщо скло буде опускатися, як в автомобілі, то не буде потреби в петлях і замках
	Яким має бути ідеальний продукт?	Вікон немає, а його функції зберігаються і виконуються.
	Що відбудеться, якщо вилучити цей продукт? Чим його можна замінити?	Приміщення без вікон освітлюється лампами, приплив свіжого повітря забезпечує вентиляція, температуру регулює кондиціонер, інформацію видає телевізор.
	Яким цей продукт був у минулому?	Дірка в стелі, отвір у стіні, ставні, знімні рами, жовчний міхур, кварц, що відкриваються рами, скло, вітражі, розсувні рами, склопакет, відкривання у двох площинах
	На розвиток яких функцій було спрямоване вдосконалення продукту?	Головним чином розвивалися функції освітлення – від напівпрозорих матеріалів до повністю прозорих, скло також розвинуло інформаційну функцію. Одночасно з цим – збільшилась площа вікна, що, у свою чергу, змусило розвивати функцію теплоізоляції. На посилення саме цієї функції були спрямовані всі зусилля наприкінці минулого століття
	Які функції залишилися «недорозвиненими»?	Одна функція – провітрювання – застигла і майже не розвивалася з початку створення системи. Функція освітлення (як тільки скло стало повністю прозорим) не розвивалась від початку середини минулого століття. Вікно майже втратило свою інформаційну складову з появою телевізора
	Як можна натепер розвинути ці функції?	Вікно з фільтрацією повітря. Світне вікно в темний час доби. Інформаційне вікно (дата, час, погода, температура, тиск, вологість, напрямок і сила вітру,
		курс валют, котирування акцій і т.ін.)

 

Таким чином, відповівши вже на третє питання, можна передбачити появу семи-восьми камерних профілів. Якщо нині як «фішку» у рекламі вікон наголошують на триконтурне ущільнення, то можна прогнозувати, що найближчим часом на ринку з'являться вікна з чотири-п’ятиконтурним ущільненням.

3. Відбір найцікавіших ідей, формування списку ідей. Імовірно за інерцією мислення виробники вікон і далі будуть збільшувати кількість профілів рами й контурів ущільнення, змінювати розміри міжскляному простору й додавати кількість склопакетів. Тому ці ідеї можна вважати безперспективними. Навіть у разі їх реалізації, іони не додадуть конкурентних переваг.

Отже, виберемо цікаві на наш погляд ідеї.

Ідея 1. Блоки з піноскла або камінчастого склобетону.Скляні будівельні блоки, порожні всередині, уже існують, тому ми не фіксуємо цю ідею.

Ідея 2. Скло, що опускається. Можна його виконати з електричним приводом, як в автомобілі.

Ідея 3. Будівництво «сліпих» будинків без вікон - повний моноліт. Усередині приміщень функції вікна виконує фальш-вікно (наприклад, настінний телевізор із плоским екраном та убудованим кондиціонером і вентиляцією).

Ідея 4. Вікно-фільтр.Щоб провітрити приміщення його не потрібно відкривати, досить увімкнути вбудовану у вікно систему провітрювання і з зовнібуде надходити чисте та іонізоване повітря.

Ідея 5. Вікно - кондиціонер. Вікна з убудованими жалюзі ринок уже пропонує. Ідея полягає в тому, щоб поєднати дві системи в одній: вікна й кондиціонера.

Ідея 6. Вікно - люстра. Склопакети наповнені інертним газом уже продаються на ринку. Повітря замінили газом, щоб збільшити тепло- і звукоізоляцію вікна. Залишається тільки встановити два електроди й вікно засвітиться.

Ідея 7. Інформаційне вікно. Найпростіше в реалізації нововведення: установлення прозорого індикатора температури повітря, вологості, тиску т.ін.

Деякі із цих семи ідей за умови їх реалізації здатні повністю змінити розстановку сил на ринку. Реалізація цих ідей не тільки «зламає» існуючий ринок пластикових вікон, але й зробить сучасних виробників аутсайдерами. Крім того, відкриє нові ринки й принесе мільйони тому, хто першим заявить права на ці ринки.

Об’єднання знайдених ідей, їх агрегування або комбінування

Агрегування 2. Світні вікна з функціями кондиціонера й фільтрації повітря. Агрегування 3. Склавши два верхні варіанти, маємо ідеальне вікно для… Таким чином отримано три додаткові ідеї. Кількість продуктивних й унікальних ідей збільшено до десяти. Навіть без їх…

Таблиця 2.50 Синхронізація завдань

З табл. 2.50. видно до яких цілей організація має прагнути в найближчі 5, 15, 25 років. Крім того, є план виведення на ринок нового продукту і його… Маючи подібну програму, можна до кожного сезону пропонувати чергове… Джерела: [43; 63].

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Поясність технологію НДДКР. 2. Охарактеризуйте етапи проведення НДДКР. 3. Розкрийте сутність поняття НДДКР. Чи доцільно проводити НДДКР на малих підприємствах?

Практичне заняття № 6

Управління науково-дослідними роботами

 

 

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА

 

Група поділяється на підгрупи по 5 чоловік. Одна підгрупа – замовники НДР, інша виконавці. Замовники НДР складають технічні вимоги на НДР, а виконавці – технічне завдання на основі наданих таблиць. Продукт обирається довільно. Причому процедура має включати процес узгодження.

Зміст технічних вимог до виконання НДР

№
з/п	Назва розділу	Зміст розділу
	Назва НДР
	Підстави для виконання НДР
	Мета і призначення НДР
	Вихідні дані для проведення НДР
	Вимоги до виконання НДР
	Терміни виконання НДР
	Очікувані результати та порядок реалізації НДР
	Матеріали, які подають під час закінчення НДР та її етапів
	Порядок приймання НДР та її етапів
	Вимоги до розроблюваної документації
	Вимоги до технічного захисту інформації з обмеженим доступом

 

Структура ТЗ на НДР(складено на основі [9; 12; 41])

№
з/п	Назва розділу	Зміст розділу
	Підстава для проведення НДР
	Ціль і призначення НДР
	Вихідні дані для проведення НДР
	Очікувані наукові результати і порядок їх реалізації
	Вимоги до виконання НДР
	Етапи НДР і терміни їх виконання
	Матеріали, що подаються після закінчення НДР
	Порядок приймання НДР і її етапів
	Вимоги до технічного захисту інформації з обмеженим доступом
	Додатки (у разі потреби)

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Охарактеризуйте розроблення ТЗ як одного з етапів НДР.

2. Охарактеризуйте головні розділи технічних вимог до виконання НДР?

3. Визначте порядок розроблення, узгодження та затвердження ТЗ на ДКР.

4. Стисло опишіть організаційно-економічний механізм науково-інноваційної діяльності вітчизняного підприємств. Чи можна його скоротити? Які переваги та недоліки цього процесу?

5. Порівняйте процес проведення пошукових та прикладних НДР. Визначте спільні і відмінні ознаки.

6. Поясніть відмінність між НДР підприємств і в системі науково-технічного прогресу.

Практичне заняття № 7

Дослідно-конструкторські роботи на підприємстві. Контроль на етапах НДДКР

  АНАЛІТИЧНІ ЗАПИТАННЯ 1. Порівняйте за етапністю метод заперечення і конструювання та метод морфологічного ящика.

ЗАДАЧІ

 

Задача 1

Задача 1.Науковій організації виділені гранти в розмірі 5 млн грн. на проведення досліджень за трьома темами. Розподіліть виділені кошти за наступних умов:

1. Розподіл грантів за темами здійснюється пропорційно значенням коефіцієнтів науково-технічного ефекту Н_т за кожною темою.

2. Гранти, виділяються за кожною темою із загальної величини грантів:

К  НТі

Кі  _j ,

Н_Тj

де: К_і – кількість коштів, виділених для певної теми;

Н_Ті – коефіцієнт науково-технічного ефекту за кожною темою.

3. Кожна з тем характеризується наступними ознаками науково-технічного ефекту (табл.

2.15).

Таблиця 2.15

Характеристики ознак науково-технічного ефекту по темах

Ознаки науковотехнічного ефекту	Тема I	Тема II	Тема III
Очікуваний рівень новизни результатів	Принципово нові	Відносно нові	Відносно нові
Теоретичний рівень	Установлення нового закону	Розробка методу	Глибоке пророблення проблеми
Можливість практичного використання результатів	Протягом 5-7 років	Протягом 34 років	Протягом 4-5 років

 

 

Розв’язок

Таблиця 4. Бальні значення по темах Ознаки науково-технічного ефекту Значення ознак науково-технічного ефекту ri, бали … 1. Коефіцієнт науково-технічного ефекту по кожній темі (з використанням даних табл. 11 і 15).

ВПРАВИ

Вправа 1

Скласти технічне завдання ДКР на продукцію

Зміст розділів ТЗ на продукцію

№ з/п	Назва розділу	Зміст розділу
	Найменування і галузь застосування (використання)
	Підстава для розроблення
	Мета і призначення розробки
	Джерела розробки
	Технічні (тактико-технічні вимоги)
	Економічні показники
	Стадії і етапи розробки
	Порядок контролю і прийняття
	Додатки

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

2. Яким чином контролюється якість проектно-конструкторської документації на нову продукцію? 3. Який порядок розроблення, узгодження і затвердження ТЗ на НДР та ДКР? У… 4. Визначте сутність поняття «технічна пропозиція» та її роль у проведенні ДКР.

Практичне заняття № 8

Розрахунок бюджету, собівартості науково-дослідних та дослідноконструкторських робіт

АНАЛІТИЧНІ ЗАПИТАННЯ 1.Порівняйте такіметоди розрахунку бюджету науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт як метод міжфірмових порівнянь та метод постійного співвідношення до суми обігу

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА

 

На основі форм калькуляції собівартості НДДКР на нову продукцію складіть власні та розрахуйте собівартість обраної продукції.

 

ЗАДАЧІ

 

Задача 1

Обґрунтуйте кошторисну собівартість і ціну науково-дослідної теми, що виконується в науковій організації. Вихідні дані:

1. Тривалість виконання теми - 4 міс.

2. Кількість виконавців теми, їх зайнятість по темі, тарифні ставки по ETC наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Кількість виконавців теми, їх зайнятість по темі, тарифні ставки по ETC

Відрахування по єдиному соціальному податку - 35,6%. Витрати на матеріали - 25% від витрат на основну зарплату виконавців. Устаткування (за… Таблиця 2 Устаткування (за групами), заплановане до використання по темі … Режим роботи устаткування – однозмінний.

РОЗВ’ЯЗОК

  2. Витрати за додатковою ЗП виконавців: SЗП. дод. = SЗПосн.* =

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Надайте коротку характеристику методам розрахунку бюджету НДДКР.

2. Визначте головні етапи складання бюджету НДДКР.

3. Охарактеризуйте методи розрахунку собівартості нового продукту. Який з методів, на вашу думку найточніший та найефективніший? Відповідь обґрунтуйте.

4. Яким чином здійснюється планування собівартості НДДКР?

5. Надайте коротку характеристику витратам, що включають у собівартість НДДКР.

6. Яка документація використовується під час складання собівартості НДДКР?

7. Як розраховують кошторисну собівартість науково-дослідної теми?

 

Практичне заняття № 9

Оцінювання ефективності науково-дослідних та дослідноконструкторських робіт

 

Задача 2

Підприємство запроваджує у виробництво новий вид продукції.

Очікуваний чистий прибуток складе 200 тис. грн., норма рентабельності – 16%. Для запуску виробництва планується купівля обладнання на суму 50 тис. грн.. Амортизаційні відрахування за рік складуть 18 тис. грн.. Чи буде економічно доцільним освоєння нового продукту? Обґрунтуйте відповідь з використанням терміну окупності інвестицій, річної рентабельності капіталовкладень.

Розв’язок:

Річний економічний ефект можна розрахувати за допомогою формули:

E_р  П_ч Є_нК ,

де П_ч – прибуток від реалізації нових виробів після виплати податків і

відсотків за кредити;

Є_н – норма рентабельності; К – капітальні вкладення.

R_{Ê } Ï ð  Àð .

Ê

Критерієм ухвалення рішення щодо освоєння нових виробів є:

RК>ЄН (Ток<Токн, Ер>0 )

де Т_ок, Т_окн — термін окупності інвестицій: розрахунковий і нормативний

відповідно.

Ò_îêí  .

ª _í

Е_р = R_К = Т_ок=

 

 

Задача 3

 

Підприємство планує випускати нову продукцію. Визначити ефективність здійснення нововведень з урахуванням ризику, якщо плановий річний обсяг нового виробу 530 тис шт., продажна ціна виробу 120 грн., життєвий цикл виробу 1,5 роки, імовірність технологічного успіху 72 %, ймовірність одержання комерційного успіху 60%, сума витрат на реалізацію нововведення – 800тис грн.

 

Розв’язок:

 

_Ен _ nCT  Pn  Pk

витрат

N - річний обсяг нового виробу;

C - продажна ціна виробу;

Т - життєвий цикл виробу;

Pn - імовірність технологічного успіху;

Pk - ймовірність одержання комерційного успіху.

Е_н 

Відповідь:

 

 

Задача 4

Для виробництва конкурентноздатної продукції необхідно замінити технологію виробництва з типу А на тип В, що дасть можливість збільшити обсяг виробництва на 15% у порівнянні з минулим роком, коли було виготовлено 2100 шт. Собівартість одиниці продукції знизиться з 180 до 165 грн. Вартість нового устаткування 800 000 грн., норма рентабельності – 16%. Прибуток підприємства за нових умов складе 1,7 млн. грн. Визначити економічний ефект, який отримає підприємство.

1. Розрахуємо економічний ефект за формулою: Ер ^ПаQQ^нн^Q^a_^Сa CнQн ЄнК

де П_а – річний прибуток під час експлуатації виробу;

Q_н Q_a – обсяг виробництва продукції (робіт) під час експлуатації нової розробки виробу та під час експлуатації наявного на підприємстві виробу відповідно;

С_н С_а – собівартість продукції під час експлуатації нового виробу й виробу – аналога відповідно;

К – додаткові капіталовкладення на нову розробку виробу; Є_н – норма рентабельності.

Ер ^

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Яким чином оцінюють річний економічний ефект під час створення нових продуктів?

2. Яким чином оцінюють річний економічний ефект під час експлуатації нових виробів?

3. Яким чином можна оцінити ефективність наукових досліджень?

4. Порівняйте методику оцінювання річного економічного ефекту під час виробництва нових виробів та під час їх експлуатації?

Практичне заняття № 10

Підготовка виробництва нових продуктів. Конструкторська підготовка виробництва

 

 

АНАЛІТИЧНІ ЗАПИТАННЯ

1. Поясніть які роботи мають виконуватись під час проектування організації виробництва нових продуктів на етапі – вибір типу виробничої структури і… 2. Поясніть які роботи мають виконуватись під час проектування організації… 3. Поясніть які роботи мають виконуватись під час проектування організації виробництва нових продуктів на етапі –…

Запитання для обговорення

1. Охарактеризуйте процес розроблення нових автомобілів в компанії Toyota.

2. На вашу думку, які управлінські заходи щодо процесу розроблення нових автомобілів компанії Toyota є найбільш ефективними? Відповідь обґрунтуйте.

3. Чи можна адаптувати досвід компанії Toyota на вітчизняних підприємствах.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Упост Cт2 Узмт2 Упост , за варіанта 1:Cт1 Узмт1  , за варіанта 2:

ЗАДАЧІ

 

Задача 1

Визначте який з варіантів технологічного процесу буде економічно вигідним. Якщо умовно-змінні витрати на одну деталь за першим та другим варіантами становлять 2 грн та 3 грн відповідно, а умовно постійні витрати – 10 грн. та 5 грн. Обґрунтуйте пояснення з використанням графічного способу.

Розв’язанняТехнологічна собівартість при варіанті І дорівнює:

У

Зт1 Узмт1  пост

Q

А при варіанті ІІ

У

Зт2 Узмт2  пост

Q

де З_т1, З_т2 – технологічна собівартість за варіантами;

У_змт1, У_змт2 – умовно-змінні витрати на одну деталь за варіантами відповідно; У_пост – умовно-постійні витрати; Q – річна програма випуску.

Звідси річна програма випуску:

Q  Упост2 Упост1

Узмт1 У змт2

Q_кр 

Графічно варіанти І і ІІ можуть бути представлені прямими лініями (рис.1):

Висновки:

 

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Поясніть сутність підготовки виробництва нових продуктів, її зміст у галузях промислового виробництва.

2. Охарактеризуйте послідовність фаз процесу підготовки виробництва.

3. Яким чином процеси підготовки виробництва нових продуктів поділяють за функціональною ознакою?

4. Охарактеризуйте процес підготовки виробництва на машинобудівному підприємстві, визначте головні особливості.

5. Назвіть основні групи процесів підготовки виробництва й відповідні їм структурні одиниці великого підприємства.

6. Визначте методи планування робіт в умовах комплексної підготовки виробництва.

7. Які процеси входять до управління КПВ?

8. Охарактеризуйте розподіл робіт з КПВ, ТПВ, ОПВ нових продуктів на різних етапах ДКР.

9. Яким чином обирають варіант технологічного процесу виробництва нових продуктів?

10. Охарактеризуйте процес вибору варіанта технологічного процесу.

 

Практичне заняття № 11 Конструкторська підготовка виробництва

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

  1. Определим расход средств на оплату труда, включая основную и дополнительную…  

ЗАВДАННЯ

 

На основі довільно обраного продукту Вашого підприємства розрахуйте витрати на проведення технічної підготовки виробництва

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Поясніть систему зв’язку конструкторів з різними службами заводу під час вирішення завдань забезпечення технологічності на стадіях проектування.

2. Охарактеризуйте процеси започаткування та реалізації дослідного виробництва на підприємстві.

3. У чому полягає зміст технічної підготовки виробництва?

4. Поясність зміст головних етапів ТПВ нових продуктів.

5. Які етапи включає розроблення документації з організації управління ТПВ?

6. Яке призначення має технологічна уніфікація під час освоєння виробництва нових продуктів?

7. Охарактеризуйте етапи розроблення документації з організації управління ТПВ.

8. Назвіть основні напрями технологічної уніфікації, поясніть їх сутність.

9. Охарактеризуйте системи універсального оснащення на підприємствах.

10. Визначте сутність і види уніфікації та стандартизації технологічного оснащення.

Практичне заняття № 12 Конструкторська підготовка виробництва

 

АНАЛІТИЧНІ ЗАПИТАННЯ

1. Порівняйте типовий та прогресивний технологічний процеси.

2. Порівняйте типізацію технологічних операцій і процесів та нормалізація технологічних операцій і процесів

3. Поясніть процес відпрацювання конструкції на техологічність.

4. Поясніть процес відпрацювання виробів на технологічність.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Обоснование объема выпуска проектируемого изделия

Минимальное значение объема выпуска продукции принять равным 1/5 базового, а максимальное – три базовых объема: Qmin  Qбаз Qmax  3Qбаз Qmin = 19200

Прочие расходы по содержанию и эксплуатации оборудования

Для расчета «прочих затрат по содержанию и эксплуатации оборудования» определим амортизацию:

n

Aj  Kобij ai

i1

А_i – норма годовых амортизационных отчислений на реновацию

оборудования на i-ой операции от балансовой стоимости (6%)

 

 

	Kоб	а, %	А, тыс. руб.
Qmin			1364,2
Q2			1364,2
Q3	26044,2		1562,7
Q4	33694,22		2021,7
Qбаз	37966,02
Q6	53184,44		3191,1
Q7	68413,46		4104,8
Q8	83928,68		5035,7
Qmax	99157,7		5949,5

 

ПР_j = К_пр * (ЭЛ_j + ОРФ_j + ТР_j + А_j) К_пр – коэффициент для учета прочих расходов на содержание и эксплуатацию оборудования (0,38)

 

	Kпр	ЭЛ, тыс. руб.	ОФР, тыс. руб.	ТР, тыс. руб.	А, тыс. руб.	ПР, тыс. руб.
Qmin	0,38	897,02	2068,99	2,62	1364,20	1646,48
Q2	0,38	1794,05	4137,98	5,23	1364,20	2774,55
Q3	0,38	2691,07	6206,98	7,85	1562,70	3978,07
Q4	0,38	3588,10	8275,97	10,47	2021,70	5280,57
Qбаз	0,38	4485,12	10344,96	13,08	2278,00	6506,04
Q6	0,38	6727,68	15517,44	19,63	3191,10	9673,22
Q7	0,38	8970,24	20689,92	26,17	4104,80	12840,63
Q8	0,38	11212,80	25862,40	32,71	5035,70	16014,57
Qmax	0,38	13455,36	31034,88	39,25	5949,50	19182,02

 

Объемы общепроизводственных(ОПР), общехозяйственных(ОХР) и коммерческих (КР) расходов определяются на основании сметы, входящей в план по себестоимости, прибыли и рентабельности. При курсовом проектировании рекомендуется определять их базовые значения по формулам:

ОПР_баз = 0,6 ЗППР_баз

ОХР_баз = 0,7 ЗППР_баз

КР_баз = 0,2 ЗППР_баз

ЗППР_баз – заработная плата производственных рабочих при базовом объеме производства, руб.

ОПР_баз = 0,6 * 1201551,36 = 720930,82 тыс. руб. ОХР_баз = 841085,95 тыс. руб.

КР_баз = 240310,27 тыс. руб.

Доля условно-переменных затрат в общепроизводственных расходах составляет 0,5 относит. ед. Следовательно, конкретная величина общепроизводственных расходов для Q_j определяется по формуле:

ОПРj  ОПРбаз  0,5ОПРбаз  Qj Qбаз

Qбаз

 

		ОПРбаз	Qбаз	ОПР, тыс. руб.
Qmin	19,2			432558,49
Q2	38,4			504651,57
Q3	57,6			576744,66
Q4	76,8			648837,74
Qбаз				720930,82
Q6				901163,53
Q7				1081396,2
Q8				1261628,9
Qmax				1441861,6

Доля условно-переменных затрат в общехозяйственных расходах составляет 0,4 относит. ед. Следовательно, конкретная величина общехозяйственных расходов для Q_j определяется по формуле:

 

ОХРj  ОХРбаз  0,4ОХРбаз  Qj Qбаз

Qбаз

		ОХРбаз	Qбаз	ОХР, тыс. руб.
Qmin	19,2			571938,45
Q2	38,4			639225,32
Q3	57,6			706512,2
Q4	76,8			773799,07
Qбаз				841085,95
Q6				1009303,1
Q7				1177520,3
Q8				1345737,5
Qmax				1513954,7

Доля условно-переменных затрат в коммерческих расходах составляет 0,7 относит. ед. Следовательно, конкретная величина коммерческих расходов для Q_j определяется по формуле:

Qj Qбаз

КР_j  КР_баз  0,7 КР_баз 

Qбаз

		КРбаз	Qбаз	КР, тыс. руб.
Qmin	19,2	240310,3		105736,519
Q2	38,4	240310,3		139379,957
Q3	57,6	240310,3		173023,394
Q4	76,8	240310,3		206666,832
Qбаз		240310,3		240310,27
Q6		240310,3		324418,865
Q7		240310,3		408527,459
Q8		240310,3		492636,054
Qmax		240310,3		576744,648

Условно-постоянные затраты для j-ого объема производства определяются следующим образом:

S_const = ПР_j + ОПР_j + ОХР_j + КР_j

	ПР, тыс. руб.	ОПР, тыс. руб.	ОХР, тыс. руб.	КР, тыс. руб.	Sconst, тыс. руб.
Qmin	1646,48	432558,00	571938,00	105736,52	1111879,00
Q2	2774,55	504652,00	639225,00	139379,96	1286031,51
Q3	3978,07	576745,00	706512,00	173023,39	1460258,46
Q4	5280,57	648838,00	773799,00	206666,83	1634584,40
Qбаз	6506,04	720931,00	841086,00	240310,27	1808833,31
Q6	9673,22	901164,00		324418,87	2244559,09
Q7	12840,63			408527,46	2680284,09
Q8	16014,57			492636,05	3116017,62
Qmax	19182,02			576744,65	3551743,67

Издержки производства и реализации продукции:

 

	Svar, тыс. руб.	Sconst, тыс. руб.	Sобщ, тыс. руб.
Qmin	391208,64	1111879,00	1503087,64
Q2	782417,27	1286031,51	2068448,78
Q3	1173625,93	1460258,46	2633884,39
Q4	1564834,57	1634584,40	3199418,97
Qбаз	1956043,20	1808833,31	3764876,51
Q6	2934064,81	2244559,09	5178623,90
Q7	3912086,41	2680284,09	6592370,50
Q8	4890108,01	3116017,62	8006125,63
Qmax	5868129,61	3551743,67	9419873,28

 

Определим цены реализации (Ц_прj) одного изделия, с помощью которой определяется стоимостная оценка результата рассматриваемого варианта (Р_j).

 

Цены реализации проектируемого изделия ( в относительных долях от цены соответствующей базовому объему выпуска)

Qmin	Q2	Q3	Q4	Qбаз	Q6	Q7	Q8	Qmax
1,3	1,2	1,1	1,05	1,0	0,95	0,85	0,75	0,65
61216,14	56507,3	51798,36	49443,89	47089,43	44734,94		35317,06	30608,12

 

Sбаз  Абаз

Цбаз  (1 Rent)

Q_баз

Ц_баз  (1 0,2)  47089,43руб.

Pj = Цпрj * Qj

 

		Цпр, руб.	P, тыс. руб.
Qmin	19,20	61216,14	1175349,89
Q2	38,40	56507,30	2169880,32
Q3	57,60	51798,36	2983585,54
Q4	76,80	49443,89	3797290,75
Qбаз	96,00	47089,42	4520584,32
Q6	144,00	44734,94	6441831,36
Q7	192,00	40026,00	7684992,00
Q8	240,00	35317,06	8476094,40
Qmax	288,00	30608,12	8815138,56

Стоимостная оценка затрат на реализациюрассматриваемого варианта:

 

	S, тыс. руб.	К, тыс. руб.	З, тыс. руб.
Qmin	1503087,64	39607,69	1542695,33
Q2	2068448,78	39607,69	2108056,47
Q3	2633884,39	43696,39	2677580,78
Q4	3199418,97	52180,58	3251599,55
Qбаз	3764876,51	57152,38	3822028,89
Q6	5178623,90	75490,46	5254114,36
Q7	6592370,50	93034,15	6685404,65
Q8	8006125,63	111774,04	8117899,67
Qmax	9419873,28	129317,72	9549191,00

 

№	Экономические показатели			Объемы выпуска продукции
Qmin	Q2	Q3	Q4	Qбаз	Q6	Q7	Q8	Qmax
	Текущие затраты (себестоимость выпуска изделия без учета амортизации) всего, руб.	7,64	8,78	4,39	8,97	6,51	3,90	0,50	5,63	3,28
1.	Условно-переменные расходы, тыс. руб. из них: ü Сырье и материалы, тыс. руб. ü Электроэнергия,	391208,     49522,8	782417,     99045,6	5,93     148568,	4,57     198091,	3,20     247614,	4,81     371421,	6,41     495228,	8,01     619035,	9,61     742842,
	тыс. руб.
	ü Основная и дополнительная заработная плата производственных рабочих, тыс. руб. ü Отчисления во внебюджетные фонды, тыс. руб. ü Текущий ремонт оборудования, тыс. руб. ü Отчисления в ремонтный фонд, тыс. руб.	897,02     240310,     98406,9   2,62     2068,99	1794,05     480620,     196813,   5,23     4137,98	2691,07     720930,     295220,   7,85     6206,98	3588,10     961241,     393627,   10,47     8275,97	4485,12     1,36     492034,   13,08     10344,9	6727,68     7,04     738051,   19,63     15517,4	8970,24     2,72     984069,   26,17     20689,9	11212,8   8,4     6,40   32,71     25862,4	13455,3   4,08     3,68   39,25     31034,8
1.	Условно-постоянные расходы, тыс. руб. из них: ü Общепроизводстве нные расходы, тыс. руб. ü Общехозяйственны е расходы, тыс. руб. ü Коммерческие расходы, тыс. руб. ü Прочие расходы по содержанию и эксплуатации оборудования, тыс. руб.	9,00             1646,48	1,51             2774,55	8,46             3978,07	4,40             5280,57	3,31             6506,04	9,09             9673,22	4,09             12840,6	7,62             16014,5	3,67             19182,0
2.	Капитальные вложения, тыс. руб. в том числе:
	ü Затраты на ТПП, тыс. руб. ü Капиталовлож ения в оборудование, тыс. руб. ü Капиталовлож ения в здания и сооружения, тыс. руб.	11091,4       5780,25	11091,4       5780,25	11091,4     26044,2   6560,75	11091,4     33694,2     7394,92	11091,4     37966,0     8094,92	11091,4     53184,4     11214,5	11091,4     68413,4     13529,2	11091,4     83928,6     16753,9	11091,4     99157,7   19068,5
3.	Затраты на реализацию рассматриваемого изделия,	5,33	6,47	0,78	9,55	8,89	4,36	4,65	9,67	1,00
	тыс. руб.
4.	Прогнозная цена изделия, руб.	61216,1	56507,3	51798,3	49443,8	47089,4	44734,9		35317,0	30608,1
5.	Товарная продукция (результат рассматриваемого варианта), тыс. руб.	9,89	0,32	5,54	0,75	4,32	1,36	2,00	4,40	8,56
6.	Чистый дисконтированный доход, тыс. руб.	- 791638,	197853,	766546,	5,51	2,24	1,80	0,22	981946,	- 7,15

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Дайте визначення поняття «технологічність». Охарактеризуйте процес відпрацювання конструкцій на технологічність.

2. Назвіть види технологічності. Охарактеризуйте процес відпрацювання виробів на технологічність.

Практичне заняття № 13 Конструкторська підготовка виробництва

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

 

Разработка проекта организации производства и календарноплановых нормативов выпуска проектируемого изделия.

ü Размеры партии выпуска по каждой детали; ü Календарные план-графики работы оборудования на каждой операции; ü Размеры межоперационных заделов по каждой детали в пределах поточного цикла (ритма);

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

2. Поясність зміст головних етапів ТПВ нових продуктів. 3. Які етапи включає розроблення документації з організації управління ТПВ? …   Индекс (номер и наименование) технологической операции Марка, тип оборуд …

Практичне заняття № 14

Організаційна підготовка виробництва. Дослідне виробництво. Освоєння нових продуктів. Методи переходу на випуск нових продуктів та обґрунтування їх вибору.

 

 

АНАЛІТИЧНІ ЗАПИТАННЯ

Обґрунтуйте який період освоєння промислового виробництва нової продукції характеризується досягненням технічних параметрів, які встановлені для виробу в технічних умовах та стандартах? Визначте зміст його робіт.

Обґрунтуйте який період освоєння промислового виробництва нової продукції є виробничим процес, протягом якого підприємство виходить на проектний обсяг (кількість) випуску нової продукції? Визначте зміст його робіт.

Обґрунтуйте завданням якого періоду освоєння промислового виробництва нової продукції є досягнення проектного рівня економічних показників нових продуктів, продукції (трудомісткості, собівартості виробів)Визначте зміст його робіт.

 

ЗАДАЧІ

 

Задача 1

Освоєння нового виробу передбачається здійснити протягом 3-х років за кривою освоєння зі значенням b = 0,4.

Визначити проектну собівартість виготовлення виробу якщо:

­ собівартість виготовлення виробу в першому році періоду освоєння – 205 тис.грн., при цьому питомі умовно-постійні витрати становлять 85 тис.грн. ­ передбачається, що за час освоєння питомі умовно-постійні витрати зменшаться на 20%.

­ динаміка зниження умовно-змінних витрат відповідає характеру зниження трудомісткості одиниці продукції.

 

Розв’язок.

 

Собівартість виробу знаходимо по формулі: S=S_{ум.-змінні}+S_{ум.-пост.}

Sум.-змінні.=S- Sум.-постійніі=

1. Розраховуємо питомі змінні видатки освоєного виробу за формулою:

Sум.-змін. осв.= Sум.-змінні*Тосв.-b=

2. Розраховуємо питомі умовно-постійні видатки освоєного виробу за формулою:

Sум.-пост.осв.= Sум.-пост.*(1-20/100

3. Проектна собівартість освоєння нового виробу складає:

Sпроектна= Sум.-змін. осв+ Sум.-пост.осв.=

Висновок:.

 

Задача 2

Освоєння виробництва нового виробу планується завершити протягом одного року, при цьому буде досягнута нормативна трудомісткість – 180 нормо-годин. За час освоєння виробництва передбачається виготовити 2002 виробів, процес освоєння характеризується значенням коефіцієнта освоєння 0,75. Тривалість зміни складає 8 год, середня кількість робочих днів у місяці 21 дн., плановані втрати робочого часу 2,6%.

Визначити необхідна кількість основних робітників для виробництва нового продукту. Складено на основі [организ произв]

 

Розв’язок:

Необхідна кількість основних робітників розраховується за формулою:

T

С= ^ (1)

ðàá çì

де	Т∑ - сумарна трудомісткість виробів за період освоєння;
	праб – середня кількість робочих днів у місяці;
	Тзм – тривалість зміни; кп – планові витрати робочого часу. Сумарна трудомісткість виробів за період освоєння визначається по формулі: T Ò  î ñâ Nîbñâ (Nî1ñâb 1) (2)  1b
де	Тосв – нормативна трудомісткість;

N_осв – кількість виробів освоєних на виробництві; b – показник динаміки зниження трудомісткості.

Значення показника b визначається за наступною формулою: ^b 1

2  (3)

k_oc

де k_ос - коефіцієнт освоєння.

Відповідно до формули (3), b=

 

Сумарна трудомісткість виробів за період освоєння відповідно до формули (2) дорівнює:

 

 

Отже, необхідна кількість основних робітників згідно з формулою (1) дорівнює:

 

 

Відповідь:

 

Задача 3

 

Визначте прибуток підприємства за використання паралельного методу переходу на виробництво новго продукту, відповідно до вихідних даних, наведених у табл.1

Таблиця 1 Вихідні дані

Показник	Значення
Досягнутий підприємством середньомісячний випуск старих виробів, шт./міс.
Середня інтенсивність згортання виробництва старого виробу при параллельному методі переходу, шт./міс.
Період освоєння нового продукту за паралельним методом переходу, міс
Проектний середньомісячний випуск нового продукту, шт./міс
Середньомісячний випуск виробів у період освоєння під час використання паралельного методу, шт/міс
Коефіцієнт освоєння при паралельному методі переходу на випуск нового продукту	0,3
Тривалість спільного випуску продуктів при паралельному методі переходу, міс
Проектна трудомісткість нового продукту, нормо-год
Коефіцієнт с
Коефіцієнт d
Собівартість застарілого продукту, тис.грн	20,5
Витрати підприємства, пов’язані з простоєм на ділянці складання, тис.грн./міс
Проектина собівартість нового продукту, тис.грн
Ціна застарілого виробу, тис. грн
Проектна ціна нового продукту, тис.грн
Найбільший період переходу
Зниження трудомісткості виробів у період освоєння при паралельному
методі переходу (b)	1,74

 

Розв'язок

t зн  , n1

Розрахунок

 

Задача 4

Визначте прибуток підприємства за використання послідовного методу переходу на виробництво новго продукту, відповідно до вихідних даних, наведених у табл.1

Таблиця 1

Вихідні дані

Показник	Значення
Досягнутий підприємством середньомісячний випуск старих виробів, шт./міс.
Середня інтенсивність згортання виробництва старого виробу при послідоаному методі переходу, шт./міс.
Середня інтенсивність наростання середньомісячного випуску нового виробу при послідовному методі переходу, шт./міс.
Проектний середньомісячний випуск нового продукту, шт./міс
Зниження трудомісткості виробів у період освоєння при послідовному методі переходу	0,55
Період повної зупинки виробництва при послідовному методі переходу на випуск нового продукту, міс	1,5
Проектна трудомісткість нового продукту, нормо-год
Коефіцієнт с
Коефіцієнт d	22,5
Собівартість застарілого продукту, тис.грн	20,5
Витрати підприємства, пов’язані з простоєм на ділянці складання, тис.грн./міс
Проектина собівартість нового продукту, тис.грн	11,5
Ціна застарілого виробу, тис. грн
Проектна ціна нового продукту, тис.грн
Найбільший період переходу

 

Розв'язок

t зн  , n1

Розрахунок

Задача 5

Визначте прибуток підприємства за використання паралельно-послідовного методу переходу на виробництво новго продукту, відповідно до вихідних даних, наведених у табл.1

Таблиця 1 Вихідні дані

Показник	Значення
Досягнутий підприємством середньомісячний випуск старих виробів, шт./міс.
Середня інтенсивність згортання виробництва старого виробу при паралельно-послідовному методі переходу, шт./міс.
Середня інтенсивність наростання середньомісячного випуску нового виробу при паралельно-послідовному методі переходу, шт./міс.
Проектний середньомісячний випуск нового продукту, шт./міс
Зниження трудомісткості виробів у період освоєння при паралельнопослідовному методі переходу (b)	0,2
Період повної зупинки виробництва при паралельно-послідовному методі переходу на випуск нового продукту, міс
Середня інтенсивність наростання середньомісячного випуску нового продукту на резервній ділянці, шт./міс
Проектна трудомісткість нового продукту, нормо-год
Тривалість випуску нового продукту на резервній ділянці, міс
Коефіцієнт с
Коефіцієнт d	22,5
Собівартість застарілого продукту, тис.грн	20,5
Додаткові витрати підприємства на створення резервних ділянок, тис.грн/міс
Витрати підприємства, пов’язані з простоєм на ділянці складання, тис.грн./міс
Проектина собівартість нового продукту, тис.грн	11,5
Ціна застарілого виробу, тис. грн
Проектна ціна нового продукту, тис.грн
Найбільший період переходу

 

Розв'язок

t зн  , n1

Розрахунок

Задача 6

 

Оцініть економічну доцільність використання паралельного або паралельно-послідовного методу при освоєнні виробництва нового продукту замість виробу, що знімається з виробництва використовуючи графіки переходу на виробництво нових продуктів при паралельному та паралельнопослідовному методах переходу. Визначте тривалість періоду освоєння виробництва нового продукту, приймаючи за початок відліку момент скорочення випуску старих продуктів; виявіть ефективний для підприємства метод переходу на випуск нових продуктів і очікуваний економічний ефект підприємства від прискорення освоєння нового продукту.

Досягнутий заводом випуск виробів - 500 шт./міс., проектний випуск нових продуктів - 580 шт./міс. Можливість використання резервних ділянок дозволяє почати випуск нових продуктів одночасно зі скороченням випуску старих продуктів, а також звести час короткочасної зупинки складальної лінії до 0,8 місяця. Основні дані по передбачуваних методах переходу наведені в табл. 3.10. Прибуток який отримується підприємством під час реалізації старих продуктів становить 20 тис. грн.., нових продуктів – 35 тис. грн

Таблиця 3.10

Основні дані по паралельному й паралельно-послідовному методах переходу на випуск нових продуктів

  Складено на основі [организ произв] Розв’язок:  

Задача7

Підприємство планує перейти на випуск нового продукту замість застарілого. Проведено дослідження ринку, що дозволило орієнтуватися на певну величину проектної ціни нового виробу і прогнозовані обсяги продажів по роках. Трудомісткість і собівартість виготовлення одиниці нового продукту приймаються незмінними протягом усього періоду згортання виробництва цього виробу. Досягнута підприємством трудомісткість нового продукту – 120 нормо-год; його собівартість – 2600 грн. Відпускна ціна нового продукту – 3000 грн.. Проектний випуск застарілих продуктів – 480 шт./міс., проектна трудомісткість застарілого продукту – 140 нормо-год., його проектна собівартість – 2900 грн., проектна ціна – 3800 грн. Значення коефіцієнтів для розрахунку собівартості: з = 640,5; d= 15,9.

Середню собівартість виготовлення застарілого продукту на резервних ділянках прийняти рівний середньої собівартості застарілого виробу за період освоєння.

Інтенсивність згортання виробництва застарілого продукту: при паралельному методі переходу 50 шт/міс.; при послідовному методі переходу 100, шт/ міс; при паралельнопослідовному методі переходу 80, шт/ міс. Інтенсивність наростання обсягів випуску нових продуктів в основному виробництві: при паралельному методі переходу 120 шт/ міс.; при послідовному методі переходу 120, шт/ міс.; при паралельно-послідовному методі переходу 160 шт/ міс.

Тривалість випуску нових продуктів на резервних ділянках – 3 міс., при паралельнопослідовному методі переходу. Інтенсивність наростання обсягів випуску нових продуктів на резервних ділянках 40 шт/міс., при паралельно-послідовному методі переходу. Період повної зупинки виробництва: при послідовному методі переходу 1,5 міс.; при паралельнопослідовному методі переходу 1,0 міс. Тривалість спільного випуску продуктів при паралельному методі переходу 6 міс. Витрати підприємства, пов'язані із простоєм на ділянці складання 90 тис.грн./міс. Додаткові витрати підприємства, пов'язані зі створенням резервних ділянок, розраховуючи на щомісяця виробництва нового продукту 120 тис.грн./міс. Інтенсивність зниження трудомісткості нового продукту у період освоєння: при паралельному методі переходу – 0,3_; при послідовному методі переходу – 0,25; при паралельно-послідовному методі переходу 0,2;

Розрахуйте за кожним з можливих методів переходу на випуск нової продукції:

­ тривалість періоду переходу на випуск нової продукції;

­ максимально можливий випуск продуктів за період переходу і за період, узятий для порівняння методів переходу;

­ середню трудомісткість одиниці нового продукту за період освоєння;

­ середню собівартість одиниці нового продукту за період освоєння;

­ сумарні витрати за період, узятий для порівняння методів переходу;

­ дохід від реалізації обох видів продуктів за період, узятий для порівняння методів переходу;

­ прибуток від виробництва і реалізації продуктів за період, узятий для порівняння методів переходу.

Побудуйте графіки зміни обсягів випуску продукції за місяцями періоду переходу для всіх методів переходу на випуск нової продукції.

Дайте оцінку економічної доцільності використання кожного з можливих методів переходу (паралельного, послідовного, паралельно-послідовного) при освоєнні виробництва нового продукту замість застарілого продукту.

Джерело [организ произв]

Розв’язок:

Розрахуємо період переходу на випуск нового виробу при паралельному методі переходу.

Період згортання виробництва виробу Р1:

Nміс1 t₁  

n₁₁

Період освоєння виробництва виробу Р2:

Nміс2

^t₂ 

n₂₁

tпер1 t1  t2 tc 

Розрахуємо період переходу на випуск нового виробу при послідовному методі переходу.

Період згортання виробництва виробу Р1:

Nміс1 t₁  

n₁₂

Період освоєння виробництва виробу Р2:

Nміс2 t₂  

n₂₂

tпер2 t1  t2  t2 

 

Розрахуємо період переходу на випуск нового виробу при паралельно-послідовному методі переходу.

Період згортання виробництва виробу Р1: t1 = t_рез =

Період освоєння виробництва виробу Р2:

Nміс2 t₂  

n₂₃

tпер3 t1  t2  t3 

4. Будуємо діаграми зміни обсягів випуску продукції для кожного методу переходу

Рис. 1-3).

 

Рис.1. Діаграма зміни обсягів випуску продукції для паралельного методу переходу на випуск виробу Р2

 

 

Рис.2. Діаграма зміни обсягів випуску продукції для послідовного методу переходу на випуск виробу Р2

 

 

Рис.3. Діаграма зміни обсягів випуску продукції для паралельно-послідовного методу переходу на випуск виробу Р2

 

5. Використовуючи даних графіків (рис. 1-3), визначаємо кількість продукції, що може бути виготовлене при кожному з методів переходу за період переходу й за 15 місяців:

а) при паралельному методі переходу (табл.3):

 

Таблиця 3

	Р1	Р2	Усього
За період переходу (15 міс.)

 

б) при послідовному методі переходу (табл.4):

 

Таблиця 4

	Р1	Р2	Усього
За період переходу (10 міс.)
За 15 міс.

 

в) при паралельно-послідовному методі переходу (табл.5):

 

Таблиця 5

	Р1	Р2	Усього
За період переходу (7,5 міс.)
За 15 мес.

6. Порядковий номер освоєного виробу Р2 по кожному з методів переходу (номер виробу, яким закінчиться період освоєння):

а) паралельний метод переходу:

Nосв1  0,5 Nміс2 tосв 

 

б) послідовний метод переходу:

Nосв2 0,5 Nміс2 tосв 

 

в) паралельно-послідовний метод переходу:

Nосв3 0,5 Nміс2 tосв 

 

***Примітка*** t_осв  t₂ (див. п.1-3)

 

7. Початкова трудомісткість Т_н виробу Р2 по кожному з методів переходу:

а) паралельний метод переходу:

Т Н1 Т ПР  Nосвb1 1 

 

б) послідовний метод переходу:

ТН2 Т ПР  Nосвb2 2 

 

в) паралельно-послідовний метод переходу:

ТН3 Т ПР  Nосвb3 3 

8. Сумарна трудомісткість виготовлення виробів Р2 у період освоєння по кожному з методів переходу:

а) паралельний метод переходу:

ТН1 (Nосв1b11 1) 

Т 1  1b1  

 

б) послідовний метод переходу:

 ТН 2 (Nосв1b22 1)  Т 2  1b2 

 

в) паралельно-послідовний метод переходу:

ТН3 (Nосв1b33 1) 

Т 3  1 b3  

 

9. Середня трудомісткість виготовлення одного виробу Р2 у період освоєння по кожному з методів переходу:

а) паралельний метод переходу:

ср Т1

Т 1  

N_осв1

 

б) послідовний метод переходу:

Т 2 Тср₂   

N_осв2

 

в) паралельно-послідовний метод переходу:

ср Т3

Т 3  

N_осв3

10. Середня собівартість виготовлення одного виробу Р2 у період освоєння по кожному з методів переходу:

а) паралельний метод переходу: S_ср1  640,515,9Т_ср1 

 

б) послідовний метод переходу: S_ср2  640,515,9Т_ср2 

 

в) паралельно-послідовний метод переходу: S_ср3  640,515,9Т_ср3 

11. Витрати підприємства за час переходу по кожному з методів переходу:

а) паралельний метод переходу: St1  Np1 Sp1 .;

St 0

St2  Np2 Scp1 

S1  St1  St  St2 

 

б) послідовний метод переходу:

St1  Np1 Sp1 

St Sпр 

St2  Np2 Scp2 

S2  St1  St  St2 

 

в) паралельно-послідовний метод переходу:

St1  Np1 Sp1  SДОП  NрР2 SрР2 

St Sпр 

St2  Np2 Scp3 

S3  St1  St  St2  .

 

12. Витрати підприємства по різних методах переходу на випуск нової продукції за час tmax (tmax=15 міс.):

а) паралельний метод переходу:

S1  S1 (tmax tпер1)Nміс2 SР2

Оскільки, t_max  t_ïåð1 , то ^S_1  S₁ 

 

б) послідовний метод переходу:

S 2  S2  (tmax tпер2) Nміс2 SР2 

 

в) паралельно-послідовний метод переходу: S3  S3  (tmax tпер3) Nміс2 SР2 

 

13. Виторг підприємства за час t_max=15 міс.:

а) паралельний метод переходу: WР1  q1  ЦР1 

WР2  q2  ЦР2  W1 WP1 WP2 

 

б) послідовний метод переходу: WР1  q1  ЦР1 

WР2  q2  ЦР2  W1 WP1 WP2 

 

в) паралельно-послідовний метод переходу:

WР1  q1  ЦР1 

WР2  q2  ЦР2  W1 WP1 WP2 

 

14. Прибуток підприємства за час t_max = 15 місяців:

а) паралельний метод переходу: P₁  W₁  ^S_1 

 

б) послідовний метод переходу:

P₂  W₂  ^S_ 2 

 

в) паралельно-послідовний метод переходу:

P₃  W₃  ^S_3 

 

Висновок:

 

 

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

2. Побудуйте організаційну структуру дослідного виробництва. 3. Поясність функції відділу винахідництва і раціоналізаторства під час… 4. Надайте ґрунтовну характеристику роботам, які виконуються під час розроблення і реалізація проекту технічного…

Практичне заняття № 15

Скорочення термінів підвищення ефективності підготовки виробництва та освоєння нових продуктів. Управління якістю нових продуктів

ЗАДАЧІ

 

Вправа 1

МКП "Вдача", що володіє старовинними рецептами виготовлення лікувальних зборів (а саме, зборів мінералів, насіння та трав) і способами… Оцінка виконана за методикою, що викладена у [21; 23]. Як випливає з результатів аналізу, нова продукція МКП „Вдача" найбільше відповідає інтересам суб'єктів ринку,…

Інструменти РФЯ

На сьогоднішній день існує безліч різних версій РФЯ. Приміром, Motorola в процесі створення нового продукту воліє використовувати виключно непарну… Корпорація Florida Power and Light, що займається виробництвом електроенергії,… У результаті формуються «будинку якості» по кожному сегменту окремо. На основі отриманих даних розробляється система…

Матриця планування і контролю

Як показує практика, процес впровадження РФЯ найчастіше пов'язаний з виникненням наступних труднощів: • недостатньою комунікабельністю споживачів; • несвоєчасністю прийняття рішень або санкціонування необхідних дій;

Практичні приклади: виробництво, послуги

Рис. 4.12. Структура моделі «будинок якості»: виробництво офісних меблів Для гарантованого отримання результату перш за все важливо організувати… Ясно, наприклад, що у звичайних покупців легкових автомобілів, у дилерів і співробітників служби організації…

Задача 1

Проаналізуйте підготовку виробництва нових продуктів на підприємстві методом аналізу техніко-економічних показників підготовки виробництва, якщо: загальний обсяг випуску продукції – 1320 тис. грн..; обсяг продукції, освоєної виробництвом у поточному році – 200 тис. грн; річна виробнича програма цехів підготовки виробництва з врахуванням плану освоєння нової продукції – 380 год; річний фонд часу роботи обладнання цехів підготовки виробництва – 2500 год.; трудомісткість прогресивних технологічних процесів, розроблених під час освоєння нової продукції – 230 нормо-год; загальна трудомісткість нових технологічних процесів – 630 нормо-год.; тривалість науково-дослідних робіт – 18 міс.; тривалість дослідно-конструкторських робіт – 8 міс., тривалість впровадження у виробництво нових продуктів – 23 міс., тривалість розробки технологічної документації – 2 міс., тривалість запуску виробництва нового продукту – 6 міс.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які можливі використання принципів організації прискореного виробництва?

2. Наведіть приклад використання принципів організації прискореного освоєння виробництва.

3. Визначте та поясніть методи прискореного освоєння виробництва нових продуктів.

4. Охарактеризуйте систему управління якістю НДДКР.

5. Визначте методи управління якістю під час проектування і розробок. У яких випадках вони застосовуються?

6. Розкрийте зміст альтернативних методів підвищення якості нових продуктів, що створюються на інноваційній основі.

 

[1] ) Удельные отчисления в ремонтный фонд: