Мета: з’ясування мотивів вибору в системі міжособистісних стосунків.
Хід виконання. Кожному учневі пропонується оцінити всіх своїх товаришів за такими якостями: щирий, добрий, сміливий, розумний, прямий, чуйний, витриманий, сильний, акуратний (можна дати інші якості і в іншій кількості).
Мінімальна (найнижча) „відмітка” – 1 бал, максимальна (найвища) – 7 балів. Далі кожному пропонують уявити, що його клас підлягає розформуванню і тому він повинен обрати п’ять однокласників, з якими обов’язково хотів би вчитися разом і далі, і п’ять осіб, з якими у разі потреби міг би розлучитися. При цьому, і в тому і в іншому випадку, потрібно вказати порядок вибору (у першу, у другу і так далі чергу).
Обробка отриманих даних. Проілюструємо її на прикладі, обмежившись для простоти чотирма довільно вибраними якостями: веселий, витриманий, чуйний, акуратний. Занесемо дані в таблицю.
Верхні п’ять прізвищ – це „позитивні” вибори (тобто учні, з якими той, що вибирає хотів би залишитися), нижні п’ять, – „негативні”. М – це середнє арифметичне по відповідній якості в позитивних виборах, Р – в негативних. Далі відбирається група тих якостей, у яких М більше 5. (У даному випадку таку оцінку отримали веселість, чуйність і акуратність.) Ці високі оцінки можуть говорити про важливість вказаних якостей для відбору. Щоб перевірити це, залишається обчислити коефіцієнт (К) „визначальної сили мотиви”.
| К = | М – Р |
| М + Р |
Основними мотивами вибору (тобто причинами, за якими учень віддає перевагу одним і „відкидає” інших) слід вважати що мають найбільш високий коефіцієнт (у наведеному нами прикладі ними виявляються „веселий” і „чуйний”).
| Прізвища учнів | Веселий | Стриманий | Чуйний | Акуратний |
| «+» Антонова Буланова Васильєв Дятлова Іглов | ||||
| М | 6,6 | 6,8 | ||
| «-» Климов Леонов Нікітіна Орєхов Павлов | ||||
| Р | 2,8 | 2,6 | 3,4 | 6,4 |
| К | 0,37 | - | 0,32 | 0,03 |