Методика „Характеристика” [2].

Мета: дати якісну та кількісну оцінку етичній поведінці учнів, проявів у ній суспільної активності, товариства, самокритичності, відповідальності.

Хід виконання: соціальний педагог (можливо разом з активом класу) дає оцінку етичній поведінці школярів за наступною схемою.

„Оцініть етичні якості школяра, що проявляються в його вчинках”:

1. Участь школяра в громадських справах:

а) ніколи не бере участі;

б) від випадку до випадку;

в) часто, але не за своєю ініціативою;

г) регулярно, іноді за своєю ініціативою;

д) ініціатор громадських справ у колективі.

2. Участь школяра у наданні допомоги товаришам з навчання:

а) ніколи не бере участі;

б) від випадку до випадку;

в) часто, але не за власною ініціативою;

г) регулярно, іноді за власною ініціативою;

д) систематично, за власною ініціативою.

3. Допомога школяра товаришам у громадській роботі:

а) ніколи нікому не допомагає;

б) допомагає рідко та лише обраним;

в) іноді, будь-кому;

г) часто, але обраним;

д) завжди, будь-кому.

4. Ступінь самокритичності школяра:

а) ніколи не сприймає критики;

б) рідко сприймає критику;

в) іноді сприймає критику;

г) сприймає критику вдумливо;

д) самокритичний, критики майже не потребує.

5. Рівень відповідальності у ставленні до справи:

а) ніколи не можна доручати відповідальної справи;

б) іноді можна щось доручити;

в) можна часто давати доручення;

г) можна завжди давати доручення;

д) сам є ініціатором у виконанні відповідальних справ і доводить їх до кінця.

Обробка отриманих даних. Кожна відповідь оцінюється в балах: а) 1, б) 2, в) 3, г) 4, д) 5. Далі обчислюється частка від ділення суми отриманих балів на 5 (кількість питань). За такої техніки обчислення максимальне значення показника рівне 5, мінімальне – 1.

Якщо підсумувати індивідуальні показники та розділити їх на кількість школярів, що брали участь в експерименті, то отримаємо середній показник класу. З ним можна порівняти індивідуальні показники окремих учнів. Можна порівнювати і вимірювати показники в різні відрізки часу (наприклад, на початку та кінці навчального року, від класу до класу), зіставляти свою оцінку учня з його оцінкою активом класу, оцінювати паралельні класи.