Наркоманія

Наркоманія - це нездоланний хворобливий потяг до наркотичних речовин.

Наркотики - це благо для людства, саме завдяки їхній дії на центральну нервову систему виникає знеболювання (анестезія), що дозволяє надавати ефективну медичну допомогу при травмах, оперативних втручаннях та при бага­тьох інших критичних ситуаціях.
Проте, на жаль, вони викликають залежність, і людина, яка починає їх вживати, в подальшому не може обійтися без них.

Це психічні розлади, які іноді тривають роками, затьма­рення розуму та галюцинації, які часто призводять до смерті.
Середня тривалість життя наркомана - 10 років. Часто виникають захворювання шлунково-кишкового тракту з частим блюванням, захворювання серцево-судинної сис­теми, порушення обміну речовин. Передозування нарко­тиків може викликати смерть, але смерть може наступити і внаслідок попадання блювотних мас в дихальні шляхи. Після ін'єкцій виникають виразки, нариви, фурункули. І, на­решті, через голки можуть передаватися СНІД, вірусний гепатит та інші захворювання.

15 лютого 1995 р. Верховна Рада України прийняла Закони: "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними".

64. Ртуть…

За своїм зовнішнім виглядом ртуть – метал сріблисто-білого кольору. При звичайних умовах - це рідина, вона випаровується вже при кімнатній температурі. З підвищенням температури понад 18°С її випаровування збільшується. Пари ртуті і її сполуки дуже отруйні.

Ртуть дуже шкідлива для будь-яких форм життя. Вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу призводить до хронічного отруєння. Ртуть уражає нервову систему, а довгий її вплив викликає навіть божевілля.

• Якщо ви розбили градусник, не втрачайте ні хвилини.Відчиніть усі вікна, виведіть з кімнати дітей і, захистивши органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою, негайно починайте збирати ртуть.

• Збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з щільною кришкою, а більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте їх туди ж. Пилосос можна використовувати тільки із спеціальним пристроєм

• З щілин витягайте дрібні крапельки ртуті амальгамованою мідною пластинкою або листочками станіолі - вона до них немов прилипає. Якщо ви вважаєте, що якісь крапельки усе ж залишилися, щілини треба засипати дрібним сірчаним порошком або алюмінієвим пилом.

• Якщо ви наступили на ртуть, підошви не тільки очистіть, але й промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки

66. Причинами перегрівання організму є порушення тепловіддачі в районах зі спекотним кліматом, на виробництвах із високою температурою, у приміщеннях, що не провітрюються. Перегріванню сприяє і утворення тепла у процесі виконання фізичної роботи, особливо в одязі з синтетичних волокон, що перешкоджає випаровуванню поту. Такі умови викликають у людини тепловий удар або, якщо людина знаходиться на сонці, сонячний удар.
Тепловий і сонячний удари — це патологічні стани, що супроводжуються сильним головним болем, головокружінням, загальною слабкістю, зблідненням, сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання, короткочасна втрата свідомості, підвищення температури тіла до +40-+41°С. При подальшому впливі високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка. Пульс стає слабким і може зовсім зникнути. З'являються занепокоєння, марення, галюцинації та судороги. Якщо у людини з'явились ознаки перегрівання, необхідно одразу ж викликати лікаря. Людину, що отримала тепловий чи сонячний удар, потрібно покласти у прохолодне місце, підійняти її голову, розстебнути одяг. Для збільшення тепловіддачі на лоб покласти холодний компрес і змочити одяг водою. Якщо людина не знепритомніла, корисно дати їй міцний холодний чай, холодну воду. У випадку зупинки дихання і серцевої діяльності необхідно до прибуття лікаря почати зовнішній масаж серця і штучну вентиляцію легень.
Для запобігання перегріванню на сонці голову обов'язково слід прикривати світлим головним убором, що добре відбиває сонячні промені.
Значне перегрівання організму, що виникає в тих випадках, коли порушується тепловий баланс і віддача теплоти, яка надходить ззовні, і тієї, яка утворюється в організмі, з певних причин утруднена. Перегріванню сприяє підвищена температура повітря, його значна вологість, одяг, виготовлений із прогумованих і брезентових тканин, надмірне фізичне навантаження, нестача води для пиття.
Сонячний удар — різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму.Симптоми. Погіршення самопочуття, слабкість, розбитість. Відчуття сильного жару. Почервоніння шкіри. Рясне виділення поту. Посилене серцебиття, задишка, пульсація і важкість у скронях. Запаморочення, головний біль, іноді блювота. Температура тіла підвищується до 38-40 °С. Частота пульсу досягає 100-120 ударів за хвилину. При подальшому зростанні температури до 40-41°С пульс збільшується до 140-160 ударів за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пітливість, що вказує на зрив пристосувальних реакцій.У важких випадках теплового удару можливі затьмарення свідомості, аж до повної втрати, судоми різних груп м'язів, порушення дихання і кровообігу. Можуть бути галюцинації, марення. Шкіра суха, гаряча, язик теж сухий, пульс слабкий, аритмічний. Дихання стає поверхневим і нечастим. Засоби профілактики. Щоб уникнути теплового і сонячного удару, не слід перегріватись, не витрачати води і солей з організму, влітку носити головний убір, переважно білого кольору. У спекотну погоду слід збільшувати в добовому раціоні кількість води і солі, не рекомендується їсти жирну, висококалорійну їжу.
Якщо при тепловому ударі не надати своєчасної допомоги, можливе настання смерті. Смерть настає внаслідок порушення дихання і кровообігу.
Перша допомога. Швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або розстебнути одяг. Змочити голову холодною водою або покласти на неї змочений холодною водою рушник, холодні примочки на лоб, тім'яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Можна зробити вологе обгортання або протерти тіло потерпілого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно і не довго. Температура тіла потерпілого не повинна бути нижча від 38 °С.
Якщо людина не втратила свідомість, їй потрібно дати міцного холодного чаю або холодної підсоленої води (1/2 чайної ложки солі на 0,5 л води).
У важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, перевірити, чи не порушена у нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити порожнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець.
Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихання. Якщо ж при цьому не відчувається пульс, а зіниці розширені і не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації—штучне дихання і непрямий масаж серця.

67Шляхи забруднення гідросфери.Вплив забруднення гідросфери на здоров*я і життя людини.Шляхи захису здоров*я населення.Розрізняють штучне і природнє забруднення води. Найважливішим наслідком забруднення води є те, що, потрапляючи у во­дойми, забруднювальні речовини спричинюють зниження її якості. Якість води - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які обумовлюють придатність води для використання у промисловому виробництві, побуті тощо. Це виявляється у зміні її фізичних властивостей (прозорості, запаху, при­смаку) та хімічного складу (кислотності, кількості органічних та міне­ральних домішок, вмісту отруйних речовин тощо), у зменшенні вмісту у воді кисню, зміні кількості і видового складу мікроорганізмів, появі хвороботворних бактерій. Отже, забруднення природних вод може при­звести до того, що вони стають непридатними для пиття, купання, а інко­ли і для технічних потреб. Як правило, забруднена вода непридатна і для використання у промисловості, оскільки порушує нормальний хід технологічного процесу, знижує якість вироблюваної продукції. Природна вода, забруднена побутовими стоками, непридатна для во­допостачання населення, бо шкідливі речовини та збудники хвороб, що містяться в ній, завдають великої шкоди здоров'ю людей, можуть викли­кати різні інфекційні захворювання (дизентерія, інфекційний гепатит, холера та ін.). Генеральна стратегія в галузі охорони водних ресурсів в усіх краї­нах світу передбачає: підпорядкування інтересів окремих водокористу­вачів загально-національним інтересам; застосування екологічно чистих технологій у виробництві для поліпшення якості вод, запо­бігання їх забрудненню і перегріванню; можливість позитивних змін у навколишньому середовищі з урахуванням альтернативних варіантів водопостачання і водоспоживання.

68. Психологи вважають, що натовп – особливий біологічний організм. Він діє по своїм законам і не завжди враховує інтереси окремих осіб, в тому числі і їх життя.Досвід підтверджує, що досить часто натовп стає небезпечнішим стихійного лиха або аварії, які його створили. Почуття страху, що охоплює групу людей миттєво передається іншим і переростає в некерований процес – паніку. У людей різко підвищується емоційність сприйняття того, що діється навкруги, знижується відповідальність за свої поступки. Людина не може розумно оцінити свою поведінку і обстановку, що склалася. В такій атмосфері досить тільки одному виказати, проявити бажання втекти з небезпечного району, як людська маса починає сліпо копіювати його дії. Тому люди частіше всього гинуть не від самої небезпеки, а від страху і паніки, що виникають у натовпі. Про це треба завжди пам’ятати і передбачати можливу небезпеку. Дослідження показують наступні характерні риси паніки: - панічна втеча завжди направлена в бік від небезпеки (не робиться ніяких спроб протидії ); напрям втечі при паніці не являється випадковим (вибір - за знайомою дорогою або тією, що втікають інші);по своєму характеру панічна втеча асоціальна (самі сильні зв’язки можуть бути перервані: мати може кинути дитину, чоловік – дружину і т.д., а люди стають несподіваним джерелом небезпеки один для одного ). людина, охоплена панікою, завжди вірить, що обстановка дуже небезпечна (панічна втеча припиняється, коли людина усвідомлює, що знаходиться поза небезпечною зоною); людина, охоплена панікою, погано міркує , хоча повністю її дії не позбавлені логіки. Проблема скоріше в тому, що вона не шукає альтернативних рішень і не бачить наслідків свого рішення, інколи – головних, як у типовому для пожеж випадку: стрибок з приречено великої висоти;Зрозуміло, що нейтралізувати паніку може або сильне емоційне гальмо, або чудо. Але, як відомо, чудес не буває. А серед засобів нейтралізації паніки – категоричні команди, гаряче переконання у відсутності небезпеки.Щоб не постраждати в натовпі потрібно: 1. Уникати натовпу і стовпотворіння (того, хто впав затопчуть на смерть), 2. При русі в суцільному натовпі не напирати на тих, хто йде попереду. (Бажання прискорити рух закінчиться повною пробкою.), 3. Старатись уникати затору, а головне тих місць, де просування обмежують гострі кути, перила, скляні вітрини. (Кращих умов, щоб бути притиснутим, роздавленим і серйозно травмованим важко придумати).

69.Негативні наслідки пожеж. Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі. Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяються на особливо великі (коли збитки становлять від 10 000 і більше розмірів мінімальної заробітної плати) і великі (збитки сягають від 1000 до 10000 розмірів мінімальної заробітної плати) та інші. Проте наслідки пожеж не обмежуються суто матеріальними втратами, пов'язаними зі знищенням або пошкодженням основних виробничих та невиробничих фондів, товарно-матеріальних цінностей, особистого майна населення, витратами на ліквідацію пожежі та її наслідків, на компенсацію постраждалим і т. ін. Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні наслідки, які, передусім, пов'язуються з загибеллю і травмуванням людей, а також порушенням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності населення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавленням робочих місць тощо.Не слід забувати й про екологічні наслідки пожеж, до яких, у першу чергу, можна віднести забруднення навколишнього середовища продуктами горіння, засобами пожежогасіння та пошкодженими матеріалами, руйнування озонового шару, втрати атмосферою кисню, теплове забруднення, посилення парникового ефекту тощо.Цілком закономірно, що існує безпосередня зацікавленість у зниженні вірогідності виникнення пожеж і зменшенні шкоди від них. Досягнення цієї мети є досить актуальним і складним соціально-економічним завданням, вирішенню якого повинні сприяти системи пожежної безпеки.

70. Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.
Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).
Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.
Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального. Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І—VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.

71. Людське вухо неоднаково відчуває звуки різних частот. Звуки малої частоти людина сприймає як менш гучні, порівняно зі звуками більшої частоти тієї ж інтенсивності. Тому для оцінки суб'єктивного відчуття гучності шуму введено поняття рівня гучності, який відлічується від умовного нульового порогу. При дуже високому звуковому тиску може статися розрив барабанної перетинки. Найбільш несприятливими для органів слуху є високочастотні шуми (1 000-10 000 Гц).Шум також впливає безпосередньо на різні відділення головного мозку, змінюючи нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей вилив може негативно позначитися навіть раніше, ніж виникнуть проблеми із сприйняттям звуків органами слуху. Характерним впливом шуму є скарги на підвищення втомлюваності, загальну слабкість, роздратування, апатію, послаблення пам'яті, пітливість та інші нездужання. Практикою встановлено також вплив шуму на органи зору людини - зниження гостроти зору та зниження чутливості розрізнення кольорів. Страждає від шуму також вестибулярний апарат, порушуються функції шлунково-кишкового тракту, підвищується внутрішньочерепний тиск, порушуються процеси обміну в організмі та ін.
Шум, особливо непостійний (коливальний, переривчастий, імпульсний погіршує здатність до виконання точних робочих операцій, утруднює сприйняття інформації. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) відзначає, що найбільш чутливими до впливу шуму є такі операції, як збір інформації, складання і мислення.
Несприятливий вплив шуму на працюючу людину призводить до зниження продуктивності праці, створюються передумови для виникнення нещасних випадків та аварій. Все це визначає велике економічне і оздоровче значення заходів по боротьбі з шумом.

72. Аптечка (аптечка першої допомоги) — набір лікарських засобів, інструментів та приладів, які призначаються для надання першої допомоги. Аптечкою також називають ящик, сумку, в якій знаходяться лікарські засоби та інструменти. Вміст і розмір залежить від передумов надання допомоги, характеру захворювань та травм, а також кількості чоловік, яким може бути потрібна допомога.У аптечі мають ути такі препарати як: Набір для обробки ран і зупинки кровотеч: бинти, пластири, джгути, антисептики (спиртові розчини йоду, брильянтової зелені та ін.) і т. д.,Антибіотики загальної дії,Нітрогліцерин та його похідні,Антигістамінні (противоалергічні) препарати,Спазмолітичні препарати,Нашатирний спирт,інструменти: ножиці, гумові рукавички, скальпель та ін,Засоби для детоксикації: активироване вугілля або біле вугілля, калія перманганат.Також до складу аптечки можуть входити:Засоби для проведення вентиляції легень,Протишокові набори,Засоби для знезараження води. До медичних засобів захисту відносяться: пакет перев'язувальний медичний (ІПП), що складається із стерильної пов'язки для надання допомоги при пораненнях і опіках; індивідуальний протихімічний пакет (ІПП8), призначений для надання само і взаємодопомоги при ураженні отруйними речовинами. За його допомогою проводять часткову спеціальну обробку безпосередньо після ураження або сильнодіючими отруйними речовинами.
Профілактика ураження населення, надання першої медичної допомоги людям в осередках ураження, а після цього і лікарської допомоги з використанням усіх медичних засобів захисту покладаються на формування і заклади медичної служби ЦО. У той же час враховується необхідність у будьякій складній обстановці надавати першу допомогу в осередках ураження, як правило, у найкоротші строки, що вимірюються хвилинами. Цього можна досягти лише при активній участі самого населення через само і взаємодопомогу. З урахуванням цього усе населення навчається відповідним прийомам.
Слід відмітити, що якими б ефективними не були медичні засоби захисту, все ж таки першорядного значення набуває попередження потрапляння радіоактивних і отруйних речовин, а також бактеріальних засобів в організм людини.
Застосування індивідуальних засобів медичного захисту попереджує ураження людини, послаблює вплив на неї деяких факторів. Наприклад, дотримування правил особистої гігієни і застосування антибактеріальних засобів (антибіотиків, вакцин тощо) запобігає інфекційним захворюванням.
Своєчасно накладена на рану або місце опіку стерильна пов'язка це не лише надання медичної допомоги, але й засіб попередження ускладнень.

69. Пожежа — це непідвласні людині процеси горіння, при яких полум'я знищує все, що зустрічається на його шляху. Основними законодавчими актами, що регулюють пожежну безпеку в Україні, с Закон «Про пожежну безпеку», «Правила пожежної безпеки в Україні», ГОСТ 12.1.004-91, Порядок проведення експертизи проектної та іншої документації щодо пожежної безпеки, СНиП 2.01.02-85 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общин требования. Противопожарнне нормы" та ін.
Пожежа є одним з найбільш небезпечних лих для людства, вона призводить до значних людських жертв і матеріальних збитків. Кожні п'ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні - кожні 10 хвилин. Протягом однієї доби в Україні виникає 120-140 пожеж, в яких гинуть 6-7, отримують травми 3-4 людини, вогнем знищується 32-36 будівель, 4-5 одиниць техніки. Щодобові збитки від пожеж становлять близько 500 тис. гривень.Згідно зі статистичними даними основними причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем - 58-60%, несправності та порушення експлуатації електричного устаткування - 18-22%, ігри дітей з вогнем - 10-12%, несправність технологічного обладнання - 7-11%, підпали - 2%. Слід зазначити, що однією із шкідливих звичок, яка не тільки негативно впливає на здоров'я людини, але і часто призводить до пожежі, є паління в недозволених місцях.

73.Алкоголь.Фізична і психічна залежність алкоголю.Алкоголізм.Соціальна небезпека алкоголізму.Ознаки алкогольного отруєння.Перша допомога при алкогольному отрунні.Алкоголь –це універсальна отрута, яка діє на весь організм.Особливо сильну шкідливу дію його відчуває високоорганізована
система організму – головний мозок. Алкоголь нерівномірно розподіляється в тканинах тіла.алкоголізм захворювання, що викликається систематичним вживанням спиртних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, розвитком психічної (нездоланний потяг) і фізичної залежності (появою абстинентного синдрому при припиненні вживання). У випадках тривалого плину хвороба
супроводжується стійкими психічними і соматическими розладами. Алкоголізм — сукупність шкідливих звичок, пов'язаних із зловживанням алкоголем, впливів на здоров'я, життя, працю і добробут людей. Пристрасть до алкоголю - причина різних злочинів. Відомо, що 50 відсотків усіх злочинів зв'язано з вживанням алкоголю.За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їхньої хвороби часто є алкоголізм батьків.Боротьба з алкоголізмом - найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих неприємностей або нещасть : травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду родини, утрати духовних потреб і вольових рис людиною.Психологічно має дві стадії: звичка та хвороба.Отруєння алкоголем: Ознаки: сп'яніння, специфічний запах із роту, нудота, блювота, порушення координації рухів, безладна мова, збудження, яке переходить у пригнічення, почервоніння обличчя, що змінюється блідністю, втрата свідомості.Перша допомога: дати понюхати нашатирний спирт, промити шлунок, давати пити воду із додавання в склянку по 3—5 краплі нашатирного спирту, напоїти гарячою кавою.

74. Питання захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання постали майже одночас­но з відкриттям рентгенівського випромінювання і радіоактивного розпаду. Це зумовлено такими факто­рами: по-перше, надзвичайно швидким розвитком зас­тосування відкритих випромінювань в науці та на прак­тиці, і, по-друге, виявленням негативного впливу випро­мінювання на організм.Заходи радіаційної безпеки використовуються на підприємствах і, як правило, потребують проведення цілого комплексу різноманітних захисних заходів, що залежать від конкретних умов роботи з джерела­ми іонізуючих випромінювань і, передусім, від типу джерела випромі­нювання. ахисні заходи, що дозволяють забезпечити умови радіаційної без­пеки при застосуванні закритих джерел, основані на знанні законів поширення іонізуючих випромінювань і характеру їхньої взаємодії з речовиною. Головні з них такі:доза зовнішнього опромінення пропорційна інтенсивності випроміню­вання і часу впливу; інтенсивність випромінювання від точкового джерела пропорційна кількості квантів або часток, що виникають у ньому за одиницю часу, і обернено Пропорційна квадрату відстані;інтенсивність випромінювання може бути зменшена за допомогоюекранів.З цих закономірностей випливають основні принципи забезпе­чення радіаційної безпеки:1) зменшення потужності джерел до мінімальних розмірів («захист кількістю»);2) скорочення часу роботи з джерелом («захист часом»);3) збільшення відстані від джерел до людей («захист відстанню»);4) екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання («захист екраном»). Основні принципи захисту:використання принципів захисту, що застосовуються при роботі з джерелами випромінювання у закритому виді;герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;заходи планувального характеру;застосування санітарно-технічних засобів і устаткування, викори­стання спеціальних захисних матеріалів; використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки персоналу; дотримання правил особистої гігієни; очищення від радіоактивних забруднень поверхонь будівельних кон­струкцій, апаратури і засобів індивідуального захисту;використання радіопротекторів (біологічний захист).Рентгенорадіологічні процедури належать до найбільш ефективних методів діагностики захворювань людини. Це визначає подальше зростання застосування рентгене- і радіологічних процедур або ви­користання їх у ширших масштабах. Проте інтереси безпеки пацієнтів зобов'язують прагнути до максимально можливого зниження рівнів опромінення, оскільки вплив іонізуючого випромінювання в будь-якій дозі поєднаний з додатковим, відмінним від нуля ризиком ви­никнення віддалених ,стохастичних ефектів. У даний час з метою зниження індивідуальних і колективних доз опромінення населення за рахунок діагностики широко застосовуються організаційні і тех­нічні заходи: як виняток необгрунтовані (тобто без доведень) дослідження; зміна структури досліджень на користь тих, що дають менше дозове навантаження;впровадження нової апаратури, оснащеної сучасною електронною технікою посиленого візуального зображення;застосування екранів для захисту ділянок тіла, що підлягають дос­лідженню, тощо.Ці заходи, проте, не вичерпують проблеми забезпечення максималь­ної безпеки пацієнтів і оптимального використання цих діагностичних методів. Система забезпечення радіаційної безпеки пацієнтів може бути повною й ефективною, якщо вона буде доповнена гігієнічними регла­ментами припустимих доз опромінення.

75.На початкових етапах дослідження втома розглядалася як процес, що відбувається виключно в робочих ор-ганах, тобто м’язах. Відомі кілька варіантів так званих локально-гуморальних, або периферійних, концепцій, суть яких зводиться ось до чого: причиною втоми є продукти обміну речовин у м’язах, які утворюються в процесі роботи і отруюють організм, а також змі-ни в рідинному середовищі (крові, лімфі); шкідлива дія продуктів розпаду має локальний характер (м’язи або місця з’єднання периферійних нервів із м’язовим волокном). Найвідомішими серед локально-гуморальних є теорії висна-ження, забруднення і задушення клітин. Суть теорії виснаження, представником якої є Шіфф, полягає в тому, що втома наступає в зв’язку зі зменшенням так званих динамогенних речовин, насам-перед глікогену, які є джерелом енергії м’язових скорочень. Тео-рія забруднення Пфлюгера пояснює втому тим, що в м’язах на-копичуються продукти (вуглекислота, молочна кислота), які спричинюють інтоксикацію організму. Прихильники теорії за-душення клітин, яку висунув Ферворн, виходять з того, що під час роботи працюючі м’язи відчувають нестачу кисню.
Усі ці теорії грунтуються на висновках, зроблених внаслі-док експериментальних досліджень на ізольованому м’язовому препараті.
Основні недоліки цих теорій зводяться: до заперечення головної ролі центральної нервової системи в цілісному організмі людини; твердження, що процес втоми починається зразу ж із почат-ком роботи і прогресує протягом її виконання. Сама м’язова ро-бота розглядається як негативний фактор, що призводить до са-моотруєння організму; ігнорування позитивного фізіологічного значення втоми, яка стимулює відновлювальні процеси і тренування організму. Проте перевірка цих теорій показала, що зазначені елемен-тарні процеси, які відбуваються в м’язах людини під час робо-ти, мають місце і становлять лише частину складних процесів життєдіяльності організму, підпорядкованих центрально-нервовій регуляції.

76. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана: протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, з'ясувати обставини і причини, розробити заходи щодо усунення причин нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб; виявити і опитати свідків та осіб, які допустили порушення нормативних актів, отримати пояснення у потерпілого;скласти акт про нещасний випадок за формою Н-Н (додаток 1) у п'яти примірниках і направити на затвердження керівнику навчального закладу.До акта додаються пояснення свідків, потерпілого та інші документи, що характеризують стан місця, де стався нещасний випадок, наявність шкідливих і небезпечних факторів, медичний висновок про стан здоров'я потерпілого в результаті нещасного випадку тощо. Про подію нещасного випадку потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно по-відомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потер-пілому. Після отримання повідомлення безпосередній керівник робіт зо-бов’язаний: терміново організувати надання першої медичної допомоги поте-рпілому;повідомити про те, що сталося, роботодавця, профспілкову органі-зацію, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівни-ками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом проф-спілки;зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії зі спеціаль-ного розслідування нещасного випадку) обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного ви-падку (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників), а та-кож вжити заходів до недопущення подібних випадків. Роботодавець (керівник підприємства), одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових, зобов'язаний негайно:повідомити про нещасний випадок; утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі – комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування. Роботодавець повинен розглянути і затвердити примірники актів фо-рми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи, і зареєстру-вати нещасний випадок в журналі реєстрації осіб, що потерпіли від неща-сних випадків

77. Підсистема джерел трудового права з охорони праці у цілому відповідає структурі та характеристикам усієї системи джерел трудового права України. Проте вона має певні особливості. Нормативно-правові акти з охорони праці охоплюють правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. В нормативно-правових актах представлені різні види норм права (охоронні, регулятивні, захисні, дефінітивні та ін.). Законодавство про охорону праці складається з Конституції України, КЗпП, законів України "Про охорону праці", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. З метою усунення причин, які можуть викликати небезпечні для життя і здоров' я працівника ситуації, нормативно-правові акти з охорони праці визначають, що саме роботодавець має виконувати у сфері безпеки праці. Положення цих вимог стосуються усіх компонентів виробничого процесу: якості обладнання, оснащення робочих місць засобами колективного та індивідуального захисту, прийомів безпечного ведення робіт, методів нейтралізації факторів небезпечного та шкідливого впливу на працівника, порядку та розмірів компенсації за несприятливі умови праці та заподіяну здоров'ю шкоду. Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Нормативно-правові акти з охорони праці є обов'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання, облашто-ваних у будь-яких навчальних закладах.Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки за погодженням з відповідним профспілковим органом. До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у такому ж порядку, що й до працівників підприємства.

78.Система управління охороною праці (СУОП) на виробництві – це сукупність взаємопов’язаних правових, соціально-економічних, організа-ційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних рі-шень, направлених на попередження аварій, нещасних випадків, профе-сійних захворювань, а також засобів, які забезпечують збереження життя, здоров’я та працездатність людини в процесі праці.Метою впровадження СУОП є безпечні і нешкідливі умови праці працівників на всіх виробничих процесах. При цьому мусить забезпечу-ватись не лише своєчасне усунення будь-яких порушень нормативних ак-тів з охорони праці, але і завчасне попередження можливості їх виник-нення.Система управління охороною праці – це багатоступенева, багаторі-внева система, яка включає наступні рівні управління охороною праці:міністерство – галузь (керівництво, відділ охорони праці, науково-технічний відділ);об’єднання – комбінати (керівництво, відділ охорони праці, науково-технічний відділ); виробничі підприємства, організації (керівництво, відділ або служба охорони праці, науково-технічний відділ);цеха, відділення, філії (керівництво, інженер з охорони праці, спеціа-лісти);робоче місце (виконавець-керівник лінійних служб, працівники).Система управління охороною праці керується відповідними зако-нодавчими і нормативними актами, вона передбачає опрацювання і за-твердження роботодавцем (керівником) окремих нормативних докумен-тів: положень та інструкцій з питань охорони праці, які є обов’язковими для виконання на підприємстві.