Дифракція Фраунгофера – це дифракція плоских світлових хвиль, коли джерело світла і точка спостереження нескінченно віддалені від перешкоди, яку огинають хвилі. Для здійснення дифракції Фраунгофера потрібно джерело світла помістити у фокусі збиральної лінзи , а дифракційну картину досліджувати у фокальній площині другої збиральної лінзи , встановленої за перешкодою (рис. 2.10).
Результат інтерференції світла в точці визначиться числом зон Френеля, що вкладається в щілині. Якщо кількість зон парна, то
, (2.27)
і в точці буде дифракційний мінімум – го порядку. Знак “–” у правій частині рівності (2.27) відповідає променям світла, які поширюються від щілини під кутом – і збираються в побічному фокусі лінзи, який симетричний до відносно головного фокусу . Якщо кількість зон непарна, то , , (2.28)
і в точці буде дифракційний максимум – го порядку з інтенсивністю і який відповідає дії однієї зони Френеля.
У напрямку j=0 спостерігатиметься найінтенсивніший центральний максимум нульового порядку інтенсивністю .
Залежність відношення від наведено на рис. 2.11.
Розрахунок показує, що інтенсивності центрального і наступних максимумів співвідносяться як : : : =1:0,045:0,016:0,0083:…,
тобто основна частина світлової енергії зосереджена в центральному максимумі.