Інструкція.

Пропонуємо Вам відповісти на такі запитання:

1. Ваша сім’я багатодітна, у ній виховується:

· 3 дітей;

· 4 дітей;

· більше 5 дітей____________________________________

2. Освіта батьків:

· середня;

· середня професійна;

· вища професійна.

3. Мотиви планування Вашої сім’ї:

· свідома багатодітність;

· народження третього (і подальших) дітей – випадковість;

· сім’я з міцними релігійними традиціями;

· сім’я з народженням спільної дитини у повторному шлюбі;

· інше___________________________________________

4. Яка специфіка сімейного виховання у Вашій сім’ї?

· дітей виховують мати і батько;

· дітей виховує в основному мати, а батько відповідає за матеріальне забезпечення сім’ї;

· дітей виховує в основному батько;

· дітей виховують старші діти;

· інше____________________________________________

5. Якою є роль матері у Вашій сім’ї?

· мати є прикладом для дітей і об’єктом їхньої любові та турботи;

· не має вільного часу, щоб займатися дітьми через зайнятість на роботі;

· вважає, що її головна турбота – нагодувати, одягнути, зберегти здоров’я дітей, а питаннями виховання повинні займатися батько, школа.

6. Якою є роль батька у Вашій сім’ї?

· батько є головним у сім’ї і має авторитет у дітей;

· нерегулярно займається з дітьми через брак часу;

· вважає, що головне завдання – матеріальне забезпечення сім’ї, а питаннями виховання повинні займатися мати, школа.

7. Що понад усе турбує Вас у сім’ї?

· низький достаток;

· здоров’я дітей;

· відсутність можливості оплачувати навчання дітей у вузах;

· хороше навчання дітей;

· відсутність можливості спільного виїзду на відпочинок, лікування;

· трудова участь дітей у житті сім’ї;

· інше____________________________________________

8. Форми проведення вільного часу у Вашій сім’ї:

· заняття спортом;

· читання літератури, газет, журналів;

· заняття настільними іграми;

· перегляд теле- та відео-передач;

· заняття з комп’ютером;

· спілкування з близькими й друзями;

· відпочинок на природі;

· інше____________________________________________

9. Основні проблеми Вашої сім’ї (проранжуйте)

· матеріальні;

· житлово-побутові;

· у сфері освіти;

· психолого-педагогічні;

· розподіл обов’язків;

· відпочинок дітей;

· працевлаштування батьків;

· інше____________________________________________

10. Як Ви думаєте, чи захочуть Ваші діти, щоб їх майбутня сім’я була схожа на Вашу?

· так;

· ні;

· не знаю.

11. Чи вважаєте Ви, що багатодітна сім’я має ряд переваг порівняно з сім’ями з одним (двома) дітьми?

· так;

· ні.

12. Якщо „так”, то в чому ці переваги?

· дітей легко виховувати – вони не ростуть егоїстами;

· діти зростають більш працелюбними, пристосованими до життя;

· сім’я більш дружна;

· інше____________________________________________

13. Чи беруть участь діти в ухваленні Вашою сім’єю особливо важливих рішень?

· так;

· ні.

14. Які види соціальної допомоги отримує Ваша сім’я?

· безкоштовне харчування дітей в школі;

· безкоштовні проїзні квитки;

· придбання одягу, взуття для дітей;

· путівки в оздоровчі табори;

· безкоштовна видача ліків за рецептами для дітей до 6 років;

· знижка при оплаті за комунальні послуги;

· безкоштовні (пільгові) відвідини культурно-масових заходів;

· інше____________________________________________

15. Які установи соціальної сфери і які фахівці надають соціальну допомогу й підтримку Вашій сім’ї?

· школа;

· шкільний психолог;

· соціальний педагог школи;

· соціальний педагог мікрорайону;

· управління соціального захисту;

· відділ захисту дитинства;

· інші____________________________________________

 

Дякуємо за участь у дослідженні та щирі відповіді!

ІІ. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ БАТЬКІВ

 

2.1. Тест-опитувальник батьківського ставлення [7].

Інструкція. Тестом є психодіагностичний інструмент, орієнтований на виявлення батьківського ставлення в осіб, що звертаються за психологічною допомогою з питань виховання дітей і спілкування з ними. Батьківське ставлення розуміється як система різноманітних відчуттів по відношенню до дитини, поведінкових стереотипів, що практикуються в спілкуванні з нею, особливостей сприйняття і розуміння характеру і особистості дитини, її вчинків.

Опитувальник складається з п’яти шкал.

I. Ухвалення-відкидання. Шкала відображає інтегральне емоційне ставлення до дитини. Зміст одного полюса шкали: батькам подобається дитина такою, якою вона є. Батько поважає індивідуальність дитини, симпатизує їй. Батько прагне проводити багато часу разом з дитиною, схвалює її інтереси і плани. На іншому полюсі шкали: батько сприймає свою дитину поганою, непристосованою. Йому здається, що дитина не досягне успіху в житті через низькі здібності, невеликого розуму, поганих схильностей. Здебільшого батько відчуває до дитини злість, досаду, роздратування, образу. Він не довіряє дитині та не поважає її.

ІІ. Кооперація. Шкала відображає соціально бажаний образ батьківського ставлення. Змістовно ця шкала розкривається так: батько зацікавлений у справах і планах дитини, прагне у всьому допомогти дитині, співчуває їй. Батько високо оцінює інтелектуальні та творчі здібності дитини, переживає почуття гордості за неї. Він заохочує ініціативу й самостійність дитини, прагне бути з нею на рівних. Батько довіряє дитині, прагне встати на її точку зору в суперечливих питаннях.

ІІІ. Симбіоз. Шкала відображає міжособистісну дистанцію в спілкуванні з дитиною. При високих балах за цією шкалою можна вважати, що батько прагне до симбіотичних стосунків з дитиною. Змістовно ця тенденція описується так: батько відчуває себе з дитиною єдиним цілим, прагне задовольнити всі потреби дитини, захистити її від труднощів і неприємностей життя. Батько постійно відчуває тривогу за дитину, дитина здається йому маленькою і беззахисною. Тривога батька підвищується, коли дитина починає автономізуватися волею обставин, оскільки по своїй волі батько не надає дитині самостійності ніколи.

ІV. Авторитарна гіперсоціалізація. Шкала відображає форму та напрямок контролю за поведінкою дитини. При високому балі за цією шкалою в батьківському ставленні є виразно видимим авторитаризм. Батько вимагає від дитини слухняності та дисципліни. Він прагне нав’язати дитині в усьому свою волю, не в змозі стати на її точку зору. За прояви свавілля дитину суворо карають. Батько пильно стежить за соціальними досягненнями дитини та вимагає соціального успіху. При цьому батько добре знає дитину, її індивідуальні особливості, звички, думки, відчуття.

V. Маленький невдаха. Шкала відображає особливості сприйняття та розуміння дитини батьком. При високих значеннях за цією шкалою в батьківському ставленні є прагнення інфантилізувати дитину, приписати їй особистісну та соціальну неспроможність. Батько бачить дитину молодшою в порівнянні з реальним віком. Інтереси, захоплення, думки й відчуття здаються батьку дитячими, несерйозними. Дитина уявляється непристосованою, відкритою для поганих впливів. Батько не довіряє своїй дитині, досадує на неї за неуспішність та неумілість. У зв’язку з цим батько прагне захистити дитину від труднощів життя та суворо контролювати її дії.

Текст опитувальника.

1. Я завжди співчуваю своїй дитині.

2. Я вважаю своїм обов’язком знати все, про що думає моя дитина.

3. Я поважаю свою дитину.

4. Мені здається, що поведінка моєї дитини значно відхиляється від норми.

5. Потрібно більше тримати дитину в стороні від реальних життєвих проблем, якщо вони її травмують.

6. Я відчуваю до дитини почуття прихильності.

7. Хороші батьки захищають дитину від труднощів життя.

8. Моя дитина часто неприємна мені.

9. Я завжди прагну допомогти своїй дитині.

10. Бувають випадки, коли знущальне ставлення до дитини приносить їй велику користь.

11. Я відчуваю досаду по відношенню до своєї дитини.

12. Моя дитина нічого не досягне в житті.

13. Мені здається, що інші діти потішаються над моєю дитиною.

14. Моя дитина часто здійснює такі вчинки, які, окрім презирства, нічого не визивають.

15. Для свого віку моя дитина трішки незріла.

16. Моя дитина поводиться погано спеціально, щоб досадити мені.

17. Моя дитина вбирає в себе все погане як губка.

18. Мою дитину важко навчити хорошим манерам при всьому старанні.

19. Дитину слід тримати в жорстких рамках, тоді з неї виросте порядна людина.

20. Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас до дому.

21. Я беру участь у вихованні своєї дитини.

22. До моєї дитини „липне” все погане.

23. Моя дитина не досягне успіху в житті.

24. Коли в компанії знайомих говорять про дітей, мені трохи соромно, що моя дитина не така розумна та здібна, як мені б хотілося.

25. Я жалію свою дитину.

26. Коли я порівнюю дитину з однолітками, вони здаються мені дорослішими і за поведінкою, і за думками.

27. Я із задоволенням провожу з дитиною весь свій вільний час.

28. Я часто шкодую про те, що моя дитина росте та дорослішає, і з ніжністю згадую її маленькою.

29. Я часто ловлю себе на ворожому ставленні до дитини.

30. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені подобається та здається необхідним.

31. Батьки повинні пристосовуватися до дитини, а не тільки вимагати цього від неї.

32. Я прагну виконувати всі прохання моєї дитини.

33. При ухваленні сімейних рішень слід враховувати думку дитини.

34. Я дуже цікавлюся життям своєї дитини.

35. У конфлікті з дитиною я часто можу визнати, що вона по-своєму має рацію.

36. Діти рано дізнаються, що батьки можуть помилятися.

37. Я завжди зважаю на свою дитину.

38. Я відчуваю до дитини дружні почуття.

39. Основні причини капризів моєї дитини – егоїзм, впертість та лінь.

40. Неможливо нормально відпочити, якщо проводити відпустку з дитиною.

41. Найголовніше – щоб у дитини було спокійне та безтурботне дитинство, все інше додасться.

42. Іноді мені здається, що моя дитина не здатна ні на що хороше.

43. Я розділяю захоплення моєї дитини.

44. Моя дитина може вивести з себе кого завгодно.

45. Я розумію засмучення своєї дитини.

46. Моя дитина часто дратує мене

47. Виховання дитини – суцільне нервування.

48. Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер.

49. Я не довіряю своїй дитині.

50. За суворе виховання діти потім дякують.

51. Іноді мені здається, що я ненавиджу свою дитину.

52. У моєї дитини більше недоліків, ніж гідностей.

53. Я поділяю інтереси своєї дитини.

54. Моя дитина не в змозі зробити що-небудь самостійно, а якщо і зробить, то обов’язково не так.

55. Моя дитина подобається мені такою, якою вона є.

56. Я ретельно стежу за станом здоров’я своєї дитини.

57. Нерідко я захоплююся своєю дитиною.

58. Дитина не повинна мати секретів від своїх батьків.

59. Я невисокої думки про здібності моєї дитини і не приховую цього від неї.

60. Дуже бажано, щоб дитина дружила з тими дітьми, які подобаються її батькам.

Ключі до опитувальника.

I. „Ухвалення-відкидання”:	3, 4, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 23, 24, 26, 27, 29, 37,38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 51, 52, 53, 55, 56, 60.
ІІ. „Соціальна бажаність – небажаність поведінки”:	6, 9, 21,25, 31, 33, 34, 35, 36.
ІІІ. „Симбіоз”:	1, 5, 7, 28, 32, 41, 58.
ІV. „Авторитарна гіперсоціалізація”:	2, 19, 30, 48, 50, 57, 59.
V. „Маленька невдаха”:	9, 11, 13, 17, 22, 28, 54, 61.

Порядок підрахунку тестових балів.

При підрахунку тестових балів по всіх шкалах враховується відповідь „правильно”. Високий тестовий бал за відповідними шкалами інтерпретується як: I – відкидання; II – соціальна бажаність; III – симбіоз; IV – гіперсоціалізація; V – інфантилізація (інвалідизація).

Тестові норми приводяться у вигляді таблиць процентильних рангів тестових балів за відповідними шкалами.

I шкала. „Ухвалення-відкидання”

„Сирий” бал
Процентильний ранг

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	0,63	3,79	12,02	31,01	53,79	68,35

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	77,21	84,17	88,60	90,50	92,40	93,67

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	94,30	95,50	97,46	98,10	98,73	99,36

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг

II шкала. „Соціальна бажаність-небажаність поведінки”

„Сирий” бал
Процентильний ранг	1,57	3,46	5,67	7,88	9,77	12,29

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	19,22	31,19	48,82	80,33

III шкала. „Симбіоз”

„Сирий” бал
Процентильний ранг	4,72	19,53	39,06	57,96	74,97	86,63
„Сирий” бал
Процентильний ранг	92,93	95,65

IV шкала. „Авторитарна гіперсоціалізація”

„Сирий” бал
Процентильний ранг	4,41	13,86	32,13	53,87	69,30	83,79	95,74

V шкала. „Маленька невдаха”

„Сирий” бал
Процентильний ранг	14,55	45,57	70,25	84,81	93,04	96,83

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	99,37	99,83

 

 

2.2. Методика „Вимірювання надії” [1].

Шкала складається з 12 запитань-стверджень: 4 з них служать індикаторами сили волі; 4 – індикаторами здатності знаходити шляхи; 4 запитання, які не обробляються, є відволікаючими. Відповіді даються за чотирибальною системою: 4 – „цілком згоден”, 3 – „загалом це так”, 2 – „загалом не можу погодитися”, 1 – „зовсім не можу погодитися”. Загальний бал за шкалою обчислюється шляхом складання відповідей на вісім питань. Величина шкали коливається відповідно від 4 до 32. Нижче наводяться питання-твердження шкали.

Тестовий матеріал.

1. Я завжди можу знайти багато способів, щоб вийти із скрутного положення. (Здатність знаходити шляхи)

2. Я енергійно переслідую свої цілі. (Сила волі)

3. Я дуже часто відчуваю себе втомленим. (Відволікаючий)

4. Існує багато способів вирішення однієї проблеми. (Здатність знаходити шляхи)

5. Мене легко переконати. (Відволікаючий)

6. Я можу уявити собі різні способи досягти в житті того, що є для мене дуже важливим. (Здатність знаходити шляхи)

7. Я турбуюся про своє здоров’я. (Відволікаючий)

8. Навіть тоді, коли інші збентежені, я знаю, що можу знайти спосіб вирішення проблеми. (Здатність знаходити шляхи)

9. Мій минулий досвід добре підготував мене до будь-яких випробувань та змін. (Сила волі)

10. У житті мені досить часто супроводжував успіх. (Сила волі)

11. Я знаю, що часто марно турбуюся з будь-якого приводу. (Відволікаючий)

12. Я досягаю цілей, які перед собою ставлю. (Сила волі)

Індикатори очікування, джерел контролю та інструментальної поведінки. Щоб виявити у респондентів структуру очікування, ставилося запитання про наявність або відсутність у них очікування яких-небудь сприятливих змін або подій протягом року. Потім вони повинні були письмово вказати подію, на яку сподівалися. З метою виявлення джерел контролю очікуваної події випробовуваним ставили запитання, від їх особистих зусиль або від зовнішніх обставин залежить настання цієї події. Інструментальна поведінка здійснювана для того, щоб очікувана подія відбулася, виявлялася за допомогою запитань, які стосувалися старанності, організованості, ризику, передбачливості, покладання надії на везіння, когнітивних процесів.

Тимчасова перспектива й ідентифікація з часом. Як індикатор тимчасової перспективи була вибрана тривалість планування свого майбутнього (від 1-2 місяців до 10 і більше років). Спрямованість ідентифікації з часом визначалася по відношенню до сьогоденню, минулого та майбутнього („це мій час”, „мій час сплинув”, „мій час ще не настав”). Крім того, респонденти виражали емоційно-ціннісне ставлення до часу, в якому вони живуть, а також до минулого.