І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ БАТЬКІВ [1]:
1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки” Е. Уваріної [1].
Методична процедура. При використанні даної методики можна працювати з кожним випробовуваним окремо або ж з групою обстежуваних, але кожен випробовуваний виконує експериментальне завдання індивідуально.
Методична процедура „Підставної самооцінки” включає два послідовно здійснюваних експериментальних етапи дослідження. Перший з них є один із варіантів традиційної процедури самооцінки. Кожному випробовуваному пропонується оцінити ступінь вираженості у себе значущих для нього якостей. У дослідженні Е. Уваріної таких критеріїв для самооцінки 16: незалежність від інших, гордість, своєрідність характеру, здатність зробити вчинок, оригінальність мислення, непересічність особистості, знання себе, відчуття переваги над іншими, сміливість, упевненість у собі, відчуття власної гідності, відчуття себе особистістю, норовливість, сила волі, самоповага, розум.
Після декількох днів по завершенню першого етапу проводиться наступна, друга частина дослідження. Саме вона і відрізняє дану методику від традиційних варіантів опитування самооцінки.
Інструкція. Через декілька днів після того, як був проведений первинний етап тестування (заповнення опитувальника), експериментатор пропонує випробовуваним повторно оцінити себе за тими ж характеристиками, що й на першому етапі дослідження, пояснюючи необхідність повторної самооцінки нібито пропажею експериментальних бланків. Але насправді кожному учасникові експерименту надається його власна самооцінка. Експериментатор спеціально оговорює, що в процесі самооцінки випробовуваного не повинні бентежити ні збіги, ні різкі розбіжності його самооцінки та самооцінки „іншого”, що цю „чужу” самооцінку він просто не повинен брати до уваги.
Обробка результатів. У процесі здійснення двох експериментальних етапів, складових процедурний зміст методики „підставної самооцінки”, накопичується два класи емпіричних даних.
По-перше, на початковому етапі дослідження виявляється більш менш традиційна самооцінка випробовуваного.
По-друге, підсумковим результатом наступного етапу дослідження є нова самооцінка випробовуваного. Правда, некоректно аналізувати її традиційним способом. Більш того, будь-який аналіз, що хоч скільки-небудь претендує на змістовність, був би явно неправомірний без урахування того власне соціально-психологічного чинника, який за самими процедурними умовами визначальним чином впливав на специфіку протікання цього процесу самооцінки.
1.2. Анкета для батьків багатодітних сімей