У малюнку сім’ї має місце й такий показовий чинник, як ідентифікація. Дитина легко ототожнює себе з тим або іншим персонажем свого малюнку. Вона може ототожнювати себе з батьком або матір’ю.
Ідентифікація з одним із батьків своєї статі відповідає нормальному стану речей. Вона відображає її бажання мати переважні стосунки з батьком протилежної статі.
Ідентифікація із старшим сиблінгом, незалежно від статі, також є нормальним явищем, особливо якщо є відчутна різниця у віці.
Іноді дитина може ототожнювати себе і з додатковими персонажами, що не входять до складу сім’ї. У чому виражається ідентифікація? Фігура, з якою ідентифікує себе дитина, зображається найпривабливішою, закінченою; їй приділяється більше часу. Крім того, достатньо інформації про це зазвичай дають результати бесіди. У бесіді, на яку слід звернути увагу, часто відкриваються абсолютно протилежні речі. Виявляється, що дитина може ідентифікувати себе з самим непоказним персонажем на малюнку, який має нечіткі контури, поміщається в стороні від усіх останніх і т.ін. Такий випадок говорить про те, що дитина відчуває великі труднощі та напруженість у взаєминах з сім’єю і самою собою.