Його можна виявити за наступними ознаками:
· він зображається першим і поміщається на передньому плані;
· він вищий і більший за решту персонажів;
· виконаний з більшою любов’ю та ретельністю;
· решта персонажів згрупована навколо, повернена в його бік, дивляться на нього.
Дитина може виділити одного з членів сім’ї тим, що зображає його в якомусь особливому одязі, наділяє його якимись деталями і так само зображає власну фігуру, ототожнюючи, таким чином, себе з цим персонажем.
Розмір того або іншого члена сім’ї говорить про те значення, яке має цей персонаж для дитини. Наприклад, якщо бабуся намальована більшого розміру, ніж батько з матір’ю, то швидше за все в даний час стосунки з батьками стоять для дитини на другому плані. Навпаки, найменш значущий персонаж на малюнку зображається найменшим, малюється в останню чергу й поміщається осторонь. З таким персонажем дитина може обійтися більш категорично: перекреслити декількома штрихами або стерти гумкою.
Сильне штрихування або сильний натиск олівця при зображенні тієї або іншої фігури видають відчуття тривоги, яке відчуває дитина по відношенню до цього персонажу. І навпаки, саме така фігура може бути зображена за допомогою слабкої, тонкої лінії.
Перевага того або іншого з батьків виражається в тому, ближче до кого з батьків намалювала себе дитина, який вираз обличчя прочитується у фігурах батьків.
Дистанція між членами сім’ї – один з основних чинників, що відображають переваги дитини. Відстані на малюнку є віддзеркаленням психологічної дистанції. Таким чином, найбільш близькі люди зображаються на малюнку ближче до фігури дитини. Це ж стосується й інших персонажів: ті, кого дитина розташовує на малюнку поряд, близькі, на її думку, і в житті.