Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].

Мета: визначення положення школяра в системі міжособистісних стосунків залежно від виду спілкування.

Хід виконання. Для визначення коефіцієнтів різних видів спілкування (навколо громадської, навчальної роботи або просто дружні контакти) учням пропонується відповісти на запитання:

1. „Якщо в тебе виникла думка організувати суспільно-корисну справу, то до кого в першу, другу і третю чергу ти звернешся за порадою, підтримкою?” (Спілкування, пов’язане з громадською роботою).

2. „До кого в першу, другу, третю чергу ти звернешся для обговорення спірного або незрозумілого питання, що виникло у тебе при виконанні домашнього завдання?” (Учбове спілкування.)

3. „До кого в першу, другу, третю чергу ти звернешся при труднощах в оцінці, характеристиці витворів мистецтва (література, кіно, музика та ін.)?” (Естетичне спілкування.)

4. „Кому в першу, другу, третю чергу ти розповідаєш про те, як провів час в компанії своїх друзів?” (Дружнє спілкування.)

Питання за іншими видами спілкування соціальний педагог може скласти самостійно.

Учні підписують свій листок і на кожне запитання записують у строгій послідовності три прізвища (вибір здійснюється не тільки з членів колективу, що вивчається.)

Обробка отриманих даних. Кожному вибору ставиться певний бал: перший вибір оцінюється в 3 бали, другий, – у 2 бали, третій, – в 1 бал. Потім обчислюється оптимальний бал класу з різних видів спілкування за формулою:

Об= (1+2+3) × (k – 1) =6 × (k – 1),

де k – кількість учнів у класі. Наприклад, у класі з 27 учнів оптимальний бал буде Об = (1 + 2 + 3) × (27 – 1) = 6 × 26 = 156.

Далі по кожному виду спілкування складається матриця – така ж, як і при соціометрії. У її стовпці виписуються не всі обрані, а тільки члени даного класу, у рядок – номери, під якими значаться прізвища однокласників. У кожному рядку проти номера учня, обраного даним школярем, проставляється відповідна кількість балів.

 

Хто обирає Кого вибирають
...
Антонова      
Буланова        
Васильєв        
Дятлова        
Іглов      
           
Реальний бал спілкування  
Коефіцієнт спілкування            

 

Згідно матриці, Антонова в першу чергу вибрала Буланову, у другу – Дятлову, у третю – Васильєва. Буланова в першу чергу вибрала Антонову, у другу – когось не зі свого класу, у третю – Дятлову. Васильєв на перше місце поставив не свого однокласника, на друге – Іглова, на третє – Антонову, і т.ін. Підсумовуючи бали по стовпцю, отримуємо реальний бал спілкування (Рб) окремого учня. Коефіцієнт спілкування (даного вигляду) Ко обчислюється як відношення реального балу до оптимального.

Результати дослідження зручно оформити у вигляді таблиці, в якій проставляються індивідуальні коефіцієнти по кожному виду спілкування.

 

Види спілкування Прізвища учнів З питань громад-ської роботи Навча-льне Естетич-не Дружнє

 

На підставі отриманої таблиці соціальний педагог може:

1) виявити динаміку коефіцієнта спілкування за різними видами спілкування шляхом повторних зрізів (раз у півріччя, рік);

2) виявити лідерів за кожним видом спілкування з метою включення їх у формальну структуру класу (органи самоврядування);

3) більш обґрунтовано планувати виховну роботу й оцінювати її ефективність.

Подальше дослідження індивідуально-психологічних особливостей дітей, що отримали різну кількість виборів при соціометрії, дозволить визначити причини такого ставлення до них з боку однокласників і намітити відповідні шляхи й методи виховної роботи з ними. Починати такого роду вивчення треба, мабуть, з аналізу самих мотивів вибору. Дізнатися, чому учні віддають перевагу комусь з хлоп’ят класу, можна, наприклад, додавши запитання в інструкцію соціометрічної методики („Поясни свій вибір”). Узагальнивши в процесі обробки результатів отримані мотивування, можна скласти припущення про особливості дитини, які забезпечують їй відповідне положення в структурі міжособистісних стосунків. Разом з тим, оскільки пряма постановка питання дає недостатньо щиру та надійну відповідь (до того ж вимагає добре розвиненої самооцінки), рекомендується доповнити її дані результатами інших експериментальних досліджень.