С. Вищі процеси

VII. Осмислення:

1) просте, тобто правильне складання окремих малюнків зі смислом або без смислу (наочних недоцільностей);

2) комбінуюче, тобто серія картин, пов’язаних одним загальним змістом або не пов’язаних ним.

VIII. Комбінаторна здібність. Складання:

1) малюнків зі змістом і креслень, розрізаних на частини;

2) складних фігур із елементів, що їх утворюють.

ІХ. Кмітливість як здатність вирішувати прості механічні задачі – головоломки.

Х. Уява як здатність доповнювати уявою те, чого недостає в малюнках, словах і частин речення.

ХІ. Спостережливість, тобто здатність відшукувати прихований смисл або особливості об’єкта.

 

1.7. Схема діагностики для виявлення обдарованих дітей (В. Меде і Г. Піорковський)

І. Увага і здатність концентрації при безпосередньому сприйнятті на матеріалі відтворення:

а) стійкість;

в) відхилення і розподіл;

с) втомлюваність.

ІІ. Пам’ять.

1.Запам’ятовування нового матеріалу:

а) пам’ять на бездумний матеріал при різноманітних способах мовлення й часу відтворення;

б) пам’ять на усвідомлений матеріал за тих же умов.

2.Стан наявного сприяння пам’яті.

ІІІ. Функція комбінування.

1. Наочне комбінування.

2. Інтелектуальне комбінування:

а) детерміноване комбінування: знаходження усіх можливих логічних взаємозв’язків між трьома даними поняттями.

IV. Оперування поняттями.

1. Стан наявних понять та їх протікання.

2. Встановлення нових зв’язків між даними поняттями:

а) пошук істотного в даних елементах;

в) знаходження спільного між даними членами ряду;

с) виявлення функціональних зв’язків між членами одного або кількох рядів.

V. Здатність до роздумів..

1. Загальні оцінки на основі:

а) предметної оцінки обставин;

в) психічного відчуття в дослідах реального сприйняття або уявного;

с) предметно-психологічна оцінка обставин певної події.

2. Оцінка виняткових подій:

а) виявлення найбільш важливого за даних обставин у запропонованих прикладах;

в) пошуки найбільш доцільного в даній ситуації;

с) критика ймовірного і неможливого.

VI. Наочне сприйняття (Anschauung) і здатність до спостереження.

1. Здатність до сприйняття в дослідах реального сприйняття і при словесному реченні пропозиції?

2. Гострота спостереження і його продуктивність при категоріальній установці:

а) судження про предмети та їхні ознаки в досліді з картиною;

в) виявлення зв’язків на основі аналізу й синтезу в досліді реального сприйняття.